Ухвала суду № 41180221, 29.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/11220/14 29.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора"

про визнання договору відступлення права вимоги недійсним

суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Стасюк І.В.

від відповідача-1: Мельник І.М.

від відповідача-2: Вабіщевич Т.В.

від третьої особи: ОСОБА_7

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восход" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" про визнання договору №39/246-1 від 03.04.2014р. про відступлення права вимоги, що був укладений між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс", недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 року припинено провадження у справі №910/11220/14, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.06.14 року скасовано та передано справу №910/11220/14 на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Латко І.О. №04-23/724 від 26.08.14 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу №910/11220/14 передано на повторний автоматичний розподіл, за результатами якого справу передано судді Лиськову М.О.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.14 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.14 року залишено без змін.

Згідно проведеного повторного автоматичного розподілу, справа була передана на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою суду від 13.10.2014 суддя Лиськов М.О. прийняв справу до свого провадження та призначив її розгляд на 29.10.2014.

В судовому засіданні, призначеному на 29.10.2014, судом здійснювався розгляд заяви позивача про відмову від позову, поданої через відділ діловодства суду 29.10.2014.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» від позову; припинено провадження у справі № 910/11220/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (далі - ТОВ «Восход», Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк», Відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» (далі - ТОВ «Авіс Фінанс», Відповідач-2) про визнання недійсним, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Авіс Фінанс» договору про відступлення права вимоги №39/246-1 від 03.04.2014 за іпотечним договором №15-94/19-3107/11 від 26.10.2011, укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Восход» (далі - Ухвала від 25.06.2014 р.).

Третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (далі - ТОВ «ТС Обжора», Третя особа) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на Ухвалу від 25.06.2014.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014, яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 у справі №910/11220/14 Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 скасовано, матеріали справи №910/11220/14 направлено до місцевого господарського суду на розгляд.

Залишаючи Постанову апеляційного господарського суду без змін, суд касаційної інстанції зазначив, що враховуючи перебування позивача в особливому правовому режимі, пов'язаному із застосуванням до нього процедур банкрутства, при вирішенні питання про прийняття відмови від позову дослідженню судом підлягають також обставини порушення діями позивача в особі ліквідатора прав та інтересів учасників провадження у справі про банкрутство, зокрема кредиторів. У даному випадку суд апеляційної інстанції встановив порушення судом першої інстанції імперативних приписів ст. 22 ГПК України. Так, суд першої інстанції лише формально констатував відсутність порушення внаслідок прийняття відмови від позову прав та інтересів інших осіб, які не є учасниками даної справи, не навівши жодного обґрунтування та конкретних обставин.».

З вищезазначеного слідує, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про правомірність скасування Ухвали від 25.06.2014, оскільки у вказаній ухвалі не обґрунтовано, що в результаті прийняття відмови Позивача від позову не порушуються права та інтереси кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Восход».

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї- небудь права і охоронювані законом інтереси.

Позов у даній справі заявлено про визнання недійсним, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Авіс Фінанс» договору про відступлення права вимоги №39/246-1 від 03.04.2014 за іпотечним договором №15-94/19-3107/11 від 26.10.2011 , укладеним між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Восход» (далі - Договір відступлення).

Згідно з п. 1.1 Договору відступлення Первісний Іпотекодержатель (ПАТ «Промінвестбанк») відступає Новому Іпотекодержателю (ТОВ «Авіс Фінанс») своє право вимоги за Іпотечним договором з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №15-94/19-3107/11 від 26.10.2011, укладеним між Первісним Іпотекодержателем (ПАТ «Промінвестбанк») та ТОВ «Восход» (далі - Іпотечний договір).

Згідно з п. 2.2 Договору відступлення за цим Договором до Нового Іпотекодержателя переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного Іпотекодержателя, передбачені чинним законодавством України та Іпотечним договором.

Із змісту п.п. 1.1, 2.2 Договору відступлення слідує, що внаслідок укладення оскаржуваного Договору відступлення обсяг та зміст прав та обов'язків ТОВ «Восход» за Іпотечним Договором не змінився, змінилась лише особа Іпотекодержателя, тобто особа, яка має право звернути стягнення на предмет іпотеки у встановлених Іпотечним договором випадках.

Отже, укладення Договору відступлення права вимоги жодним чином не вплинуло на права та обов'язки кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Восход» та, відповідно, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Восход», а також прав та інтересів будь-яких інших осіб.

Таким чином, відмова Позивача від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Восход» та будь-яких інших осіб, в тому числі і учасників судового процесу.

