Рішення № 41176256, 20.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2014 р. Справа № 914/2814/14

За позовом: Комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, майдан Шевченка, 1; ідент.код 36527548)

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_1)

про розірвання Договору оренди та стягнення заборгованості у сумі 9 221,34грн.

Cуддя: Шпакович О.Ф.

Секретар: Прокопів І.І.

Представники: Проць О.Р. - Довіреність від 22.01.2014.

Відповідача: не з'явився.

Комунальним підприємством «Туристичний комплекс «Дрогобич» заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами:

- розірвати Договір № 1-12 від 01.01.2012, - у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань з оплати за найм автостоянки;

- стягнути з Відповідача суми боргу (9 011,00 грн.) та пені (210,34 грн.).

У судових засіданнях Представники Позивача зазначили про підтримання Підприємством заявлених вимог та надали пояснення по суті спору.

Представником Відповідача, у судовому засіданні 06.10.2014, зазначено про безпідставність позовних вимог.

20.10.2014 Відповідачем подано Відзив на позов, у якому викладено обґрунтування безпідставності заявлених Позивачем вимог, так як:

-У Договорі відсутнє визначення його предмету (правочин є нікчемним).

-Позивач не вправі отримувати плату за оренду майна, оскільки автостоянка йому не належить;

-Борг - відсутній, оскільки фактично сплачено більше, ніж належало (Розрахунок Позивача - недостовірний).

-Позивач вчинив дії, спрямовані на позбавлення Орендаря можливості здійснювати господарську діяльність, що підтверджує наданий ним (01.08.2012) Список орендарів на автостоянку, з яких не належить стягувати кошти.

-Надіслана Позивачу пропозиція Орендаря про зміну умов Договору (у тому числі, - стосовно зменшення розміру орендної плати) залишилась без відповіді.

-Повноваження керівника КП «ТК «Дрогобич» - сумнівні.

Також, 20.10.2014 Відповідачем заявлено (письмово) безпідставне Клопотання про відкладення розгляду спору ( у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання представника).

Суд відмовив у задоволенні зазначеного Клопотання та враховуючи факт спливу строку розгляду справи (встановленого нормами ст.69 ГПКУ), розглянув спір по суті.

Надану Позивачем 16.10.2014 (після початку розгляду спору по суті) Заяву про збільшення позовних вимог залишено судом без розгляду, оскільки у ній фактично містились вимоги про часткову зміну і підстави (невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за наступні місяці), і предмету позову (заявлено вимогу про стягнення суми боргу, якого не існувало на час подання позову), що суперечить нормі ч.4 ст.22 ГПКУ.

У ході ознайомлення з обставинами спору та дослідження поданих доказів, - судом встановлено:

01.01.2012 Сторонами укладено Договір №1-12, згідно з умовами якого (п.1) