Постанова № 41181168, 28.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 року Справа № 904/4328/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Кузнецової І.Л. (доповідач),

суддів: Сизько І.А., Герасименко І.М.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Білей Ю.О. представник, довіреність № 737 від 24.01.14;

від відповідача: Дарій Л.М. представник, довіреність № 52-16/49 від 23.01.14,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі №904/4328/14

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення 49916грн.40 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі №904/4328/14 (суддя Мілєва І.В.) позов державного підприємства (далі-ДП) "Придніпровська залізниця" задоволено, з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачуваль-ний комбінат" (далі- ПАТ"ПГЗК") на користь позивача стягнуто 47784грн.72коп. плати за користування вагонами та 2132грн.40коп. збору за зберігання вантажу;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах внаслідок затримки вагонів на коліях станції призначення з вини відповідача та з відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"ПГЗК" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позову;

- у поданій скарзі йдеться про те, що при розгляді справи господарський суд керувався умовами договору №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч, термін дії якого на момент видачі спірних наказів про затримку вагонів вже сплив, а позивач не здійснив у встановленому законодавством порядку зміну підстави позову, про помилкові висновку господарського суду відносно визначення актів загальної форми, на які посилається позивач належними доказами підтвердження зайнятості колій на станції Кривий Ріг з вини товариства, про те, що складання позивачем у разі затримки вагонів на станції призначення, двох актів: на момент затримки вагонів та на кінець затримки не передбачено жодним нормативним актом, про те, що до матеріалів справи позивачем було залучено лише акти загальної форми ГУ-23, які складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки вагонів і, як наслідок, не могли засвідчити ці обставини, про те, що господарським судом не було задоволено клопотання товариства про витребування від позивача актів загальної форми ГУ-23, складених на початок затримки, у зв"язку з чим, питання стосовно правомірності затримки позивачем на станції призначення вагонів з вини вантажоодержувача залишилося не вирішеним, а також про те, що з аналізу наданих позивачем до позовної заяви документів не вбачається наявності вини товариства у затримці вагонів за спірними наказами, внаслідок чого, позивачем не доведена правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу;

- скаржником заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи;

- в обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на те, що вирішення питання з приводу наявності у позивача можливості або відсутності доставити спірні вагони на станцію призначення з урахуванням ситуації, яка склалася на станції призначення в момент затримки спірних вагонів на станції підходу потребує спеціальних знань;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що, у даному випадку, договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч не є підставою притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, а лише регулює порядок та процес роботи між сторонами, підставою для відповідальності, згідно з п.3 Правил користування вагонами та контейнерами, є акти загальної форми, які і засвідчують вину відповідача, а отже зміна цього договору на новий не є підставою для зміни позовних вимог, на те, що п.8 названих Правил відповідає саме акт, складений на кінець затримки, в ньому зазначений час початку та час кінця затримки і саме він є належним доказом по справі, а також на необґрунтовані доводи відповідача про готовність прийняти вагони, оскільки залізниця не мала можливості доставити дані вагони на станцію призначення, бо на інших коліях знаходили-ся вагони, які своєчасно не вивозилися комбінатом на свою під"їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми;

- в судових засіданнях представники позивача проти клопотання відповідача щодо призначення по справі судової експертизи заперечують.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008р. ДП"Придніпровська залізниця"(залізницею) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(власни-ком колії) укладено договір №ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч, на підставі якого експлуатується під'їзна колія, що належить власнику та примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під"їзна колія обслуговується власним локомотивом, межею під"їзної колії є знак "Межа під"їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

П.21 договору визначено термін дії останнього до 10.12.2013р. включно.

28.11.2013р. ДП"Придніпровська залізниця"(залізницею) та відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"(власником колії) укладено договір №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466, на підставі якого експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою №2/4 в парній горловині станції. Під"їзна колія обслуговується власним локомотивом, який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.

Відповідно до п.4 договору рух поїздів на під"їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.

Згідно з п.5 договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5год.; маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0год.; маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5год.; передача розбірних поїздів - за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під"їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції по транспорту УЗ не пізніше, ніж за 2.0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

В п.6 договору сторонами узгоджено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.

Згідно з п.8 договору про готовність вагонів до забирання диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗ по прямому телефонному зв"язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше, ніж за 2.0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

П.11 договору передбачено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п.15 договору власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами перевезення вантажів та збір за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалеж-но від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами зберігання вантажів на підставі ст.62 Статуту залізниць України по передплаті через ЄТех ПД з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення.

Згідно з п.20 цей договір укладено терміном на один рік до 10.12.2014р. включно.

Матеріали справи свідчать також і про те, що по накладних (т.1, а.с.119-173) позивач прийняв порожні вагони власності ТОВ"Євразтранс Україна", ПАТ"ПГЗК", ТОВ"Укррейл лоджистікс", ДП"Укрспецвагон" до перевезення на адресу одержувача - ПАТ"ПГЗК", станцією та залізницею призначення в яких зазначена станція Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

За наказами №740 від 14.12.2013р. о 03 год.20хв. та №775 від 27.12.2013р. о 18год. 25хв. вагони були затримані на станціях Кривий Ріг- Головний та Новоблочна Придніпровської залізниці у зв"язку з неприйняттям останніх вантажовласником - ПАТ"ПГЗК" по причині скупченості на станції Кривий Ріг і несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що прибув на його адресу.

