Рішення № 41179879, 03.11.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2014 р. Справа № 903/913/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Луцьккондитер"

про стягнення 273 135,00 грн. шляхом звернення на майно за іпотечним договором

Суддя: Дем'як В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Атаманюк Т.О. - за дов. №09-32/685 від 03.06.2013р.

від відповідача: Стретович І.С. - за дов. №120 від 30.10.2014р.

від третьої особи : не прибув

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" та просить в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Луцьккондитер» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за кредитним договором №19-4 від 21.08.2007 р. в сумі 6 224 389,23грн. 23 коп., в тому числі заборгованість: за кредитом: 3 955 834, 00грн., за відсотками: 1 073 190, 31 грн.; пеня за несплату кредиту: 472 958, 91 грн.; пеня за несплату відсотків: 457100, 28 грн.; індекс інфляції по основній сумі боргу: 52 734, 89 грн.; індекс інфляції по процентах: 12 655, 73 грн.; три проценти річних по основній сумі боргу: 143 309, 04 грн.; три проценти річних по заборгованості за несплачені проценти: 56 606,07 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки № 3028 від 21.08.2007 р., укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» і ТОВ «ВКФ «Луцьккондитер», а саме цілісний майновий комплекс Лужанського колективного підприємства заводу «Металіст» цілісний майновий комплекс Лужанського колективного підприємства заводу «Металіст», що включає в себе:

цех по виготовленню пружинних блоків з складом і з прибудовами (літера за планом

земельної ділянки - А-ІІ (а1-а7)) загальною площею 1212,90 кв.м.;

склад (літера за планом земельної ділянки - Б);

механічна майстерня (літера за планом земельної ділянки -В);

вбиральня (літера за планом земельної ділянки -Г);

побутова з складом (літера за планом земельної ділянки - Д);

гараж (літера за планом земельної ділянки - Е);

вагова (літера за планом земельної ділянки - И);

під навіс (літера за планом земельної ділянки - 3);

цех металовиробів №1 (літера за планом земельної ділянки - К),

загальною площею 605,10 кв.м.;

цех металовиробів № 2 (літера за планом земельної ділянки - Л);

гараж (літера за планом земельної ділянки - М);

гараж (літера за планом земельної ділянки - Н);

цех зварювання (літера за планом земельної ділянки - О);

прохідна (літера за планом земельної ділянки - П);

огорожа 1-2;

та земельну ділянку, площею 1,9031 га, кадастровийномер 7322555400:02:002:0192 та встановити початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Альпарі-Консалт» в розмірі 273 135,00грн.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на кредитний договір №19-4 від 21.08.2007р.; розрахунок суми боргу за кредитним договором №19-4 від 21.08.2007р.; договір №2 від 26.08.2008р. про внесення змін до кредитного договору №19-4 від 21.08.2007р.; договір №4 від 18.02.2009р. про внесення змін до кредитного договору №19-4 від 21.08.2007р.; іпотечний договір від 21.08.2007р.; додаткову угоду №1 до іпотечного договору №365 від 19.02.2009р.; претензію №2641 від 14.10.2009р.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 09.04.2010р.; витяг про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.04.2010р. №25821548; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2013р. та 11.11.2013р.; державний акт на земельнуділянку за №020881500002; звіт про оцінку майна цілісного майнового комплексу, в тому числі земельної ділянки, розташованих за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт.Лужани, пров. Заводський,6., копію розрахунку суми боргу за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №4-4 від 27.01.2006р. укладеним між ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» Промінвестбанком станом на 21.12.2009р.; розрахунок суми боргу за кредитним договором №19-4 від 21.08.2007р. укладеним між ТзОВ ВКФ «Луцьккондитер» Промінвестбанком станом на 21.12.2009р.; копію ухвали по справі №7/105-Б від 18.01.2011р.; рух коштів за період з 01.01.2002 по 06.10.2014р.; платіжні доручення №1807 від 29.08.2007р., №2053 від 13.09.2007р., №2054 від 13.09.2007р., №1995 від 10.09.2007р., №1968 від 07.09.2007р., №1821 від 31.08.2007р., №1816 від 30.08.2007р., ;довідку із управління державної казначейської служби про зарахування судового збору до держбюджету; витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - ТзОВ «Поларт-Інвест»; копію опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.08.2013р.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному об'ємі та просить позов задоволити.

Відповідач у поданому на адресу суду відзиві та представник в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушено умову, щодо надіслання на його адресу повідомлення, зокрема зауважує, що відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідач доводить, що судова практика, яка склалася, передбачає обов'язок іпотекодержателя надсилати таке повідомлення іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. За відсутності такої вимоги позовні вимоги іпотекодержателя в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не задовольняються.

