Постанова № 41180705, 27.10.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2014 р. Справа № 914/1202/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Костів Т.С.

Мирутенка О.Л.

при секретарі судового засідання Йовик Р.І.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - не з'явились;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Дудіна О.Б. (представник, довіреність №307 від 07.02.2014р.);

розглянувши матеріали апеляційних скарг Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М", №21/6 від 20.06.2014р. (вх. № 01-05/2996/14 від 01.07.2014р.) та Військової частини А2166, №350/490/27/1102/пс від 20.06.2014р. (вх. № 01-05/2997/14 від 01.07.2014р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р.

у справі № 914/1202/14, суддя Бортник О.Ю.

за позовом Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М", м. Київ

до відповідача Військової частини А2166, с.Липники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 27769,55 грн.

за зустрічним позовом Військової частини А2166, с. Липники Пустомитівського району Львівської області

до відповідача МПП Фірма "Альфа-М", м. Київ

про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. у справі №914/1202/14 (суддя Бортник О.Ю.) первісний позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Військової частини А2166 на користь Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" 14027,44 грн. заборгованості, 1262,47 грн. 3% річних, 631,23 грн. інфляційних, 911,78 грн. пені, 1122,99 грн. судового збору та 646,29 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, за розгляд первісного позову. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: визнано недійсним Договір № 281-1, укладений 20 жовтня 2010 р. між Військовою частиною А2166 та Малим приватним підприємством Фірма "Альфа-М" в частині п. 1.1. цього договору, а саме: в частині зазначення у п. 1.1. суми заборгованості, яка перевищує 14027,44 грн. У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Мале приватне підприємство Фірма "Альфа-М" та Військова частина А2166 звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Мале приватне підприємство Фірма "Альфа-М" у своїй апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. у справі №914/1202/14 скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення по суті позовних вимог, а також стягнути з відповідача за первісним позовом витрати позивача на відрядження свого представника до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, зокрема, що суд першої інстанції: безпідставно відхилив клопотання відповідача за зустрічним позовом про застосування позовної давності до зустрічного позову; неправомірно визнав недійсним Договір № 281-1 від 20.10.2010р. в частині включення в суму договору сум інфляційних втрат та 3% річних, які нараховані до 30.06.2010р.; неправильно застосував позовну давність відносно стягнення інфляційних втрат та 3% річних, не врахувавши, що для цих нарахувань, як і для суми первісного зобов'язання відлік строку позовної давності почався з 01.04.2011р. і сплив 31.03.2014р.

Військова частина А2166 у своїй апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. у справі №914/1202/14 скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задоволити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, зокрема, що суд першої інстанції: не врахував, що договір №281 від 29.05.2003р. з додатковими угодами до нього на даний час не розірваний і діє до повного виконання зобов'язань сторонами; сума боргу, яка значиться в договорі від 20.10.2010р. не була підтверджена ні на день укладення договору, ні на день розгляду справи у суді; не врахував, що МПП Фірма "Альфа-М" не надало суду доказів виконання робіт за договором №281 від 29.05.2003р.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 01.07.2014р. справу за №914/1202/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 02.07.2014р. у склад колегії для розгляду справи №914/1202/14 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2014р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Бойко С.М. та Бонк Т.Б.) апеляційні скарги Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" та Військової частини А2166 прийнято до провадження, об'єднано в одне апеляційне провадження, призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2014р., відстрочено Військовій частині А2166 сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 522, 50 грн. до 15.07.2014р.

Розпорядження голови суду від 15.07.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б., які перебували у відпустці, введено суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Відповідно до п. 9-1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", у разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку розгляду апеляційної скарги, що визначений статтею 102 ГПК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Желік М.Б. та Костів Т.С.) розгляд справи відкладено на 12.08.2014р., відстрочено Військовій частині А2166 сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 522, 50 грн. до 12.08.2014р.

Розпорядження в.о. голови суду від 12.08.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Желіка М.Б., який перебував у відпустці, введено суддю Бонк Т.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.08.2014р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Бонк Т.Б. та Костів Т.С.) розгляд справи відкладено на 02.09.2014р., зменшено Військовій частині А2166 розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 913, 50 грн. та зобов'язано Військову частину А2166 подати суду належні докази сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в розмірі 913, 50 грн.

