Рішення № 41179926, 22.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16644/14 22.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід»

про стягнення 31 651, 31 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» про стягнення заборгованості у розмірі 31 651, 31 грн. за договором № СД-0110/10 від 11.10.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/16644/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі за клопотанням відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.10.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» укладено договір на демонтаж, монтаж та наладку ліфтового обладнання № СД-1110/10, за умовами якого позивач зобов'язався виконати демонтаж маловантажного ліфта (сервісного підйомника), демонтаж існуючого ліфта, монтаж та наладку нового вантажного ліфта на об'єкті «Реконструкція їдальні РСП «Київцентраеро» «Украероруху» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору загальна вартість робіт становить 45 936, 18 грн. аванс у розмірі 30 % загальної вартості демонтажних робіт позивач сплачує протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку, остаточний розрахунок здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підряд робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 20-ти банківських днів після підписання акту приймання ліфту в експлуатацію; 5 % договірної ціни сплачується відповідачем не пізніше 20-ти робочих днів після підписання акту робочої комісії.

Відповідно до п. 3.1. договору строк виконання робіт - 20 календарних днів після отримання авансу.

Договір, відповідно до п. 11.1., набирає сили з дати його підписання повноважними представниками сторін та припиняється після виконання прийнятих сторонами зобов'язань.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № СД-0110/10 від 11.10.2010 р. загальна вартість робіт за договором становить 45 991, 11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2012 р. комісією у складі представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» підписано акт технічної готовності ліфта за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, обумовлені договором № СД-0110/10 від 11.10.2010 р., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 27.06.2012 р. та від 29.03.2013 р.

Також судом встановлено, що відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 14 339, 80 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення зобов'язань щодо оплати виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» робіт за договором № СД-0110/10 від 11.10.2010 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 31 651, 31 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст.ст. 843, 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

У відповідності до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За змістом ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання зобов'язань не надав, обґрунтованих причин неможливості їх виконання не навів.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, що виникли на підставі договору № СД-0110/10 від 11.10.2010 р., а також приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України,

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідача.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 1 400, 00 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого адвокат зобов'язався надавати юридичні послуги з питань, що виникають із взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» щодо виконання договору № СД-0110/10 від 11.10.2010 р.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість підготовки та подачі позову про стягнення заборгованості за договором № СД-0110/10 від 11.10.2010 р. становить 1 000, 00 грн., представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» в судовому засіданні.

Крім того, в матеріалах справи міститься ордер серії КС № 5209 від 29.08.2012 р. на ім'я адвоката ОСОБА_1.

Факт оплати послуг адвоката підтверджується випискою з банківського рахунку про перерахування на користь адвоката 1 400, 00 грн. за договором про надання юридичних послуг від 22.07.2014 р.

При цьому, слід відзначити, що ОСОБА_1 приймав участь у судових засіданнях у даній справі у якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України».

Тож, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що зазначені витрати підлягають відшкодуванню в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солід» (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 36158057), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 91, кв. 14, код ЄДРПОУ 35569992) заборгованість у розмірі 31 651, 31 (тридцять одна тисяча шістсот п'ятдесят одна грн. 31 коп.) грн., 1 400, 00 (одна тисяча чотириста грн. 00 коп.) грн. - витрат на послуги адвоката та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.10.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.