Рішення № 41180367, 29.10.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2014 р.Справа № 924/1389/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Баранівка, Житомирська область

до публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат", м.Полонне

про стягнення заборгованості в розмірі 6500,00 грн., 200,38 грн. - 3% річних, 780,00 грн. - інфляційних нарахувань

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6500,00 грн. - заборгованості, 200,38 грн. - 3% річних, 780,00 грн. - інфляційних нарахувань. В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів поставки №05/10/12 від 05.10.2012р. та №20/02/13 від 20.02.2013р. щодо проведення повної оплати за поставлений товар. Нарахування 3% річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Присутній у судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач свого представника в судові засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

05.10.2012р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та публічним акціонерним товариством „Полонський гірничий комбінат" (покупець) укладено договір поставки №05/10/12, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю спецодяг (спецрукавиці), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх вартість (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 договору асортимент, кількість і загальна вартість товару вказуються в накладних, які оформляються постачальником у відповідності з поданим покупцем замовленням (в усній чи письмовій формі) на кожну окрему партію товару. Ціна складає 4,00 грн. без ПДВ за 1 пару.

Вартість товару та порядок проведення розрахунків сторонами погоджено у розділі 4 договору, зокрема, згідно п.п. 4.1 - 4.3 вартість товару погоджується сторонами і вказується в накладній, яка підписується уповноваженими представниками сторін і є додатком №2 до дійсного договору. Вартість товару, що постачається, за дійсним договором може змінюватися в односторонньому порядку при зміні умов, що впливають на виконання дійсного договору. Оплата вартості товару, що постачається за дійсним договором, здійснюється на умовах відтермінування оплати. Покупець зобов'язаний здійснити оплату в розмірі 100% партії, що постачається, напротязі поточного календарного місяця.

На виконання своїх зобов'язань за договором №05/10/12 позивач поставив відповідачу товар - спецрукавиці на загальну суму 6000,00 грн., а саме:

- за накладною №11 від 12.10.2012р. на суму 2000,00 грн. у кількості 500 шт.;

- за накладною №13 від 14.11.2012р. на суму 2000,00 грн. у кількості 500 шт.;

- за накладною №15 від 26.12.2012р. на суму 2000,00 грн. у кількості 500 шт.

Відповідачем здійснено часткову оплату товару загалом на суму 5500,00 грн., про що свідчать банківські виписки за 27.12.2012р. на суму 4000,00 грн., за 13.09.2013р. на суму 1500,00 грн.

20.02.2013р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та публічним акціонерним товариством „Полонський гірничий комбінат" (покупець) укладено договір поставки №20/02/13, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю спецодяг (спецрукавиці), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх вартість (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 договору асортимент, кількість і загальна вартість товару вказуються в накладних, які оформляються постачальником у відповідності з поданим покупцем замовленням (в усній чи письмовій формі) на кожну окрему партію товару.

Вартість товару та порядок проведення розрахунків сторонами погоджено у розділі 4 договору, зокрема, згідно п.п. 4.1 - 4.3 вартість товару погоджується сторонами і вказується в накладній, яка підписується уповноваженими представниками сторін і є додатком №2 до дійсного договору. Вартість товару, що постачається, за дійсним договором може змінюватися в односторонньому порядку при зміні умов, що впливають на виконання дійсного договору. Оплата вартості товару, що постачається за дійсним договором, здійснюється на умовах відтермінування оплати. Покупець зобов'язаний здійснити оплату в розмірі 100% партії, що постачається, напротязі поточного календарного місяця.

На виконання своїх зобов'язань за договором №20/02/13 позивач поставив відповідачу товар - спецрукавиці на загальну суму 6000,00 грн., а саме:

- за накладною №1 від 22.01.2013р. на суму 2000,00 грн. у кількості 500 шт.;

- за накладною №5 від 12.03.2013р. на суму 2000,00 грн. у кількості 500 шт.;

- за накладною №10 від 22.05.2013р. на суму 2000,00 грн. у кількості 500 шт.

Оплату товару за вказаними вище накладними відповідачем не проведено.

Борг відповідача за двома договорами за поставлений товар після здійснених проплат склав 6500,00 грн.

За неналежне виконання грошових зобов'язань по договорам відповідачу нараховано 200,38 грн. - 3% річних (по накладній №15 від 26.12.2012р. за період з 01.02.2012р. по 13.09.2014р. за 253 дня - 41,59 грн.; по накладній №5 від 12.03.2013р. за період з 01.04.2013р. по 27.08.2014р. за 513 днів - 84,33 грн.; по накладній №10 від 22.05.2013р. за період з 01.06.2013р. по 27.08.2014р. за 453 дні - 74,46 грн.).

Також, відповідачу нараховано 780,00 грн. - інфляційних (за період січень - липень 2014 року).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договорів поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо їх виконання, зокрема, позивач зобов'язався поставляти товар, а відповідач - приймати і оплачувати його.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Факт поставки товару позивачем та факт прийняття товару відповідачем підтверджується наявними матеріалами справи, між іншим, часткова оплата товару свідчить про те, що відповідач товар прийняв та погодився його оплачувати. Однак, в порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач не виконав свій обов'язок стосовно проведення повної оплати за поставлений товар.

Оскільки, відповідач зобов'язання щодо повної оплати товару, у строк встановлений договорами, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6500,00 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з розрахунком по накладній №5 від 12.03.2013р. та №10 від 22.05.2013р. Між тим, суд не погоджується з періодом нарахування річних по накладній №15 від 26.12.2012р., оскільки розрахунок здійснено з дня, що передує дню поставки. Однак, враховуючи, що перерахована судом сума 3% річних по накладній №15 від 26.12.2012р. з дня виникнення прострочки по дату, зазначену позивачем, перевищує суму, яка заявлена позивачем до стягнення та з огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі, який заявлено позивачем.

Здійснивши перерахунок інфляційних, суд вважає правомірно заявленою сумою інфляційних нарахувань 747,50 грн.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 6500,00 грн. - заборгованості, 200,38 грн. - 3% річних, 747,50 грн. - інфляційних нарахувань.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 32,50 грн. - інфляційних нарахувань належить відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також, позивач просить відшкодувати йому витрати по оплаті послуг адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

В матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордера №16 про сплату позивачем адвокату ОСОБА_2 300,00 грн. за надання юридичної допомоги в складенні позовної заяви. За таких обставин, вимоги про відшкодування позивачу витрат по оплаті послуг адвоката є обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Баранівка, Житомирська область до публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат", м.Полонне про стягнення заборгованості в розмірі 6500,00 грн., 200,38 грн. - 3% річних, 780,00 грн. - інфляційних нарахувань задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат" (м.Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 190 Б; код 05471879) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 6500,00 грн. (шість тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) - заборгованості, 200,38 грн. (двісті гривень 38 коп.) - 3% річних, 747,50 грн. (сімсот сорок сім гривень 50 коп.) - інфляційних нарахувань, 1819,14 грн. (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять гривень 14 коп.) - витрат по оплаті судового збору, 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.) - витрат по оплаті послуг адвоката.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 32,50 грн. - інфляційних нарахувань відмовити.

Повне рішення складено 31 жовтня 2014 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу (АДРЕСА_1),

3 - відповідачу (м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 190 Б).