Розпорядження в.о. голови суду від 02.09.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Бонк Т.Б., яка перебувала у відпустці, введено суддю Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя Марко Р.І., судді Желік М.Б. та Костів Т.С.) розгляд справи відкладено на 07.10.2014р., відстрочено Військовій частині А2166 сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913, 50 грн. до 07.10.2014р.

В судовому засіданні 07.10.2014р. за згодою представників сторін оголошено перерву до 27.10.2014р.

Розпорядження голови суду від 27.10.2014р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Желіка М.Б. введено суддю Мирутенка О.Л. з підстав, викладених у вказаному розпорядженні.

В судове засідання 27.10.2014р. прибула представник Військової частини А2166.

Мале приватне підприємство Фірма "Альфа-М" участі свого уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечило, хоча належним чином було повідомлене про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання визначена на власний розсуд, позивача за первісним позовом було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не поступало, а в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті та прийняття законного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М".

Представник Військової частини А2166 в судовому засіданні підтримала доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, просила рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. у справі №914/1202/14 скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вирішила, що у задоволенні вимог апеляційної скарги Військової частини А2166 слід відмовити, а вимоги апеляційної скарги Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2003р. між Військовою частиною А3755 (далі - замовник) та Малим приватним підприємством Фірма "Альфа-М" (далі - виконавець) було укладено договір №281 на виконання технічного обслуговування систем зв'язку на ВЗ "Сектор", згідно з яким замовник передає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати технічне обслуговування систем зв'язку на ВЗ "Сектор".

Відповідно до п. 3.1 договору сума, на яку укладений цей договір, за кошторисом 281/1 на 2003 рік становить 5419,69грн. (додаток № 8.1). Остаточна оплата за виконане технічне обслуговування виконується замовником на підставі пред'явлених виконавцем рахунків з підписаними замовником актами виконаних робіт (п. 3.2 договору). У випадку прострочення оплати виконаного технічного обслуговування нараховується пеня в розмірі ставки НБУ за кожен день прострочення до дня отримання бюджетних коштів (п. 4.4 договору). Договір діє з моменту підписання до 31 грудня 2003р. з можливістю подальшої пролонгації (п. 6.1 договору).

Додатковою угодою № 4 від 27.10.2006р. до договору № 281 від 29.05.2003р. строк дії договору був продовжений на 2007 рік. Також сторонами визначено, що технічне обслуговування виконується за кошторисом 281/5 на суму 7013,72 грн., а сума договору збільшується на 7013,72 грн.

Додатковою угодою № 5 від 12.10.2007р. до договору № 281 від 29.05.2003р. строк дії договору був продовжений на 2008 рік. Також сторонами визначено, що технічне обслуговування виконується за кошторисом 281/6 на суму 7013,72 грн., а сума договору збільшується на 7013,72 грн.

Відповідно до довідки Військової частини А2166 від 02.06.2014 р. № 986 відповідач за первісним позовом є правонаступником Військової частини А 4560 (директива командира повітряного командування "Захід" від 21.08.2006 р. № 027), а Військова частина А 4560 є правонаступником Військової частини А3755 (директива Головнокомандувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 02.12.2004 р. № 350/120/1/05).

МПП Фірма "Альфа-М" зобов'язання за додатковими угодами № 4 від 27.10.2006р. та № 5 від 12.10.2007р. до договору № 281 від 29.05.2003р. виконало в повному обсязі на загальну суму 14 027,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаного технічного обслуговування № 7/10 від 12.10.2007р. та № 5/10 від 20.10.2008р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відписками їх печаток без жодних зауважень та застережень.

Однак замовник оплату за надані послуги не здійснив, у зв'язку з чим МПП Фірма "Альфа-М" на адресу Військової частини А2166 була направлена претензія № 9/7 від 30.07.2010р., в якій позивач просив сплатити 28367,07 грн. в рахунок погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та збитків від неодержаного доходу.

Відповідач надав відповідь на претензію від 11.10.2010р. № 1204, в якій визнав заборгованість у сумі 28367,07 грн., однак зазначив, що не має можливості її погасити у зв'язку з відсутністю фінансування, а тому просив укласти новий договір щодо реструктуризації боргу для недопущення додаткових витрат бюджетних коштів на судові витрати.

