КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6730/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,
за участю:
прокурора Босої І.В.,
представника КП «Київжитлоспецексплуатація» Хлібнюк М.М.,
представника КП ВАТ «Київводоканал» Герасименко І.В.,
представника Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мордашевич І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у справі за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб: комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування розпорядження,-
ВСТАНОВИЛА:
Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2325 від 27.12.2002 «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва» в частині передачі в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» нежилого будинку (приміщення) дошкільного навчального закладу № 168 по вул. Монтажників, 97 у м. Києві разом з об'єктами благоустрою.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, заступник прокурора м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні 23 жовтня 2014 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1 рішення Київської міської ради від 2 жовтня 2001 року N 55/1489 «Про передачу майна в управління відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» Київська міська рада з метою підвищення надійності водопостачання споживачів міста Києва, відповідно до пункту 31 частини 1 статті 26 та статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила передати в управління відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» майно, що не увійшло до його статутного фонду під час приватизації і залишилось в комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з п. 2 вказаного рішення виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з пунктом 1 цього рішення доручено затвердити перелік майна, що підлягає передачі в управління відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» та забезпечити його передачу в установленому законодавством порядку, уклавши відповідну угоду.
На виконання вказаного рішення Київської міської ради Київською міською державною адміністрацією було прийнято розпорядження від 27.12.2002 р. № 2325 «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва», зокрема, в частині передачі в управління ВАТ «АК «Київводоканал» нежилого будинку разом з об'єктами благоустрою по вул. Монтажників, 97 у м. Києві.
27.01.2014 року прокуратурою міста Києва прийнята постанова № 08-1-14 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів щодо реалізації державних та регіональних цільових програм з охорони дитинства, у тому числі щодо створення умов для здобуття дітьми освіти, використання будівель (приміщень) дошкільних навчальних закладів за цільовим призначенням, чинного законодавства під час прийняття Київською міською радою рішення щодо приватизації об'єктів комунальної власності.
За наслідками перевірки встановлено, що на виконання рішення Київської міської ради №55/1489 від 02.10.2001 розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва №2325 від 27.12.2002, майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що не увійшло до статутного фонду ВАТ «АК «Київводоканал» під час приватизації передано йому в управління, у тому числі нежилий будинок (приміщення) дошкільного навчального закладу №168 по вул. Монтажників, 97 у м. Києві разом з об'єктами благоустрою.
Прокуратурою міста Києва 07.04.2014 голові Київської міської державної адміністрації внесено подання про усунення порушень вимог законодавства під час використання майна дошкільних навчальних закладів, в якому вимагалося:
- скасувати як незаконне розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2325 від 27.12.2002р. «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва» в частині передачі в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» нежилого будинку (приміщення) дошкільного навчального закладу №168 по вул. Монтажників, 97 у м. Києві разом з об'єктами благоустрою;
- вжити заходів щодо передачі на баланс управління освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації нежилого будинку (приміщення) дошкільного навчального закладу № 168 разом з об'єктами благоустрою;
- про результати розгляду подання запропоновано було проінформувати прокуратуру міста Києва у строк до 30.04.2014.
Подання мотивоване тим, що відповідно до положень законодавства у сфері освіти заборонено перепрофілювання закладів освіти та використання майна та приміщення дошкільних навчальних закладів не за призначенням.
30.04.2014р. Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №062/12/10-3395 направлено проект відповіді Київського міського голови, в якому зазначено, що за результатами опрацювання подання прокуратури міста Києва від 07.04.2014р. Київською міською державною адміністрацією вимоги прокурора не можуть бути задоволені у зв'язку з тим, що рішення Київської міської ради № 55/1489 від 02.10.2001р., на виконання якого прийняте спірне розпорядження є чинним. Крім того, у відповіді зазначено, що ПАТ «АК «Київводоканал», якому приміщення передане у володіння та користування, категорично заперечує проти вилучення нежилої будівлі, оскільки підприємством за власні кошти було виконано ремонтні роботи.
Посилаючись на ту обставину, що нежилий будинок (приміщення) дошкільного навчального закладу №168 по вул. Монтажників, 97 є матеріально-технічною базою закладів освіти, а оскільки ВАТ «АК «Київводоканал» не здійснює освітню діяльність, передання приміщення призвело до фактичної зміни цільового призначення матеріально - технічної бази дошкільного навчального закладу №168 та виключення його з майна, належного закладам освіти, без прийняття відповідного рішення, заступник прокурора м. Києва звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач та треті особи на обґрунтування законного характеру спірного розпорядження посилалися на ту обставину, що розпорядження Київської міської державної адміністрації було прийнято на виконання чинного рішення Київської міської ради № 55/1489 від 02.10.2001р., в межах компетенції органу місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» та зазначили, що вказана будівля на час її передання відповідачу не використовувалась жодним діючим навчальним дошкільним закладом, а відповідачем за власні кошти було здійснено її реконструкцію, зважаючи на те, що будівля на час її передання була у незадовільному технічному стані.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до моменту винесення розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва №2325 від 27.12.2002 спірне приміщення не використовувалось як дошкільний навчальний заклад.
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України «Про місцеві державні адміністрації».
Відповідно до ст. 6 цього Закону (в редакції на час прийняття спірного розпорядження) на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції на час існування спірних правовідносин) місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад.
Як встановлено колегією суддів, оскаржуване розпорядження КМДА №2325 від 27.12.2002 було прийняте на виконання рішення Київської міської ради №55/1489 від 02.10.2001 від 2 жовтня 2001 року N 55/1489 «Про передачу майна в управління відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Згідно з п. 1 вказаного рішення Київської міської ради вирішено передати в управління відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» майно, що не увійшло до його статутного фонду під час приватизації і залишилось в комунальній власності територіальної громади міста Києва.
Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з пунктом 1 цього рішення доручено затвердити перелік майна, що підлягає передачі в управління відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» та забезпечити його передачу в установленому законодавством порядку, уклавши відповідну угоду (п. 2 рішення).
На виконання вказаного доручення Київської міської ради відповідачем було прийняте розпорядження №2325 від 27.12.2002.
Перевіряючи посилання апеляційної скарги позивача на невідповідність спірного розпорядження вимогам законодавства України у сфері освіти, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» № 311 від 05.11.91 р. дошкільні та інші навчальні заклади, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні, із загальнодержавної власності передані до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць.
Положеннями ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» передбачено, що майно, яке є комунальною власністю (будівлі, споруди), придбання якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою. Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).
Згідно ст. 5 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, в тому числі, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розвиток мережі навчальних закладів, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація: 1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді; 4) вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку.
Згідно з ч.1, 4, 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше.
Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти: засновника (власника); відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів); батьків або осіб, які їх замінюють; добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб; інші кошти, не заборонені законодавством України.
Таким чином, майно дошкільних навчальних закладів повинно використовуватися виключно з метою забезпечення профільної діяльності таких закладів.
Згідно з ч.ч. 4 - 6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» рішення про створення, реорганізацію або ліквідацію дошкільного навчального закладу (дитячого будинку) інтернатного типу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного навчального закладу (ясел-садка) компенсуючого типу, приймаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.
Майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки, будівлі, споруди, обладнання тощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.
Засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).
Реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.
Дошкільні навчальні заклади передаються центральними органами державної влади або власником з державної до комунальної власності на безоплатній основі. Приватні дошкільні навчальні заклади можуть бути передані засновником (власником) до комунальної власності на безоплатній основі, за згодою сторін.
З наведеного випливає, що рішення про ліквідацію дошкільного навчального закладу №168 по вул. Монтажників, 97 у м. Києві могло прийматися виключно Київською міською державною адміністрацією за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Рішення про ліквідацію дошкільного навчального закладу № 168 в матеріалах справи відсутнє.
Натомість, Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано довідку Головного управління статистики у м. Києві від 24.10.2014 № 12-1422 на запит від 20.10.2014, з якої судом встановлено, що станом на 24 жовтня 2014 року в ЄДРПОУ значиться дитячий дошкільний заклад 168, ідентифікаційний код - 22880378, правовий статус суб'єкта - юридична особа, місцезнаходження - 03069, м. Київ, Солом'янський район, вул. Монтажників, 97, керівник - Цибенко Лідія Петрівна.
Крім того, згідно з листом Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.05.2014 № 063-2457 дошкільний навальний заклад № 168 (вул. Монтажників, 97) обліковується у мережі дошкільних навчальних закладів столиці Департаментом освіти і науки, молоді та спорту.
Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про відсутність доказів існування дошкільного навчального закладу № 168, місцезнаходження якого м. Київ, Солом'янський район, вул. Монтажників, 97
Колегією суддів встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 29.11.2001 року № 151/1585 «Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва» було вирішено затвердити перелік нежитлових будівель, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з додатком.
Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) доручено закріпити нежитлові будівлі, зазначені у пункті 1 цього рішення, за підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва (п. 2 рішення від 29.11.2001 року № 151/1585).
З Переліку нежитлових будинків та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва вбачається, що до вказаного Переліку згідно з додатком до рішення Київради від 29.11.2001 року № 151/1585 включено дитячі садки, які використовуються не за призначенням, та передані в оренду різним структурам, до яких віднесено і дитячий садок, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Монтажників, 97.
На виконання рішення Київської міської ради від 29.11.2001 р. № 151/1585 «Про затвердження переліку нежитлових будівель комунальної власності територіальної громади міста Києва» розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.02.2002р. № 347 «Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва» нежилий будинок № 97 на вул. Монтажників віднесений до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплений на праві господарського відання за КП «Київжитлоспецексплуатація».
Вказаний нежилий будинок площею 222,00 кв. м. був переданий Управлінням освіти Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на баланс КП «Київжитлоспецексплуатація» згідно з актом приймання-передачі від 20.12.2002 р. та в подальшому - ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Таким чином, на підставі оскаржуваного розпорядження було здійснено передання спірного приміщення дитячого навчального закладу в управління відповідачу, до видів діяльності якого не відноситься діяльність у сфері освіти, що в подальшому призвело до неможливості використання приміщення дошкільного навчального закладу за призначенням, що є порушенням вищенаведених положень законодавства у сфері освіти.
Посилання КП «Київжитлоспецексплуатація» та ВАТ «АК «Київводоканал» на ту обставину, що спірне приміщення дошкільного навчального закладу на час його передання в управління вказаним підприємствам не використовувалось за призначенням свідчить про порушення вимог Закону України «Про дошкільну освіту» та не спростовує невідповідності вимогам законодавства спірного розпорядження відповідача.
З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2325 від 27.12.2002 «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва» в частині передачі в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» нежилого будинку (приміщення) дошкільного навчального закладу № 168 по вул. Монтажників, 97 у м. Києві разом з об'єктами благоустрою не відповідає вимогам Закону та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 серпня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов заступника прокурора м. Києва задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2325 від 27.12.2002 «Про передачу в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» майна територіальної громади м. Києва» в частині передачі в управління ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» нежилого будинку (приміщення) дошкільного навчального закладу № 168 по вул. Монтажників, 97 у м. Києві разом з об'єктами благоустрою.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська
Постанову в повному обсязі виготовлено 03.11.2014 року
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Губська О.А.
Судове рішення № 41178917, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/6730/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: