Постанова № 41177854, 28.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. Справа№ 910/12352/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Товстенку О.Ю.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика"

на ухвалу господарського суду м. Києва від 28.11.2013р. про зупинення провадження

у справі № 910/12352/13 (головуючий суддя Полякова К.В., судді Босий В.П., Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика"

до Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited)

про розірвання договору, стягнення коштів у розмірі 217 391 416,06 грн. та звернення стягнення на майно,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" про розірвання договору, стягнення коштів у розмірі 217 391 416,06 грн. та звернення стягнення на майно.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2013р. провадження у справі № 910/12352/13 зупинено до вирішення по суті пов'язаної із нею справи № 910/11994/13 за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" про визнання недійсними договорів та стягнення грошових коштів.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 28.11.2013р. позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 28.11.2013р. у справі № 910/12352/13 та поновити провадження у справі. Також скаржник просить накласти арешт на грошові рахунки ПАТ ,,Кредитпромбанк" в межах розміру позовних вимог, а саме 243 232 204,00 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову в розмірі 68 820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 720,50 грн., усього 243 302 744,50 грн. Заборонити ПАТ ,,Кредитпромбанк" у будь - який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі майнові права ПАТ ,,Кредитпромбанк" за будь - якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є ПАТ ,,Кредитпромбанк" у межах розміру позовних вимог, а саме 243 232 204,00 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову в розмірі 68 820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 720,50 грн., усього 243 302 744,50 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти її доводів, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" на ухвалу господарського суду м. Києва від 28.11.2013р. у справі № 910/12352/13 прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 18.03.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2014р. у справі № 910/12352/13 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" на ухвалу господарського суду м. Києва від 28.11.2013р. у справі № 910/12352/13, розгляд справи відкладено на 28.10.2014р. з огляду на те, що третя особа - Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) є юридичною особою зареєстрованою у Республіці Кіпр, тобто є іноземним підприємством.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги 28.10.2014р., згідно з вимогами Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином ухвалою суду від 18.03.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення судового документа.

Заяв про відкладення розгляду справи від третьої особи не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, враховуючи належне повідомлення третьої особи, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними матеріалами справи.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач послався на ухилення відповідача від виконання обов'язків, взятих на себе умовами договору № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" та Публічним акціонерним товариством ,,Кредитпромбанк". Оскільки ПАТ ,,Кредитпромбанк", в порушення умов зазначеного договору та положень чинного законодавства України, не здійснює сплату процентів у визначений договором строк, позивач просив розірвати договір № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента від 05.07.2010р. в зв'язку з істотним порушенням відповідачем зобов'язань, стягнути з відповідача суму вкладу у розмірі 210 956 000 грн., невиплачені проценти за договором в розмірі 21 326 785 грн., пеню за простроченими процентами в розмірі 438 270 грн., пеню за простроченим основним боргом у розмірі 8 576 951 грн., 3% річних на прострочення процентів у розмірі 93 159 грн., 3% річних на прострочення основного боргу в розмірі 1 837 918 грн., інфляційні втрати по процентам у розмірі 3 121 грн., а разом стягнути 243 232 204 грн. та судовий збір, а також звернути стягнення на майно відповідача в сумі 243 232 204 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т.2, а.с. 133 - 134).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ ,,Кредитпромбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" (вкладник) укладено договір № 0052/ДС-49.8.1.1-10 строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента від 05.07.2010р.

Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/11994/13 за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" про визнання недійсними договорів, зокрема договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №0052/ДС-49.8.1.1-10 від 05.07.10, який є підставою позову у даній справі, та стягнення грошових коштів. Провадження у справі № 910/11994/13 порушено ухвалою від 25.06.2013р., тобто, до пред'явлення позову у даній справі № 910/12352/13.

Предметом спору у даній справі № 910/12352/13 є розірвання договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента №0052/ДС-49.8.1.1-10 від 05.07.10, стягнення грошових коштів та звернення стягнення на майно.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з пов'язаності справ № 910/12352/13 та № 910/11994/13 між собою, і неможливості розгляду справи №910/12352/13 до вирішення справи №910/11994/13.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Положеннями п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Як вказав суд першої інстанції, предметом розгляду у справі № 910/11994/13 є вимоги Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк", зокрема, про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №0052/ДС-49.8.1.1-10 від 05.07.10, та стягнення грошових коштів. В справі № 910/12352/13 позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №0052/ДС-49.8.1.1-10 від 05.07.10.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, суд повинен з'ясувати чи є інша справа пов'язаною з даною справою у розумінні ст. 79 ГПК України. Якщо суд дійде висновку, що справа є пов'язаною, провадження у справі підлягає зупиненню.

