Рішення № 41180247, 29.10.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2014 р.Справа № 916/1344/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

головуючого судді Брагіної Я.В.

судді: Щавинська Ю.М. та Літвінов С.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапенко І.С., довіреність від 07.07.14.;

від відповідача: не з'явився.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОФІРМА „ПЕРЕМОГА 1" про стягнення 62783,58грн.

ВСТАНОВИЛА:

08.04.14. Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОФІРМА „ПЕРЕМОГА 1" про стягнення 62783,58грн.

Ухвалою суду від 09.04.14. порушено провадження у справі №916/1344/14 за зазначеним позовом.

20.05.14. відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма Перемога 1" подало до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техно-Магістраль" про визнання договору недійсним, яку ухвалою суду від 21.05.14. повернуто без розгляду.

Ухвалою суду від 11.06.14. провадження у справі зупинено до розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1" на ухвалу суду від 21.05.14. у справі №916/1344/14.

25.07.14. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути із відповідача на користь позивача 79173,10грн., із яких 59100,00грн. - основного боргу, 7423,90грн. - пені, 7683,00грн. - інфляційних втрат та 1312,20грн. - 3% річних (а.с.8-11, т.2).

Ухвалою суду від 22.07.14. провадження у справі №916/1344/14 поновлено та призначено засідання суду на 04.08.14.

Проте, 04.08.14. засідання суду по даній справі не відбулося, оскільки 01.08.14. до суду надійшов запит від Одеського апеляційного господарського суду про надіслання справи до останнього у зв'язку з поданням Товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОФІРМА ПЕРЕМОГИ 1" касаційної скарги.

Ухвалою суду від 01.08.14. провадження у даній справі зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1" у справі №916/1344/14.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.14. відхилено клопотання ТОВ „АРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1" про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги, а касаційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвалою суду від 08.10.2014р. поновлено провадження у справі №916/1344/14 та у зв'язку зі складністю дану справу призначено до колегіального розгляду.

Згідно автоматичного розподілу справу №916/1344/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Брагіна Я.В., судді - Щавинська Ю.М. та Літвінов С.В., яка ухвалою від 09.10.14. прийна справу до свого провадження та призначила засідання суду на 29.10.14.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у межах первісних позовних вимог. Подав письмову заяву, в якій просить залишити заяву про збільшення позовних вимог без розгляду, а розглядати справу в межах первісних вимог. Просив задовольнити позов у первісній редакції та закінчувати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами, так як відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи. Протягом розгляду справи відповідач зловживав процесуальними правами, затягував розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином і вчасно, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Отже, справа розглядається за наявними матеріалами в справі на підставі ст.75 ГПК України.

З врахуванням вимог ст.22 ГПК України, суд приймає заяву представника позивача, надану в засіданні суду і розглядає справу в межах первісних позовних вимог, а заяву про збільшення позовних вимог залишає без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Техно-Магістраль" (позивачем, виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АГРОФІРМА "ПЕРЕМОГА 1" (відповідачем, замовником) укладено договір №0509/13 про надання послуг, згідно п.1.1 якого позивач зобов'язувався за завданням відповідача надати послуги по збиранню соняшнику комбайнами TUCANO 470 з жатками SUNSPEED 12-70, які є власністю ТОВ „ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ" в порядку та на умовах визначених цим договором а відповідач згідно п.4.2.3 - зобов'язався прийняти та оплатити послуги.

За умовами п. 3.1, 3.2 та 3.3 зазначеного договору від 11.09.13. вартість послуг за 1 га збирання соняшнику складає 300,00грн., в тому числі ПДВ 50,00грн. та фіксується в актах надання послуг. Акт про надання послуг підписується сторонами в дводенний термін після закінчення робіт. Надані послуги виконавцем, їх об'єм, вартість наданих послуг по збиранню соняшнику визначається сторонами в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг), який є підставою для виставлення виконавцем замовнику рахунку-фактури до сплати за надані послуги виконавцем на поточний рахунок позивача протягом п'яти робочих днів з дати його підписання.

Позивач належно виконував умови договору, надавав послуги відповідачу, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-091103 від 11.09.13. на суму 34917,00грн.; №ОУ-091202 від 12.09.13. на суму 34560,00грн.; №ОУ-093010 від 30.09.13. на суму 138585,00грн., всього на загальну суму 208062,00грн., підписаних представником відповідача та підпис посвідчений печаткою останнього.

Проте, відповідач неналежно виконав умови договору, бо вартість послуг оплатив частково - в сумі 148962,00грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед відповідачем за вартість наданих послуг в сумі 59100,00грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст..509 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 59100,00грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості послуг в сумі 3683,58грн. на підставі п.5.4 договору, згідно якого за недотримання строків оплати зазначених в п.3.3 договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 2,5% від суми прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, суд вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства і тому задовольняє позов і в частині стягнення пені в сумі 3683,58грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав останнього звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА „ПЕРЕМОГА 1" (67231, Одеська область, Іванівський р-н, с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ 32933398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-МАГІСТРАЛЬ" (67661, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. Зелена, 20, код ЄДРПОУ 36796638):

- 59100,00грн. - основного боргу;

- 3683,58грн. - пені;

- 1827,00грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 29 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Я.В. Брагіна

судді: Ю.М. Щавинська

С.В. Літвінов