Окрім того, постановою Вищого господарського суду України було зазначено про необхідність встановлення, чи повідомлений представник ОСОБА_7 про скасування довіреностей Позивача, оскільки в силу положень ст. 249 Цивільного кодексу України сам по собі факт видання наказу ліквідатора від 09.01.2014 р., без повідомлення про це представника, не означає автоматичного скасування довіреності та, відповідно, припинення повноважень останнього.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 249 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність. та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Із змісту ст. 249 ЦК України слідує, що з моменту, коли повірений або третя особа дізнались про скасування довіреності, правочин вчинений повіреним від імені довірителя не створює для довірителя прав та обов'язків щодо третіх осіб.

Так, в Ухвалі від 25.06.2014 зазначено, що ОСОБА_7 про скасування довіреності, на підставі якої остання звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом від імені ТОВ «Восход», стало відомо під час ознайомлення 20.06.2014 з матеріалами справи №910/11220/14. Враховуючи викладені обставини, заперечення ОСОБА_7, подані від імені ТОВ «Восход» після встановлення факту обізнаності про скасування виданої вказаній особі довіреності, є такими, що не приймаються судом, оскільки подані неуповноваженою особою.

Крім того, у судовому засіданні 25.06.2014, ОСОБА_7 також була повідомлена, що довіреність на підставі якої вона діє від імені ТОВ «Восход» скасована Наказом ліквідатора ТОВ «Восход» від 09.01.2014.

Таким чином, судом було встановлено, що ОСОБА_7 відомо про скасування довіреності Позивача, а отже, відповідно до ст.ст. 244, 248, 249 ЦК України, вона є неуповноваженою особою та не має права діяти від імені ТОВ «Восход».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.08.2013 порушено провадження у справі №905/5359/13 про банкрутство ТОВ «Восход». Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.12.2013 р. № 905/5359/13 визнано ТОВ «Восход» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ «Восход» призначено Жмайла Олексія Івановича (свідоцтво НОМЕР_1 від 18.04.2013 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Таким чином, з 26.12.2013 припинено повноваження органів управління ТОВ «Восход» щодо управління товариством та розпорядження його майном, права керівника (органів управління) ТОВ «Восход» перейшли до ліквідатора товариства - Жмайла О.І. Отже, єдиною особою, яка має право діяти від імені ТОВ «Восход» або уповноважувати інших осіб діяти від імені товариства є ліквідатор.

Вказане також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД, № 083060 від 24.06.2014 р., згідно з якою в розділі «Особи, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи» зазначено Жмайло О.І. - ліквідатор.

Водночас, ліквідатор ТОВ «Восход» не приймав рішення про звернення до суду з позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі. Більше того, не надавав особі, яка підписала позовну заяву у даній справі, повноважень на таке звернення.

09.01.2014 ліквідатором ТОВ «Восход» було видано Наказ, яким скасовано всі довіреності від імені ТОВ «Восход» видані будь-яким особам за період до 29.12.2013. Таким чином, позовну заяву у даній справі від імені ТОВ «Восход» підписано особою, яка не мала права її підписувати.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Восход» прийнято рішення відмовитись від позову у даній справі. Так, користуючись наданим законодавством правом, Позивач 16.06.2014 звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про відмову від позову у справі №910/11220/14.

Судом встановлено, що вищенаведена заява підписана представником позивача І.В. Стасюк, який згідно довіреності від 20.06.2014 р. має право здійснювати будь-які передбачені законодавством України дії, в т.ч. повну або часткову відмову від позовних вимог.

Відповідно до поданої заяви представником позивача підтверджено, що наслідки відмови від позову, передбачені чинним законодавством України, позивачу відомі.

При цьому судом встановлено, що дії позивача щодо відмови від позову не суперечать чинному законодавству України, а також, що дії позивача щодо відмови від позову не порушують чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України передбачено, зокрема, право позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

У відповідності із ч. 1 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч. 2 ст. 78 ГПК України).

Наслідком відмови позивача від позову є припинення провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України) та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (ч. 2 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України про прийняття відмови від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Враховуючи наведені правові норми та розглянувши подану заяву про відмову від позову, суд приймає відмову позивача від позову та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припиняє провадження у справі №910/11220/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" про визнання договору відступлення права вимоги недійсним , у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Згідно ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Як визначено частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Згідно п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у застосуванні вищенаведеної статті Закону господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

З огляду на наведене, підстави для повернення позивачу сплаченого ним за подання позовної заяви судового збору, відсутні.

Керуючись ст. 44, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 87 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В :

1. Припинити провадження у справі № 910/11220/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" про визнання договору відступлення права вимоги недійсним , у зв'язку з відмовою позивача від позову.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя М.О. Лиськов