Рішення № 41181184, 31.10.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року Справа № 925/1643/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В. за участю представників сторін:

від позивача: Кривопустова А.І. за довіреністю у справі;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-2001" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Насіння" (змінило назву на ТОВ "Агрокласік 2014") про стягнення 201 870,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 201 870,26 грн. з яких: 156 840,04 грн. основного боргу, 40 247,67 грн. пені та 4 782,55 грн. як 3% річних на підставі договору купівлі-продажу № ДГ - 0000677 від 28 серпня 2013 року, укладеного між сторонами. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

На підставі зібраних судом доказів ухвалою від 31.10.2014 року в порядку процесуального правонаступництва було замінено відповідача ТОВ "Агрофірма "Насіння" на ТОВ "Агрокласік 2014" внаслідок зміни найменування цим товариством.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає провести розгляд справи по суті у відповідності до ст. 75 ГПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача суду не направлено.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № ДГ - 0000677 від 28 серпня 2013 року (а.с.7-9), у відповідності до якого позивач (Продавець) передає, а відповідач ( Покупець) приймає мінеральні добрива, кількість, ціна, строки та умови поставки кожної партії Товару визначаються в додатках до даного Договору, які є невід'ємною його частиною (п. 1.1 договору). Даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного його виконання (п. 10.3 договору).

Ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, у разі її наявності ) та загальна вартість Товару вказана в Додатках до даного договору ( п.5.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору Покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в Національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця, на підставі виставлених рахунків Продавця, в строки та на умовах згідно Додатків до даного Договору.

28 серпня 2013 року між сторонами у справі була підписана специфікація № 1 (а.с. 10) у відповідності до якої Покупець зобов'язався здійснити передоплату в розмірі 100% від загальної вартості Товару (нітроамофоска NPK 16:16:16) на протязі одного банківського дня з моменту укладення цієї Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною Договору № ДГ - 0000677 від 28 серпня 2013 року.

За правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу з елементами поставки і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відступивши від умов договору, позивач передав відповідачу товар (нітоамофоску) без передоплати на загальну суму 206 840,04 грн., що підтверджується видатковими накладними, наданими в копіях у справу:

- № РН-0000848 від 30 серпня 2013 року на суму 63 900,00 грн. ( а.с. 11);

- № РН-0000875 від 3 вересня 2013 року на суму 56 977,50 грн. ( а.с. 12);

- № РН - 0000919 від 10 вересня 2013 року га суму 85 962,54 грн. ( а.с. 13).

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача лише 156 840,04 грн. заборгованості за поставлений товар по договору № ДГ - 0000677 від 28 серпня 2013 року.

За доводами позивача відповідач провів частковий розрахунок і сплатив на користь позивача 50 000,00 грн. 02.09.2013 року.

У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач не заперечує проти настання строку платежів за отриманий ним товар по вказаних вище накладних. Доказів про існування між сторонами спору з приводу якості цього товару у справі немає.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар становить лише 156 840,04грн. Докази проведення повного розрахунку між сторонами по основному боргу в справі відсутні.

З цих підстав до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 156 840,04 грн. залишку основного боргу за товар.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.1.договору між сторонами, згідно з яким Покупець несе відповідальність за цим договором у формі пені в розмірі Подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості Товару, зазначеної в додатках до даного Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару.

Незважаючи на те, що сторонами не було узгоджено строки виконання зобов'язання по оплаті товару, при тому що вони відступили від умови договору про його 100% передоплату, товар повинен бути оплачений відповідачем відразу після його отримання на підставі ст. 692 ЦК України, яку застосував суд. Прострочення оплати на підставі цієї норми закону є підставою для застосування пені та інших санкцій за порушення виконання зобов'язання.

Позивач, користуючись своїм правом, просить суд стягнути 40 247,67 грн. пені на залишок суми боргу відповідача, за періоди з 30.08.2013 року по 27.08.2014 року (розрахунок пені у позові а.с. 3) з урахування проведення відповідачем часткового розрахунку за товар.

У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня є різновидом штрафних санкцій, встановлених за невиконання зобов'язання і нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Чинним законодавством не передбачено права господарюючих суб'єктів змінювати порядок нарахування штрафних санкцій.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", розмір пені встановлюється у договорі за погодженням сторін, однак при сплаті її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка була чинною за період її нарахування.

З урахуванням обмеження нарахування пені шестимісячним строком, позивач має право на нарахування пені за останній вказаний ним період з 10.09.2013 року по 27.08.2014 року лише в сумі 19 443,86 грн. (156 840,04 грн. х 25% : 365 х 181 день).

Розрахунок пені за решту періодів її нарахування є правильним.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути в загальній сумі лише 19 836,97 грн. пені, а в решті вимог про стягнення пені позивачу слід відмовити через перевищення шестимісячного терміну її нарахування.

Клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені відповідач суду не подавав.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості за товар, встановив період нарахування 3 % річних по видаткових накладних з 30.08.2013 року по 27.08.2014 року (розрахунок в позовній заяві а.с. 3).

В позовній заяві, допустивши описку, позивач просить стягнути з відповідача лише 4 782,55 грн. 3% річних за вказаний період ( і з цієї суми сплатив судовий збір), хоча за правильним розрахунком позивача загальний розмір відсотків річних становить 4 840,23 грн.

Своїх вимог позивач в цій частині позову не змінив, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача належить 4 782,55 грн. як 3% річних за прострочення оплати отриманого товару.

Розрахунок 3% річних позивачем зроблено вірно, доказів проведення розрахунку за цим платежем відповідач суду не надав.

Заперечень проти позову відповідач суду не надав, доказів проведення повного розрахунку із позивачем у справу також не представлено.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача лише 156 840,04 грн. основного боргу, 19 836,97 грн. пені та 4 782,55 грн. як 3% річних на підставі договору купівлі-продажу № ДГ - 0000677 від 28 серпня 2013 року. В решті вимог у задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі статті 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути у повній сумі 4 037,41 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись ст.49, ст.82 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокласік 2014" (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 2 кв. 202, ідентифікаційний код 04540383) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім 2001" (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2, ідентифікаційний код 35274677) - 156 840,04 грн. залишку основного боргу, 19 836,97 грн. пені, 4 782,55 грн. як 3% річних та 4 037,41 грн. на відшкодування судового збору.

3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 04 листопада 2014 року

Суддя Н.М. Спаських