Ухвала суду № 41179615, 29.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2689/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скачок Т.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 01.02.2012 року №0000011710.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено камеральну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб громадянина ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, про що складено акт №5/17-119/НОМЕР_1 від 09.12.2011 року (надалі - акт перевірки).

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. «ї» п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.9 ст. 4, пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV (зі змінами та доповненнями) (надалі - Закон № 889-ІV), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на суму 300 000,00 грн.

На підставі викладеного, ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року №0000011710, яким гр. ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 300 000,00 грн.

Позивач, вважаючи дане податкове повідомлення-рішення неправомірними, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №889 закріплено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Разом з тим, пунктом 4.3 ст. 4 Закону №889 встановлено перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Так, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, зокрема, не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства (пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказує на те, що підтверджуючих підстав видачі Киянською сільською радою гр. ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), а також отримання його у спадщину, дарунок немає, у зв'язку з чим дохід, отриманий від відчуження вказаного майнового паю підлягає оподаткуванню у відповідності до положень Закону №889.

Разом з тим, згідно листа Головного управління Міндоходів у м. Києві від 28.04.2014 року №1085/9/26-15-15-04-13, у додатках до якого міститься копія списку осіб, які мають право на майновий пай членів ПКСП «Авангард» ПОСТ «Киянське» на 8 арк., вбачається, що під №163 списку працівників приватно-колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» с. Киянка, які мають право на пай, вказано гр. ОСОБА_3.

Крім того, згідно довідки за вих. №259 від 16.07.2008 року, копія якої наявна у матеріалах справи, за підписом голови Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, яка видана гр. ОСОБА_3 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві від 09.07.2002 року, в тому, що ним безпосередньо отримано у власність у процесі приватизації, згідно нормами земельного законодавства, внаслідок реорганізації ПКСП «Авангард» в ПОСТ «Киянське» майновий пай даного підприємства у розмірі 0,01 відсотків. Також, у даній довідці зазначено, що майновий пай документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серії ЖИ-6 №158377, виданий Киянською сільською радою 16.07.2008 року.

Згідно копії вказаного вище свідоцтва серії ЖИ-6 №158377, виданого Киянською сільською радою 16.07.2008 року, наявної у матеріалах справи, засвідчено право ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві від 09.07.2002 року) на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ПКСП «Авангард» ПОСТ «Киянське» с. Киянка Ємільчинського району, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників.

Враховуючи наведені факти, що підтверджені наявними в справі документами, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача підстав для застосування положень пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, якими встановлено не включення до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не можна визнати законним та обґрунтованим.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 03.11.2014р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.