20 жовтня 2010р. між сторонами був укладений договір № 281-1, згідно з яким Військова частина А2166 зобов'язалась погасити заборгованість МПП Фірма "Альфа-М", визнану у відповіді №1204 від 11.10.2010р. на претензію №9/7 від 30.07.2010р. в сумі 19737,85 грн. на технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку Військової частини А2166, в терміни та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п.2.1., 3.1. договору Військова частина А2166 самостійно, без пред'явлення рахунку перераховує на поточний рахунок МПП Фірма "Альфа-М" суму боргу, вказану в п. 1.1, не пізніше 31.03.2011р. з урахуванням індексу інфляції за період з 30.06.2010р. до дня перерахування, якщо за цей період індекс інфляції перевищує 100% та з урахуванням 3% річних за період з 30.06.2010р. до дня перерахування згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. МПП Фірма "Альфа-М" відмовилось від примусового стягнення боргу з Військової частини А2166 з дня набрання чинності згідно з п. 7.1 цього договору та до 31.03.2011р.

При порушенні строків платежів Військова частина А2166 самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно зі ст. 534, 549 та п. 3 ст. 611 ЦК України (п. 4.1 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та засвідчення підписів печатками сторін і діє до повного виконання зобов'язань за цим договором. З моменту набрання чинності зобов'язань за цим договором припиняються (втрачають чинність) зобов'язання сторін, згідно п.2 ст.604 Цивільного кодексу України, які виникли за актами виконаного технічного обслуговування, відповідно, № 7/10 від 12.10.07р. та № 5/10 від 20.10.08р., виконаного за додатковими угодами, відповідно, №4 від 27.10.06р. та №5 від 12.10.07р. до договору №281 від 29.05.2003р. за кошторисами, відповідно № 281/5 та № 281/6 (п.п. 7.1, 7.2 договору).

В порушення взятих на себе зобов'язань, Військова частина А2166 у визначений договором № 281-1 від 20.10.2010 р. строк заборгованість не погасила, у зв'язку з чим МПП Фірма Альфа-М" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом ( з врахуванням заяви № 56/5 від 06.05.2014 р.) про стягнення з Військової частини А2166 27385,71 грн., з яких 22503,02 грн. - сума основного боргу за договором № 281-1 від 20.10.2010 р. з урахуванням індексу інфляції (19737,85 грн. сума боргу, 2765,17 грн. - інфляційні за період з 01.07.2010 р. до 31.03.2014 р.), 2216,46 грн. - сума трьох процентів річних, нарахованих з 01.07.2010 р. до 31.03.2014 р., 1357,04 грн. - сума пені, нарахованої за період з 28.03.2013 р. до 29.03.2014 р., 1309,19 грн. - сума збитків від неодержаного доходу, нарахованих за період з 23.09.2011 р. до 31.03.2012 р. Окрім того, МПП Фірма "Альфа-М" просило стягнути з Військової частини А2166 витрати на відрядження свого представника до суду у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в суді.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом, Військова частина А2166 звернулась до Господарського суду Львівської області з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним укладеного між сторонами договору №281-1 від 20.10.2010р. на підставі ст.ст. 203, 229 ЦК України, у зв'язку з укладенням такого під впливом помилки.

Розглянувши матеріали справи місцевий господарський суд дійшов до висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання робіт позивачем за первісним позовом на суму, що перевищує 14027,44 грн., сторони, укладаючи Договір № 281-1, помилялись в частині обов'язку відповідача сплатити та права позивача на отримання від відповідача суми заборгованості за виконане технічне обслуговування по актах № 7/10 та № 5/10 на суму, що перевищує 14027,44 грн.

Відтак, суд першої інстанції первісний позов задоволив частково: стягнув з Військової частини А2166 на користь Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" 14027,44 грн. заборгованості, 1262,47 грн. 3% річних, 631,23 грн. інфляційних, 911,78 грн. пені, 1122,99 грн. судового збору та 646,29 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, за розгляд первісного позову. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовив. Зустрічний позов задоволив частково: визнав недійсним Договір № 281-1, укладений 20 жовтня 2010 р. між Військовою частиною А2166 та Малим приватним підприємством Фірма "Альфа-М" в частині п. 1.1. цього договору, а саме: в частині зазначення у п. 1.1. суми заборгованості, яка перевищує 14027,44 грн. У задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовив.

Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі додаткових угод №4 від 27.10.2006р. та №5 від 12.10.2007р. до договору №281 від 29.05.2003р. у Військової частини А2166 виникло грошове зобов'язання зі сплати 14 027, 44 грн. вартості технічного обслуговування, виконаного позивачем за первісним позовом та прийнятого відповідачем за первісним позовом без жодних зауважень та застережень за актами виконаного технічного обслуговування № 7/10 від 12.10.2007р. та № 5/10 від 20.10.2008р.

Однак, договором № 281-1 від 20.10.2010р. сторони домовились в порядку ч.2 ст.604 ЦК України про припинення зазначеного зобов'язання шляхом його заміни новим (новація).

Так, за умовами договору №281-1 від 20.10.2010р., з моменту набрання таким чинності, у Військової частини А2166 виникло грошове зобов'язання перед МПП Фірма "Альфа-М" по сплаті 19 737, 85 грн. в терміни та на умовах, визначених цим договором ( не пізніше 31.03.2011р.).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про безпідставність стягнення з Військової частини А2166 суми, яка перевищує 14027,44 грн. як такої, що не підтверджена відповідними актами виконаного технічного обслуговування.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості перед позивачем за договором №281-1 від 20.10.2010р., не долучив платіжних доручень про її погашення ні під час розгляду спору місцевим господарським судом, ні під час перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Відтак, позовні вимоги МПП Фірма "Альфа -М" в частині стягнення з Військової частини А2166 19737, 85 грн. заборгованості за договором №281-1 від 20.10.2010р. є підставними та підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань (п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Зважаючи на те, що в строки визначені договором ( не пізніше 31.03.2011р.) Військова частина А2166 взятих на себе договірних зобов'язань не виконала, визначену договором суму боргу не оплатила, провівши перерахунок належних до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 3% річних та інфляційних за період прострочення виконання Військовою частиною А2166 грошового зобов'язання колегія суддів вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги в частині стягнення з Військової частини А2166 на користь МПП Фірма "Альфа-М" 1 773,17 грн. 3% річних та 897, 02 грн. інфляційних. В задоволенні ж решти позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних слід відмовити за безпідставністю.

З приводу заяви Військової частини А2166 про застосування 3-річного строку позовної давності до позовних вимог МПП Фірма "Альфа-М" колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок. Частиною 5 статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язання за договором №281-1 від 20.10.2010р. визначений сторонами не пізніше 31.03.2011р., перебіг строку позовної давності починається з 01.04.2011р., а відтак звернувшись до суду з позовною заявою 28.04.2014р. МПП Фірма "Альфа-М" не було пропущено 3-річного строку позовної давності для звернення з позовом у даній справі про стягнення з Військової частини А2166 заборгованості за договором №281-1 від 20.10.2010р., а також 3% річних та інфляційних, нарахованих за прострочення сплати вказаної заборгованості.

Окрім того, відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.1. договору при порушенні строків платежів позивач самостійно нараховує та сплачує одночасно з сумою платежу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу до дня погашення заборгованості від суми простроченого платежу згідно зі ст. 534, 549 та п. 3 ст. 611 ЦК України .

За наведених обставин, враховуючи, що сторони пунктом 4.1. договору відповідно до норм ч.6 ст.232 ГК Україи передбачили, що пеня нараховується до дня погашення заборгованості, колегія суддів вважає підставними та обґрунтованими позовні вимоги МПП Фірма "Альфа-М" в частині стягнення з Військової частини А2166 1357, 04 грн. пені, нарахованої за період з 28.03.2013р. по 29.03.2014р.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від неодержаного доходу в сумі 1309,19 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем суду не надані докази існування причинно-наслідкового зв'язку між допущеним відповідачем порушенням грошового зобов'язання та сумою неодержаного позивачем доходу.

Окрім того, відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто можуть бути стягнені не будь - які передбачувані доходи, а ті доходи, які кредитор міг реально одержати при відсутності порушення. Отже з боржника не можуть бути стягнені неодержані кредитором доходи за відсутності доказів того, що кредитор готовий був до вчинення дій, спрямованих на одержання прибутку, мав для цього всі майнові та організаційні можливості, але з вини боржника ці дії не були доведені до логічного завершення, або ці дії повинні бути вчинені, але не принесли очікуваних доходів з вини боржника.

Відповідно до ч.4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 224 ГК України вказує на те, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Однак, наданий на підтвердження суми збитків договір № 32 від 23.09.2011р. з додатковим договором № 1 від 28.03.2012р. не є належним та допустимим доказом того, що саме отримані від відповідача кошти за договором № 281-1 від 20.10.2010р. мали бути перераховані позивачем на депозитний рахунок.

