Ухвала суду № 41176766, 22.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року Справа № 876/6208/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У січні 2012 року позивач ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС (на даний час Ужгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.07.2009 р. № 0002212320/0/9840, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 413579 грн. за травень 2009 року.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області 20.07.2009 р. № 0002212320/0/9840.

З цією постановою суду не погодився відповідач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовом, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та продовжив її розгляд, внаслідок чого виніс незаконне судове рішення. Також зазначає апелянт, що оскаржене податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року було прийняте за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень, травень 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларовано за період з 01.03.2009 р. по 30.04.2009 р.. Суд першої інстанції безпідставно не врахував висновків перевірки про виявлене порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.12.2 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. (в редакції наказу № 213 від 15.06.2005 р., із змінами внесеними наказом № 159 від 17.03.2008 р.), в результаті чого завищено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 р. на суму 413597 грн.. Зокрема, позивач у податковій декларації з ПДВ за травень 2009 р. та додатку 3 до декларації збільшив частину залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) на суму 413579 грн..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 06.03.2013 р. та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем Ужгородською МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень, травень 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2009 р. по 30.04.2009 р.. За результатами перевірки складено Акт № 91/23-2/32836226 від 14.07.2009 року (а.с. 10-24 Т.1).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено, зокрема, вимоги п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 р. на суму 413579 грн..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 14.07.9009 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0002212320/0/9840 від 20.07.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 413579 грн. за травень 2009 року (а.с. 9 Т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень ДПІ про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 року, з врахуванням наступного.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1.8 статті 1 цього Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу наведених вище правових положень видно, що платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у попередньому до звітного періоді; а також від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у звітному податковому періоді, фактично сплаченого у попередніх податкових періодах та включеного до податкового кредиту.

Згідно підпункту 5.12.2 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. (в редакції наказу № 213 від 15.06.2005 р., із змінами внесеними наказом № 159 від 17.03.2008 р.), бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24 Декларації з ПДВ).

Зі змісту акту перевірки та матеріалів справи видно, що позивач задекларував до бюджетного відшкодування у травні 2009 року суму ПДВ у розмірі 5632316 грн. сплачених постачальникам товарів (послуг) та на митницю у попередніх до травня 2009 р., що складається з 4994283 грн. ПДВ, сплаченого у квітні 2009 р. митним органам при імпорті ТМЦ грошовими коштами та 638032,71 грн. ПДВ сплаченого постачальникам товарів і послуг на території України.

Судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що при наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у квітні 2009 року, а також маючи від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у травні 2009 року у сумі 12286997 грн., позивач заявив до бюджетного відшкодування суму у розмірі 5632316 грн. ПДВ, сплаченого у квітні 2009 року митним органам при імпорті ТМЦ грошовими коштами та сплаченого у квітні 2009 року постачальникам товарів і послуг на території України, у тому числі 413579 грн. ПДВ.

Твердження податкового органу про відсутність у позивача платіжних та інших документів, які підтверджують факт оплати сум ПДВ у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) протягом квітні 2009 року в сумі 413579 грн., в тому числі за рахунок від'ємних значень, що виникли в періоди грудня 2008 року - березня 2009 року, є безпідставними, оскільки наявність у позивача усіх необхідних первинних документів підтверджується матеріалами справи (а.с. 136-246 Т.1, 1-250 Т.2, 1-29 Т.3). У матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що необхідні платіжні та інші документи не були надані контролюючому органу в період перевірки.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи судом не встановлено порушення позивачем ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому оскаржене податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відносно покликань апелянта на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, то суд апеляційної інстанції враховує, що позивач, звернувся із даним адміністративним позовом до суду 21.01.2012 року (згідно штампу на поштовому конверті), а оскаржене податкове повідомлення-рішення було винесено 20.07.2009 р..

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинної на час виникнення спірних правовідносин), передбачено 1095 днів для оскарження рішення податкового органу.

Тому, є безпідставними доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що строк звернення особи до суду визначається за приписами тих правових норм, які були чинними на час виникнення у такої особи права на звернення до суду, тобто на початок перебігу відповідного строку.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.10.2014 року.