Тобто, для суду є достатнім встановити, чи є інша справа пов'язаною зі справою, яка знаходиться на розгляді в господарському суді, зокрема якщо інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі обставини, які не потребують доказування (ст. 35 ГПК України).

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р., якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що справа № 910/12352/13 та справа № 910/11994/13 пов'язані між собою, оскільки предметом спору у справі, яка перебуває у провадженні господарського суду міста Києва є, зокрема, обставини щодо недійсності договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №0052/ДС-49.8.1.1-10 від 05.07.10, та на підставі якого у справі № 910/12352/13 позивачем заявлено вимоги про стягнення суми вкладу, процентів, пені та інших нарахувань.

Пов'язаність справ у даному випадку полягає у тому, що рішенням іншого суду, який розглядає спір про визнання недійсним договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи - резидента №0052/ДС-49.8.1.1-10 від 05.07.10, будуть встановлені обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини є такими, що мають значення для даної справи щодо правомірності підстав позову, зокрема, в частині підстав щодо стягнення процентів і пені, а тому унеможливлюють її розгляд.

Отже, на думку колегії суддів, справа № 910/11994/13 є пов'язаною з даною справою № 910/12352/13 у розумінні ст. 79 ГПК України.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення по суті пов'язаної із нею справи № 910/11994/13 за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" про визнання недійсними договорів та стягнення грошових коштів.

Посилання позивача на ті обставини, що суд першої інстанції в ході розгляду справи № 910/11994/13 дійшов висновку про непов'язаність вищеназваних справ між собою, про що зазначив в ухвалі суду від 21.11.2013р., колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи № 910/11994/13, яка перебуває в провадженні господарського суду міста Києва, позивачем у даному спорі (відповідачем у справі № 910/11994/13) заявлено клопотання про об'єднання вищевказаних справ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.11.2013р. у справі № 910/11994/13 відмовлено в задоволенні клопотання про об'єднання вищевказаних справ, оскільки вони мають різний предмет спору та не є однорідними позовними заявами в розумінні ст. 58 ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що справи № 910/12352/13 та № 910/11994/13 є пов'язаними в розумінні ст. 79 ГПК України, але не містять однорідних позовних вимог в розумінні ст. 58 ГПК України.

До того ж, в ухвалі від 21.11.2013р. не міститься висновку суду про непов'язаність названих справ між собою, як помилково зазначає скаржник в апеляційній скарзі.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач просить накласти арешт на грошові рахунки ПАТ ,,Кредитпромбанк" в межах розміру позовних вимог, а саме 243 232 204,00 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову в розмірі 68 820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 720,50 грн., усього 243 302 744,50 грн. Заборонити ПАТ ,,Кредитпромбанк" у будь - який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі майнові права ПАТ ,,Кредитпромбанк" за будь - якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є ПАТ ,,Кредитпромбанк" у межах розміру позовних вимог, а саме 243 232 204,00 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову в розмірі 68 820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 720,50 грн., усього 243 302 744,50 грн.

Обґрунтовуючи підстави для забезпечення позову у даній справі позивач посилається на те, що відповідач до вирішення спору по суті має можливість та намір реалізувати належне йому майно, що призведе до унеможливлення та утруднення виконання рішення в майбутньому, чим буде завдана значна шкода майновим інтересам позивача. Крім того, позивач зазначає, що відповідач має можливість вільного розпорядження грошовими коштами та може безперешкодно вчинити дії з зазначеними грошовими коштами, що в подальшому унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

Позивач зазначає, що в якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову суду першої інстанції надано докази, що містяться в матеріалах справи, а саме: інформацію про передачу активів ПАТ ,,Кредитпромбанк" на баланс ПАТ ,,Дельта Банк", звіти про фінансовий стан ПАТ ,,Кредитпромбанк", які свідчать про скорочення власного капіталу банку в 12,3 разів, копії 30 ухвал про заміну сторони у виконавчому провадженні, в яких наводиться про наявність укладених договорів про відступлення прав вимоги між ПАТ ,,Кредитпромбанк" та ПАТ ,,Дельта Банк" тощо.

Також позивач зазначає, що, незважаючи на подання 25.10.2013р. до господарського суду м. Києва заяви про забезпечення позову, судом вона розглянута не була та її розгляд було відкладено, а провадження у справі зупинено, що є порушенням прав позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2014р. позивачем до господарського суду м. Києва було подано заяву про забезпечення позову у справі № 910/12352/13, відповідно до якої заявлено вимоги про накладення арешту на грошові рахунки ПАТ ,,Кредитпромбанк" в межах розміру позовних вимог, а саме 243 232 204,00 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову в розмірі 68 820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 720,50 грн., усього 243 302 744,50 грн., та заборонити ПАТ ,,Кредитпромбанк" у будь - який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належне йому рухоме та нерухоме майно, у тому числі майнові права ПАТ ,,Кредитпромбанк" за будь - якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є ПАТ ,,Кредитпромбанк" у межах розміру позовних вимог, а саме 243 232 204,00 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову в розмірі 68 820,00 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 720,50 грн., усього 243 302 744,50 грн.

Як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від 29.10.2013р. у справі № 910/12352/13 вищевказану заяву про забезпечення позову розглянуто не було, суд дійшов висновку про доцільність її розгляду в наступному судовому засіданні та відкладено розгляд справи на 28.11.2013р.

Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 28.11.2013р. у справі № 910/12352/13 суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність здійснення розгляду заяви про забезпечення позову у наступному судовому засіданні. Даною ухвалою провадження у справі № 910/12352/13 було зупинено. Таким чином, заява позивача про забезпечення позову судом першої інстанції розглянута не була.

За змістом статтей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала, яку може бути оскаржено в установленому порядку.

Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статтей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 ,,Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до абз. 2 п. 3 зазначеної постанови, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як роз'яснено п. 2 вищевказаної постанови, забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у вказаній справі ухвалою господарського суду м. Києва від 01.07.2013р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. було вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках банку та заборони відчуження належного йому рухомого та нерухомого майна, у тому числі майнових прав, в межах розміру позовних вимог - 217 461 956,56 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.09.2013р. у даній справі скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 01.07.2013р. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013р. дану ухвалу залишено без змін.

Так, у вищевказаній постанові апеляційної інстанції від 11.12.2013р. судом встановлено, що на час винесення постанови відповідач повністю та своєчасно виконує операції та проводить платежі клієнтів в один операційний день, про що свідчать наявні в матеріалах справи баланси за 16.09.2013р., 17.09.2013р., 18.09.2013р., 19.09.2013р. Фінансовий звіт відповідача за другий квартал 2013р. підтверджує істотне зменшення зобов'язань відповідача перед клієнтами на 4 млрд. грн., перед іншими кредиторами на 778 млрд. грн. в порівнянні з кінцем 2012р. Згідно примітки 1 ,,Окремі показники діяльності банку" за ІІ квартал 2013р. регулятивний капітал відповідача на 01.07.2013р. складає 989 тис. грн., що майже у 7 разів перевищує встановлений Національним банком України мінімальний розмір нормативу 120 тис. грн. Крім того, як вбачається з виписки з рахунку позивача №26525074 на ньому обліковуються грошові кошти в розмірі 210 956 000,00 грн.

До заяви про забезпечення позову позивачем додано фінансовий звіт відповідача за III квартал 2013р., посилаючись на який заявник зазначає, що активи банку скоротилися з 6,6 млрд. грн. до 2,8 млрд. грн., що свідчить про виведення активів з банку в інші банки, підтвердженням чому є ухвали судів про заміну сторони у виконавчому провадженні з ПАТ ,,Кредитпромбанк" до ПАТ ,,Дельта Банк".

Проте, в заяві позивачем не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, а саме, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів враховує, що переважна більшість на рахунках банку обліковується клієнтських коштів, тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти банку може порушити права інших осіб - клієнтів банку.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що задоволення вимог позивача про забезпечення позову в даному випадку може мати негативні наслідки для діяльності банківської установи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що заяву позивача про забезпечення позову слід відхилити.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків, яких дійшов суд першої інстанції, не спростовують з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. у справі №910/12352/13, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Ухвала є законною, обґрунтованою та відповідає обставинам справи. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 66, 67, 79, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПАТ ,,Кредитпромбанк" та заборони відчужувати належне йому рухоме та нерухоме майно, майнові права в межах розміру позовних вимог - відхилити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.11.2013р. у справі № 910/12352/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Компанія з управління активами ,,Практика" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 31.10.2014р.