Враховуючи все викладене вище в сукупності колегія суддів вважає, що первісний позов слід задоволити частково та стягнути з Військової частини А2166 на користь Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" 19737,85 грн. заборгованості без урахування індексу інфляції, 1773,17 грн. 3% річних, 897,02 грн. інфляційних, 1357,04 грн. пені, а у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом слід відмовити.

З приводу зустрічних позовних вимог колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що Військова частина А2166 припустилась помилки при укладенні договору від 20.10.2010р., а саме не перевірила причини виникнення заборгованості, суму боргу, виставлені рахунки, оскільки акти виконаного технічного обслуговування були підписані помилково, а роботи виконавцем фактично не виконувались.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. (п.3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не доведено суду факту укладення договору №281-1 від 20.10.2010р. під впливом помилки.

Посилання скаржника на невиконання МПП Фірма "Альфа-М" робіт за договором №281 від 29.05.2003р. та додатковими угодами до нього спростовується наявними в матеріалах справи актами виконаного технічного обслуговування № 7/10 від 12.10.2007р та № 5/10 від 20.10.2008р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відписками їх печаток без жодних зауважень та застережень.

Військовою частиною А2166 не подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що роботи з технічного обслуговування за договором №281 від 29.05.2003р. та додатковими угодами до нього МПП Фірма "Альфа-М" фактично не виконувались, а акти № 7/10 від 12.10.2007р та № 5/10 від 20.10.2008р. були підписані під впливом помилки.

При цьому, як вже зазначалось вище, у зв'язку з неоплатою вартості наданих послуг позивачем на адресу Військової частини А2166 була направлена претензія № 9/7 від 30.07.2010р., в якій позивач просив сплатити 28367,07 грн. в рахунок погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, пені та збитків від неодержаного доходу. До вказаної претензії МПП Фірма "Альфа -М" було долучено детальний розрахунок, з якого вбачається, що до суми загальної заборгованості в розмірі 28367,07 грн. включено 18 817, 81 грн. простроченої заборгованості за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції станом на 30.06.2010р. (14027, 44 грн. простроченої заборгованості за виконані роботи без урахування індексу інфляції), 920, 04 грн. 3% річних, 3338, 43 грн. пені, 5250, 79 грн. збитків.

У відповіді на претензію № 1204 від 11.10.2010р. Військова частина А2166 визнала заборгованість у сумі 28367,07 грн., зазначивши при цьому про неможливість її погашення у зв'язку з відсутністю фінансування, а тому просила укласти новий договір щодо реструктуризації боргу для недопущення додаткових витрат бюджетних коштів на судові витрати.

Враховуючи наведене, 20.10.2010р. між сторонами був укладений договір № 281-1, згідно з яким Військова частина А2166 зобов'язалась погасити заборгованість МПП Фірма "Альфа-М", визнану у відповіді №1204 від 11.10.2010р. на претензію №9/7 від 30.07.2010р. на технічне обслуговування внутрішніх станцій зв'язку ВЧ А2166, в терміни та на умовах, визначених цим договором в сумі 1973785 грн. ( яка включає в себе суму простроченої заборгованості за виконані роботи з урахуванням індексу інфляції та 3% річних станом на 30.06.2010р.). Натомість , МПП Фірма "Альфа-М" відмовилось від стягнення з Військової частини А2166 пені та збитків, нарахованих за 2007 -2010р.р. та до 31.03.2011р. (п.п.3.2.,3.3. до говору).

Пунктами 7.1, 7.2 вказаного договору сторони погодили , що з моменту набрання ним чинності припиняються (втрачають чинність) зобов'язання сторін, які виникли за актом виконаного технічного обслуговування № 7/10 від 12.10.07р. та № 5/10 від 20.10.08р., виконаного за додатковими угодами №4 від 27.10.06р. та №5 від 12.10.07р. до договору №281 від 29.05.2003р. за кошторисами, відповідно № 281/5 та № 281/6.