Також звертає увагу суду на те, що Позивачем не надано докази про те, що є загроза знищення, пошкодження чи втрати предмета іпотеки.

А тому вважає, що за відсутності такої вимоги зі сторони Позивача саме до Відповідача, позовна заява не підлягає задоволенню.

Крім того, в обгрунтування заперечень доводить, що позивачем пропущено строк пред'явлення вимоги до відповідача, як до поручителя.

Зазначає про відсутність відомостей в державному реєстрі обтяжень щодо державної реєстрації обтяження його майна іпотекою та відсутність нотаріально укладеного договру іпотеки саме з ним, як власником майна.

Відповідач просить звернути увагу суду і на редакцію Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відчуження майна, переданого в іпотеку під час розпорядження майном Боржника ліквідаційної процедури боржника здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, яка була чинною станом на 22.12.2009 р.). Положеннями цього закону не передбачено згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається на стадії розпорядженням майном, яка здійснюється в межах справи про банкрутство. Права третіх осіб на повернення майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача майна з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України.

Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в набувача. Разом з тим, право на звернення до суду з віндикаційним позовом має власник майна. А у даному випадку такий позов відсутній. Таким чином, Відповідач є таким, що набув ЦМК у смт. Лужани у правовий спосіб і на правових підставах. А тому Позивач у даному випадку є третьою стороною і не може витребовувати майно у законного власника.

Разом з тим, відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності за вх. №01-29/9609/14 (вих. №115 від 07.10.2014р.).

В обґрунтування заяви про застосування строків позовної давності ТзОВ "Поларт-Інвест" посилається на те, що ухвалою господарського суду Волинської області від 22.12.2009р. було порушено провадження у справі боржника за договором кредиту - ТзОВ "ВКФ "Луцьккондитер" . В межах провадження по справі про банкрутство 18.01.2011р. було затверджено реєстр кредиторів Боржника, до яких серед інших і увійшов Позивач. Майнові вимоги Позивача до Боржника, що були визнані судом й включені до реєстру вимог кредиторів першої та шостої черги, складають вимоги на загальну суму 54 440 343,35 грн., включаючи й вимоги, що виникли на підставі кредитного договору № 19-4 від 21.08.2007р. Відповідач доводить, що на підставі п.6 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" станом на 18.11.2011р. майно, на яке просить звернути стягнення позивач повинно було включене до переліку майна Боржника як предмет застави та включене до державного реєстру застав. Однак, оскільки цього зроблено не було і перебіг строку давності для звернення з позовом до нового іпотекодавця почався з 18.11.2011р., то відповідач вважає, що позивачем пропущено загальний строк звернення до суду , який визначений ст.261 ЦК України із позовом до нього як власника майна, яке було передано ТзОВ "ВКФ "Луцьккондитер" в іпотеку згідно договору 21.08.2007р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "ВКФ "Луцьккондитер" на вимогу ухвали суду в судове засідання явку повноважного представника не забезпечила, письмових пояснень по суті позову не подала.

Представник позивача у судовому засіданні та в письмовому поясненні № 39-1/1952-8 від 27.10.2014р. проти заяви відповідача про застосування строків позовної давності заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.6.9. Кредитного договору №19-4 від 21.08.2007р. всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, позивач звертає увагу суду, що строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим договором ( строк позовної давності ) встановлюється тривалістю у 5 років. Пунктом 2.2 Кредитного договору встановлено кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 01.08.2012р. відповідно до п.7.3. Іпотечного договору, цей договір діє до повного виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором або припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством. З врахуванням відсутності обставин, які дають підстави для припинення іпотеки та невиконання позичальником - ВКФ "Луцьккондитер" зобов'язань за кредитним договором , позивач вважає на підставі ст.256, 257, 259, 599, 629 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України «Про іпотеку» умов Кредитного та Іпотечного договору в задоволенні заяви про застосування строку давності слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд,-

встановив:

21 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо- комерційна фірма «Луцьккондитер» ( Позичальник ) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (загальними Зборами акціонерів від 12.10.2009 року (протокол № 27) прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ПАТ «Промінвестбанк»), пунктом 1 статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», затвердженого Загальними Зборами акціонерів від 12.10.2009 року (протокол № 27) і погодженого Національним банком України 13.10.2009 року, визначено, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк» (далі - Банк) є правонаступником) було укладено кредитний договір № 19- 4, з наступними змінами згідно договорів про внесення змін № 2 від 26.06.2008 р. та № 4 від 18.02.2009 р.