Затримані вагони №№ голова 58859364 хвіст 58858424 у кількості 60 вагонів, індекс поїзда 4513-63-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозяться у поїзді №2301 та №№ голова 61851218 хвіст 55383723 у кількості 57 вагонів, індекс поїзда 4671-76-4672 з вантажем на своїх осях, що перевозяться у поїзді №3556.

За наведеними фактами станціями затримки складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №67 від 14.12.2013р. та №166 від 27.12.2013р., а також акти загальної форми ГУ-23 №3183 від 14.12.2013р. та №166 від 27.12.2013р.

Повідомлення про затримку отримані ПАТ"ПГЗК" відповідно 14.12.2013р. о 04год.00хв. та 27.12.2013р. о 13год.45хв.

14.12.2013р. о 06год.55хв. та 31.12.2013р. о 14год.02хв. у книзі №56/1 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на станції Кривий Ріг зареєстровані накази №1155 та №1198 про надання дозволів станціям Кривий Ріг - головний та Новоблочна відправити поїзди №2301 та №3556, які були затримані вказаними вище наказами, з оформленням усіх необхідних документів.

Відповідно до актів про затримку №67 від 14.12.2013р., №166 від 27.12.2013р. затримані вагони, що прибули поїздами №2301, №3556 відправлені відповідно 14.12.2013р. о 06год.55хв. та 31.12.2013р. о 15год. 10хв.

Викладені обставини слугували визначальними для нарахування позивачем плати за користування вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№02019013, 02019014, 04019018, 15017076, 16129134, 25129165 в сумі 47784грн. та збору за зберігання вантажу по накопичу-вальній картці форми ФДУ-92 №03019001 в сумі 2132грн.40коп.

Перелічені відомості та картка підписані відповідачем з застереженням про готовність прийняття вагонів внаслідок наявності вільних колій.

Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.

Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажо-відправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організа-ціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Порожні власні або орендовані вагони, які перевозяться за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, відповідно до п.6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, мають статус „вантажу", що залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів- сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених вищезазначеним наказом, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопи-чувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999року N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.

П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислюваль-ного центру залізниці та на станцію призначення.

П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазна-чених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати спірні вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем по причині скупчення на станції Кривий Ріг внаслідок несвоєчасного вивільнення колій від вантажу, що призвело до затримки останніх, ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення залізниці про готовність забрати на свою під"їзну колію вагони зі станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 47784грн.00коп. та збору за зберігання вантажу в сумі 2132грн.40коп. є обґрунтованим та правомірним.

Таким чином, господарським судом зроблено правильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог залізниці в повному обсязі.

З огляду на викладене рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про невідповідність актів загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника вимогам п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, а саме про те, що надані акти загальної форми ГУ-23, що підписані його представниками, складені в день закінчення затримки вагонів і особи, які їх підписали, не були свідками обставин, що мали місце на початок затримки колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. N334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Згідно з п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, як зазначено вище, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті зазначається час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів та їх номери. Складання даних актів окремо на час початку та на час затримки вагонів чинним законодавством не передбачено. Надані позивачем акти загальної форми ГУ-23 складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до вимог п.8 названих Правил вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери. Зазначені акти засвідчені підписами представників сторін, які підписавши їх, погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі , щодо періоду затримки вагонів.

За таких обставин вказані акти є належними доказами вини скаржника у затримці вагонів.

Посилання скаржника на недоведення залізницею факту неможливості подачі спірних вагонів, затриманих на станціях підходу впродовж періоду їх затримки, а також на те, що з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається вини товариства у затримці вагонів визнані колегією суддів необґрунтованими.

Зайнятість прийомо-відправних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "ПГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Відповідно до Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України (лист №0701-11/96/715/14 від 12.06.2014р.) визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Надані позивачем пояснення поїзних диспетчерів свідчать про неможливість подачі спірних вагонів у зв'язку з зайнятістю колій станції призначення з вини вантажоотримувача, яким не забиралися подані на його адресу вагони.

Несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46,47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.

Крім того, відповідно до п.п.3, 5 Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ПАТ"ПГЗК", узгодженої сторонами, перегін Кривий Ріг- Допоміжна є одноколійний, обладнаний релейним напівавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЗ ПАТ"ПГЗК" по прямому міжстанційному зв'язку, або телефонному зв'язку.

Згідно з п.8 договору №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013р.про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг. Повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування .

Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони на його під'їзну колію щодо яких складено вищевказані акти загальної форми. Відповідні записи відображені у книзі ф.ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ст.Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Як зазначено вище, доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони скаржник зі свого боку не надав.

Клопотання скаржника про призначення по справі судової експертизи задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи, зокрема, актами загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника, підписаними представниками сторін, поясненнями поїзних диспетчерів підтверджується вина товариства у скупченості вагонів на станції призначення і, у зв"язку з цим, неможливість позивача подати на колії станції Кривий Ріг спірні вагони, а тому необхідність проведення експертизи для вирішення спору по даній справі відсутня.

Посилання скаржника на недодержання позивачем порядку зміни підстави позову колегією суддів не прийняті до уваги тому, що останні не призводять до скасування рішення господарського суду. У даному випадку, спір вирішено господарським судом з урахуванням наявності між сторонами договірних відносин, права та обов"язки сторін у яких за двома договорами фактично є ідентичними.

Керуючись ст.ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014р. у справі №904/4328/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 03.11.14р.