Ухвала суду № 41179322, 29.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1722/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000073720 від 24.01.2014 року та № 0000083720 від 24.01.2014 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 01 липня 2014 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 08.01.2014 року по 09.01.2014 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено камеральну перевірку даних ТОВ «АТ Каргілл» задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2013 року (податкова декларація з податку на додану вартість № 9081432295 від 18.12.2013 року).

За результатами перевірки складено акт № 3/40-50/37-10/20010397 від 09.01.2014 року, на підставі якого 24.01.2014 року прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000073720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2013 року та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1 002 340,50 грн. та № 0000083720, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 на загальну суму 2 076 102,00 грн.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000073720 від 24.01.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року на суму 2 004 681,00 грн. ґрунтується на тому, що на підставі акта перевірки № 1457/40-50/37-10/20010397 від 10.12.2013 року, яким встановлено, що при відображенні ТОВ «AT Каргілл» у декларації за жовтень 2013 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 0 грн., (рядок 24 декларації) та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку допущено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму ПДВ 2 004 681 грн. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000843720 від 27.12.2013 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 2 004 681,00 грн.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 826/197/14 за позовом ТОВ «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000843720 від 27.12.2013 року, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року, позов задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000843720 від 27.12.2013 року.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено правомірність декларування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2 004 681,00 грн. у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Таким чином є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено факт правомірності декларування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2 004 681,00 грн. у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року та скасовано податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 2 004 681,00 грн.

Пунктами 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року на суму 2 004 681, 00 грн., а отже підстави для скасування податкового повідомлення - рішення № 0000073720 від 24.01.2014 року відсутні.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000083720 від 24.01.2014 року суд зазначає наступне.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 у справі № К/800/30980/13.

Відповідно до декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2013 року ним до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість в розмірі 2 076 102 грн. за податковими накладними не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 3/2 від 09.09.2013, № 4/2 від 10.09.2013, № 1/2 від 01.10.2013, № 110801 від 08.11.2013, № 16 від 07.11.2013, № 55 від 11.10.2013, № 54 від 11.10.2013, № 10/2 від 19.10.2013, № 321 від 17.09.2013, № 10/2 від 29.10.2013, № 2/2 від 25.10.2013, № 1/2 від 24.10.2013, № 55/2 від 20.09.2013, № 1 від 15.11.2012, № 2 від 19.11.2012,№ 24/2 від 21.11.2012, № 8/2 від 13.11.2012, № 23/2 від 18.09.2012, № 14/2 від 08.10.2012, № 3/2 від 21.11.2012, № 30/2 від 28.11.2012, № 29/2 від 26.11.2012, № 28/2 від 22.11.2012, № 32/2 від 08.11.2012, № 10 від 12.11.2012, № 18/2 від 13.11.2012, № 58/2 від 27.11.2012, № 12/2 від 29.11.2012, № 29/2 від 23.11.2012, № 9/2 від 23.11.2012, № 2/2 від 05.10.2012, № 4/2 від 30.11.2012, № 3/2 від 26.11.2012, № 1319 від 20.11.2012, № 1320 від 20.11.2012, № 6/2 від 19.11.2012, № 6/2 від 30.11.2012, № 4/2 від 19.11.2012, № 11/2 від 15.11.2012, № 50/2 від 29.10.2012, № 18 від 13.09.2012, № 48/2 від 19.11.2012, № 19/2 від 02.11.2012, № 3/2 від 30.11.2012, № 1/2 від 02.11.2012, № 13/2 від 08.11.2012, № 15/2 від 09.12.2012, № 20/2 від 12.11.2012, № 8/2 від 27.11.2012, № 3/2 від 11.09.2012, № 15/2 від 19.1.2012, № 16/2 від 13.11.2012, № 2/2 від 28.11.2012, № 147/2 від 23.11.2012.

До зазначеної декларації було додано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» в підрозділі «Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу заявляю про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» розділу 4 відображено зазначені накладні.

Факт того, позивачем були подані податковому органу копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у зв'язку чим було виписано податкові накладні № 3/2 від 09.09.2013, № 4/2 від 10.09.2013, № 1/2 від 01.10.2013, №110801 від 08.11.2013, № 16 від 07.11.2013, № 55 від 11.10.2013, № 54 від 11.10.2013, № 10/2 від 19.10.2013, № 321 від 17.09.2013, № 10/2 від 29.10.2013, № 2/2 від 25.10.2013, № 1/2 від 24.10.2013, № 55/2 від 20.09.2013, № 1 від 15.11.2012, № 2 від 19.11.2012,№ 24/2 від 21.11.2012, № 8/2 від 13.11.2012, № 23/2 від 18.09.2012, № 14/2 від 08.10.2012, № 3/2 від 21.11.2012, № 30/2 від 28.11.2012, № 29/2 від 26.11.2012, № 28/2 від 22.11.2012, № 32/2 від 08.11.2012, № 10 від 12.11.2012, № 18/2 від 13.11.2012, № 58/2 від 27.11.2012, № 12/2 від 29.11.2012, № 29/2 від 23.11.2012, № 9/2 від 23.11.2012, № 2/2 від 05.10.2012, № 4/2 від 30.11.2012, № 3/2 від 26.11.2012, № 1319 від 20.11.2012, № 1320 від 20.11.2012, № 6/2 від 19.11.2012, № 6/2 від 30.11.2012, № 4/2 від 19.11.2012, № 11/2 від 15.11.2012, № 50/2 від 29.10.2012, № 18 від 13.09.2012, № 48/2 від 19.11.2012, № 19/2 від 02.11.2012, № 3/2 від 30.11.2012, № 1/2 від 02.11.2012, № 13/2 від 08.11.2012, № 15/2 від 09.12.2012, № 20/2 від 12.11.2012, № 8/2 від 27.11.2012, № 3/2 від 11.09.2012, № 15/2 від 19.1.2012, № 16/2 від 13.11.2012, № 2/2 від 28.11.2012, №147/2 від 23.11.2012 відповідачем не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних документів.

З огляду на викладене та враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 2 076 102 грн. по податковим накладним, які виписані постачальником до спливу 365 днів, та скарга на постачальників, які порушили порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана позивачем в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до складу податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність декларування позивачем зазначеної суми у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.