Згідно умов даного договру Банк надав Позичальнику кредит в сумі 3 955 834,00 гривні зі строком повернення кредиту - не пізніше 01 серпня 2012 року, а Позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування ним в розмірі 20% процентів річних.

Зобов'язання Банку щодо надання Позичальнику кредиту відповідно до умов Кредитного договору виконані належним чином та в повному обсязі.

В якості забезпечення виконання Позичальником перед Кредитором своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги між Кредитором (Іпотекодержателем) та Позичальником (Іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 3028 від 21.08.2007 р., з врахуванням додаткової угоди до нього № 365 від 19.02.2009 р. (надалі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт.Лужани, провулок Заводський, будинок 6, та належало Іпотекодавцю на праві власності, а саме:

цілісний майновий комплекс Лужанського колективного підприємства заводу

«Металіст», що включає в себе:

1. цех по виготовленню пружинних блоків з складом із прибудовами (літера за планом земельної ділянки - А-ІІ (а1-а7)) загальною площею 1212, 90 кв.м.;

2. склад (літера за планом земельної ділянки - Б);

3. механічна майстерня (літера за планом земельної ділянки -В);

4. вбиральня (літера за планом земельної ділянки -Г);

5. побутова з складом (літера за планом земельної ділянки - Д);

6. гараж (літера за планом земельної ділянки - Е);

7. вагова (літера за планом земельної ділянки - И);

8. під навіс (літера за планом земельної ділянки - 3);

9. цех металовиробів №1 (літера за планом земельної ділянки - К), загальною площею 605,10 кв.м.;

10. цех металовиробів № 2 (літера за планом земельної ділянки - Л);

11. гараж (літера за планом земельної ділянки - М);

12. гараж (літера за планом земельної ділянки - Н);

13. цех зварювання (літера за планом земельної ділянки - О);

14. прохідна (літера за планом земельної ділянки - П);

15. огорожа 1-2;

земельна ділянка площею 1, 9031 га, кадастровий номер 7322555400:02:002:0192

надалі - Предмет іпотеки.

Відповідно до умов Договору іпотеки сторони оцінили Предмет іпотеки на суму 4 200 000, 00 (чотири мільйони двісті тисяч) грн., з них 3 320 000,00 грн.- цілісний майовий комплекс Лужанського колективного підприємства заводу «Металіст» та 880 000,00 грн.- земельна ділянка.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст.ст. 599, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Стаття 526 ЦК України зазначає що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Між тим, Позичальник в порушення умов Кредитного договору визначені до оплати суми не сплачував.

Відповідно до п. 5.1. Іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадку, якщо в момент настання строку виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, зокрема, при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки процентів за користування кредитом, при порушенні відносно нього справи про банкрутство.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було направлено претензію-вимогу про необхідність погашення боргу боржнику ТзОВ «ВКФ «Луцьккондитер» що підтверджується претензією №2641 від 14.10.2009р.

22.12.2009р. ухвалою господарського суду Волинської області було порушено справу про банкрутство Позичальника- ТзОВ "ВКФ "Луккондитер".

18.01.2011р. було визнано майнові вимоги позивача у даній справі - ПАТ "АК ПІБ " в сумі 54 440343,35 грн., в т.ч. і майнові вимоги за договором кредиту №19-4 в сумі 6 224 389,23 грн.

Відповідно до постанови господарського суду у справі № 7/105-Б ТзОВ "ВКФ "Луккондитер" визнано банкрутом.

За приписами ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Позивач, звертаючись до суду із позовом до ТзОВ "Поларт-Інвест" про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, що було передано в іпотеку за договором від 21.08.2007р., укладеним із позичальником - ТзОВ "ВКФ "Луцьккондитер" посилається на те, що ТзОВ "Поларт-Інвест" згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження ( а.с.31, 32) є власником цього майна.

Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на заставлене майно є способом захисту Іпотекодержателем своїх порушених прав, оскільки іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач - ТзОВ "Поларт-Інвест" подав заяву про застосування до даного спору строків позовної дасності з таких підстав.

В межах провадження по справі про банкрутство 18.01.2011р. було затверджено реєстр кредиторів Боржника, до яких серед інших і увійшов Позивач. Майнові вимоги Позивача до Боржника, що були визнані судом й включені до реєстру вимог кредиторів першої та шостої черги, складають вимоги на загальну суму 54 440 343,35 грн., включаючи й вимоги, що виникли на підставі кредитного договору № 19-4 від 21.08.2007р. Відповідач доводить, що на підставі п.6 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" станом на 18.11.2011р. майно, на яке просить звернути стягнення позивач повинно було включене до переліку майна Боржника як предмет застави та включене до державного реєстру застав. Однак, оскільки цього зроблено не було і перебіг строку давності для звернення з позовом до нового іпотекодавця почався з 18.11.2011р. , то позивачем пропущено загальний строк звернення до суду, який визначений ст.261 ЦК України із позовом до нього як власника майна, яке було передано ТзОВ "ВКФ "Луцьккондитер" в іпотеку згідно договору від 21.08.2007р.

