Ухвала суду № 41179756, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1347/14 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмовому провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Чернігівського міського відділу управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 17.09.1996 року по 21.03.2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Чернігівській області на посаді начальника відділу дільничних інспекторів міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області, маючи на момент звільнення спеціальне звання - майор міліції.

Наказом УМВС України в Чернігівській області від 20.03.2014 року №330 за грубе порушення трудової дисципліни, неналежне виконання посадових обов'язків, порушення вимог ст.ст. 1-8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 року № 155, в частині відсутності на службі без поважних причин (вчинення прогулів) ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом УМВС України в Чернігівській області по особовому складу від 21.03.2014 року № 53 на підставі наказу № 330 позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Позивач вважає, що накази УМВС України в Чернігівській області №330 від 20.03.2014 року, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та № 53 о/с, яким його звільнено з органів внутрішніх справ, є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом УМВС України в Чернігівській області від від 21.03.2014 року № 53 звільнено зі служби в органах внутрішніх справ начальника відділу дільничних інспекторів міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 на підставі пункту 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за систематичні грубі порушення службової дисципліни.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення, у вигляді звільнення зі служби, було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 03.03.2014 року.

Службовим розслідуванням були встановленні факти безпідставного невиходу ОСОБА_3 на службу 19.02.2014 року та 20.02.2014 року. Дані факти підтверджуються поясненнями, наданими працівниками ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, про те, що вони не бачили позивача на робочому місці у зазначений період часу. Про свою відсутність безпосереднього начальника позивач не повідомляв та на телефонний зв'язок не виходив.

Згідно з даними довідки сектору медичного забезпечення УМВС України в Чернігівській області від 28.02.2014 року №18/197 майор міліції ОСОБА_3 19.02.2014 року та 20.02.2014 року за медичною допомогою не звертався, будь-якої інформації про перебування на лікарняному керівництву ЧМВ УМВС України в Чернігівській області не надходило. Крім того, наказом УМВС України в Чернігівській області від 08.05.2014 року №107 о/с внесено зміни до наказу УМВС України в Чернігівській області від 21.03.2014 року №53 о/с та замінено дату звільнення ОСОБА_3 з 21.03.2014 року на 25.03.2014 року. Таким чином, доводи позивача про те, що його було звільнено під час перебування на лікарняному, не підтверджуються.

Відповідно до матеріалів службового розслідування, вказана в поясненнях ОСОБА_3 інформація щодо вирішення ним будь-яких службових питань, належним чином не підтвердилась.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 року №3460-IV (далі - Закон України №3460-IV), дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Закону України №3460-IV визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ст. 12 Закону України №3460-IV на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Отже, згідно наведених положень діючого законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визнання вимоги позивача щодо оскаржуваних наказів протиправними та поновлення його на посаді є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.