Отже, з моменту укладення договору № 281-1 від 20.10.2010р. грошове зобов'язання Військової частини А2166 по оплаті МПП Фірма "Альфа-М" 14 027,44 грн. вартості виконаних робіт припинились трансформувавшись у нове грошове зобов'язання по сплаті 19 737, 85 грн., що відповідає положенням ч.2 ст. 604 ЦК України. При цьому, наведеними вище доказами підтверджено обізнаність Військової частини А2166 як з причинами виникнення вказаного грошового зобов'язання, так і з тим, що таке включає в себе суму простроченої заборгованості за виконані роботи за актами № 7/10 від 12.10.07р. та № 5/10 від 20.10.08р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних станом на 30.06.2010р.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, безпідставними як посилання Військової частини А2166 на помилковість укладення договору, так і висновки місцевого господарського суду про те, що сторони, укладаючи Договір № 281-1, помилялись в частині обов'язку відповідача сплатити та права позивача на отримання від відповідача суми заборгованості за виконане технічне обслуговування по актах № 7/10 та № 5/10 на суму, що перевищує 14027,44 грн.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову.

З приводу заяви МПП Фірма "Альфа-М" про застосування строку позовної давності до позовних вимог Військової частини А2166 колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських спорів").

Зважаючи на те, що колегією суддів не встановлено порушення права або охоронюваного законом інтересу Військової частини А2166 позовна давність до зустрічного позову застосуванню не підлягає.

Судові витрати у справі за розгляд як первісного, так і зустрічного позову, а також апеляційних скарг, на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, колегія суддів зазначає, що до складу судових витрат позивачем за первісним позовом, крім судового збору, віднесено також витрати на відрядження представника у судове засідання як до місцевого господарського суду, так і до суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч.1 ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В розумінні ст.44 ГПК України до інших витрат відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст.30 вказаного кодексу), витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні ст.224 Господарського кодексу України та ст.22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків.

Відповідно до п.6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження. В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами.

Правовий аналіз наведеного свідчить, що витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, відшкодовуються за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

При цьому, згідно зі статтею 121 Кодексу законів про працю України, працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада) і середній заробіток.

Таким чином, відшкодуванню підлягають вартість проїзду, добові за час перебування у відрядження та витрати по найму жилого приміщення, а середній заробіток не входить до складу витрат, які підлягають відшкодуванню відрядженому працівникові.

Аналогічні позиції викладені і в постановах Вищого господарського суду України у справі №5017/3020/2012 від 15.07.2013р. та у справі №927/654/13 від 15.01.2014р.

Згідно з наявними у матеріалах справи квитками та відрядними посвідками, такі витрати позивача за первісним позовом за період розгляду справи місцевим господарським судом становлять 1051,46 грн.

Зважаючи на те, що ухвалами Господарського суду Львівської області вимагалась явка представника МПП Фірма "Альфа-М" в судові засідання, колегія суддів вважає, що позивачу за первісним позовом слід відшкодувати 912, 67 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи ( відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Разом з тим, враховуючи те, що ухвалами Львівського апеляційного господарського суду явка повноважних представників сторін в судове засідання визначалась на власний розсуд, а представник позивача мав право, однак ним не скористався, подати заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, відповідно до ст. ст. 74-1 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача за первісним позовом витрат на явку представника до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1) Апеляційну скаргу Військової частини А2166 залишити без задоволення.

2) Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" задоволити частково.

3) Рішення Господарського суду Львівської області від 03.06.2014р. у справі №914/1202/14 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

1. Первісний позов задоволити частково.

Стягнути з Військової частини А2166 (81134, с. Липники Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 08137796) на користь Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" (04053, м. Київ, вул. Артема, 59а, кв. 37, код ЄДРПОУ 30726900) 19 737,85 грн. заборгованості, 1 773,17 грн. 3% річних, 897,02 грн. інфляційних, 1357,04 грн. пені, 1 585,84 грн. судового збору та 912,67 грн. інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, за розгляд первісного позову.

2. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Стягнути з Військової частини А2166 (81134, с. Липники Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 08137796) в доход державного бюджету 1218 грн. судового збору за розгляд зустрічної позовної заяви.

4) Стягнути з Військової частини А2166 (81134, с. Липники Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 08137796) на користь Малого приватного підприємства Фірма "Альфа-М" (04053, м. Київ, вул. Артема, 59а, кв. 37, код ЄДРПОУ 30726900) 1401,92 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5) Стягнути з Військової частини А2166 (81134, с. Липники Пустомитівського району Львівської області, ідентифікаційний код 08137796) в доход державного бюджету 913,50 грн. судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги.

6) На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 31.10.2014р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Мирутенко О.Л.