Між тим, з таких підстав заявлене клопотання до задоволення не підлягає.

Судом взято до уваги, що строк позовної давності, який встановлений сторонами при укладенні договору кредиту №19-4 згідно п.6.9. становить 5 років, що не суперечить змісту ст.259 Цивільного кодексу України.

Оскільки, вимога про стягнення заборгованості за рахунок предмету іпотеки має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору ( ст. 3 Закону України "Про іпотеку") , то до останньої слід застосовувати строк позовної давності тривалістю також у 5 років.

Відповідачем не подано доказів та не доведено про припинення як основного зобов'язання так і закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Суд, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, дійшов висновку про відмову у позові при цьому виходив із такого.

Порядок та підстави звернення стягнення на предмет іпотеки визначається приписами Закону України "Про іпотеку".

Уредакції статті 35 цього Закону вказано, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Верховний Суд України в листі "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки)" від 07.10.2010р, вказав, що вирішуючи спори цієї категорії, суду принципово необхідно встановити факт невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, лише за цієї умови суд й має право звернути стягнення на предмет іпотеки/застави. Відповідно до положень статей 33, 35 Закону N 898-IV, згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону N 898-IV.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до із повідомленням стосовно виконання умов кредитного договору №19-4 до позичальника- ТзОВ "ВКФ "Луцьккондитер" листом №2641 від 14.10.2009р.

Повідомлення про стягнення на предмет іпотеки для власника майна , що було передано в іпотеку за договором від 21.08.2007р. для відповідача у справі - ТзОВ "Поларт-Інвест" позивач не надсилав.

Будь-яких доказів, які б підтверджували право позивача подати позов без надіслання такого повідомлення згідно з ч.3 ст.35 Закону України "Про іпотеку" , а саме про те, що викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки до матеріалів справи не подано, та в судовому засіданні представником позивача заявлено не було.

Судом встановлено, що позивачем, крім вищезазначеного, не були виконані вимоги Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який є спеціальним з питань правового режиму регулювання обтяжень нерухомого майна, оскільки визначає правовий режим регулювання обтяжень нерухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно нерухомого майна.

Так, згідно ст.575 Цивільного кодексу України Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частина 3 цієї ж статті Закону передбачає обов'язок обтяжувача, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Отже, ця імперативна норма покладає на обтяжувача обов'язок зареєструвати у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження до початку процедури звернення незалежно від способу звернення, чи то на підставі рішення суду чи в позасудовому порядку.

Між тим, позивачем при подачі позову до суду та в процесі судового розгляду не було подано доказів про виконання вимог приписів ч. 3 ст.24 вказаного Закону в частині реєстрації відомостей в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Не доведено позивачем та не подано до матеріалів справи доказів про те, що майно на яке він просить звернути стягнення обтяжено іпотекою. Витяг з державного реєстру на нерухоме майно про реєстрацію обтяження ( а.с. 31, 32) містить відомості про реєстрацію обтяження щодо арешту майна, накладеного Слідчим управлінням УМВС України у Волинській області.

Державна реєстрація іпотек здійснюється згідно Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. N 410, з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки, надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Згідно п. 2, 6 зазначеного Порядку реєстраторами є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Повідомлення - це документ, який складається іпотекодержателем або уповноваженою ним особою з метою внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру.

Внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 21.08.2007 року за № 14039533 та від 21.08.2007р. за № 14039228, на які посилається позивач у тексті позовної заяви пов'язані з моментом укладення договору іпотеки від 21.08.2007р, з метою виконання п. 1.6 договору.

Отже, такі обставини дають суду підстави дійти висновку про те, що недотримання позивачем вимоги ст.35 Закону "Про іпотеку", ст.24 Закону України " Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч.2 цієї статті (така правова позиція викладена у Постановах Вищого господарського суду України по справах № 910/7025/13, 910/1339/13,910/8013/13).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Між тим, подаючи позов до суду позивач не зазначив пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, з врахуванням накладеного арешту, що унеможливлює виконання судом приписів вищенаведеної норми Закону.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 11, 257, 259, 553-559, 575, 590 Цивільного кодексу України, Законами України "Про іпотеку", законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", господарський суд,-

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено

03.11.2014

Суддя В. М. Дем`як