Ухвала суду № 41178889, 29.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9237/14 Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівКлючковича В.Ю., Собківа Я.М.,При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Туристична компанія Бітско» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Туристична компанія Бітско» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо не здійснення списання безнадійного податкового боргу Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско", що виник у зв'язку із узгодженням суми грошового зобов'язання, яка визначена в рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.07.2010 №0007542305, та щодо якого минув встановлений Податковим кодексом України строк давності 1095 днів; визнати протиправною та скасувати в повному обсязі податкову вимогу форми "Ю" від 20.05.2014 №2579-2 на суму 26781,75 грн. з штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, винесену Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві; визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про опис майна у податкову заставу від 20.05.2014 №26-58-25-01-23.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою адміністрацією у місті Києві проведено перевірку позивача за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт перевірки від 23.06.2010 №0706/26/58/23/25398564.

За наслідками зазначеної перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 09.07.2010 №0007542305, яким до позивачу нараховано 26781,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про застосування штрафних санкцій позивачем оскаржено його у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2011 в адміністративній справі №2а-16931/10/2670, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 та Вищого адміністративного суду України від 03.09.2013, в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" про скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305 відмовлено повністю.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві винесено податкову вимогу від 20.05.2014 №2579-25 на суму 26781,75 грн.

Крім того відповідачем прийнято рішення від 20.05.2014 №707/26-58-25-01-23 про опис майна Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" у податкову заставу.

Зазначені податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу отримані позивачем 23.06.2014, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Позивач не погоджуючись із вказаними рішеннями, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з 57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (частина третя). Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина п'ята).

Враховуючи те, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2011 в адміністративній справі №2а-16931/10/2670, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Туристична компанія Бітско" про скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305, була залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 та Вищого адміністративного суду України від 03.09.2013, беручи до уваги, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 прийнята у відкритому судовому засіданні, грошове зобов'язання визначене у рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305 є узгодженим з 21.04.2011.

При цьому, суд вважає безпідставним твердження апелянта про те, що грошове зобов'язання, визначене у рішенні від 09.07.2010 №0007542305 набуло статусу узгодженого 03.09.2013, тобто після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 03.09.2013, оскільки рішення суду першої інстанції, яким рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305 залишено в силі, набрало законної сили після залишення його без змін відповідним рішенням суду апеляційної інстанції, тобто 21.04.2011.

Зважаючи на те, що за змістом статей 56, 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів з моменту його узгодження (у випадку звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким нараховано таке грошове зобов'язання), днем виникнення податкового боргу у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання, визначеного у рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305, є 03.05.2011 (з урахуванням того, що 01 травня 2011 року - вихідний (неділя), а 02 травня 2011 року - святковий дні).

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що днем виникнення податкового боргу у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання, визначеного у рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305, є 03.05.2011, відповідач мав право стягнути зазначений податковий борг протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення, тобто до 05.05.2014 включно (з урахуванням того, що 03 та 04 травня 2014 року вихідні дні, відповідно, субота та неділя).

В силу положень підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, згідно з яким під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом, податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання визначеного у рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305, з 06.05.2014 набув статусу безнадійного податкового боргу, відтак, відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України вказаний податковий борг підлягає списанню.

При цьому, що податкову вимогу №2579-25 про сплату спірної суми податкового богу було винесено відповідачем лише 20.05.2014, тобто після того, як зазначений податковий борг набув статусу безнадійного. Відтак, податкову вимогу від 20.05.2014 №2579-25 винесено відповідачем протиправно.

Згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Проте відповідних доказів його списання відповідачем надано не було. Відтак, колегія суддів погоджується з доводами позивача про бездіяльність відповідача щодо не здійснення списання безнадійного податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою позивачем грошового зобов'язання визначеного у рішенні Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 09.07.2010 №0007542305.

Згідно зі статтею 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1). Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2).

Відповідно до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Абзацом третім пункту 89.3 Податкового кодексу України встановлено, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Враховуючи те, що рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про опис майна позивача у податкову заставу №26-58-25-01-23 було прийнято 20.05.2014, тобто після того, як спірний податковий борг набув статусу безнадійного - з 06.05.2014, зазначене рішення є протиправним, оскільки контролюючий орган мав право здійснити опис майна позивача у податкову заставу з дня виникнення податкового боргу, тобто з 03.05.2011 до дня, коли зазначений податковий борг набув статусу безнадійного, тобто до 05.05.2014 включно.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Ключкович В.Ю.

Собків Я.М.