Ухвала суду № 41177157, 14.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 876/7877/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Золотий екватор" до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Золотий екватор" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві (далі - РУ Департаменту САТ ДПС України у місті Києві) за №260829/21-129/0098 від 04 березня 2013 року.

Постановою від 22 квітня 2013 року Волинський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково і постановив визнати протиправним та скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 березня 2013 року № 260829/21-129/0098 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 27 143,31 грн.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення правил територіальної підсудності.

Крім того, суд першої інстанції помилково тлумачить положення пункту 14 частини другої статті 17 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який передбачає нарахування фінансових санкцій за всі наявні тютюнові вироби.

З огляду на викладене, відповідач вважає правомірним застосування до позивача фінансових санкцій, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що на підставі наказу РУ Департаменту САТ ДПС України у місті Києві від 17 січня 2013 року № 50, направлення від 17 січня 2013 року № 21-131/0049 посадові особи відповідача провели фактичну перевірку торгової одиниці - магазину при АЗС за адресою: місто Київ, Столичне шосе, 96, який належить ТзОВ ,,Золотий екватор", з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За наслідками перевірки, оформленої актом від 17 січня 2013 року за № 0046/01/37425075, відповідач 04 березня 2013 року прийняв рішення за № 260829/21-129/0098 про застосування до ТзОВ ,,Золотий екватор" визначених абзацом 14 частини другої статті 17 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" штрафних санкцій в розмірі 28 143,31 грн. за порушення статті 11-1 вказаного Закону.

Таких висновків відповідач дійшов на підставі акту перевірки, в якому зафіксовано, що позивач допустив порушення статті 11-1 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: під час контрольної закупки встановлений факт продажу однієї пачки цигарок марки ,,PALL MALL NANOKINGS BLUE" виробництва тютюнова компанія ,,В.А.Т.-Прилуки" (марка акцизного збору ТВ 11/4, 25, АВ01 817369, дата виготовлення 06 грудня 2011 року, максимальна ціна реалізації 8,50 грн.) за ціною 9,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 17 січня 2013 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що покладення на позивача відповідальності у розмірі вартості усіх без виключення тютюнових виробів, які обліковувались у нього на час перевірки, порушує принцип справедливості та співрозмірності правопорушення розміру відповідальності, у зв'язку з чим висновки відповідача про правомірність прийнятого рішення в частині визначення розміру фінансової санкції є помилковими.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

За змістом ч.11 ст. 18 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" термін, з якого на пачки, коробки та сувенірні коробки тютюнових виробів наносяться максимальна роздрібна ціна та дата їх виготовлення, визначається виробником або імпортером тютюнових виробів самостійно. При цьому з 1 липня 2005 року виробництво та імпорт тютюнових виробів, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких не нанесені максимальна роздрібна ціна та дата їх виготовлення, забороняються.

Відповідно до абзацу 14 частини 2 статті 17 цього ж Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.

Статтею 220 Податкового кодексу України передбачено, що встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін (п. 220.1).

Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається відповідно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, у формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 220.2).

Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) запроваджуються з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано відповідно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, і діють до їх зміни у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 220.7).

Встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва (п. 220.11).

Виходячи з наведених нормативно-правових актів, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях позивача порушення вимог ч. 1 ст. 11-1 Закону № 481/95-ВР, оскільки ним була проведена реалізації тютюнових виробів за ціною, вищою від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановленої виробником.

Разом з тим, частиною 13 ст. 18 Закону № 481/95-ВР визначено, що за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких вказані різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що штрафні санкції до позивача застосовуються з розрахунку, виходячи із 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів саме марки ,,PALL MALL NANOKINGS BLUE" виробництва тютюнова компанія ,,В.А.Т.-Прилуки", на марках акцизного збору яких зазначена максимальна ціна реалізації - 8,50 грн..

Оскільки у позивача на час перевірки в наявності було 11 пачок цигарок такої марки загальною вартістю 99,00 грн., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку розмір штрафних санкцій становить 1000,00 грн..

Частинами 1 та 2 ст. 19 КАС України передбачено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки в даному випадку оскаржується правовий акт індивідуальної дії, суд правильно розглянув справу за вибором позивача, а саме: за місцем реєстрації юридичної особи-позивача.

Таким чином, апеляційна скарга не містить доказів на спростування висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі № 803/841/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Л.Я. Гудим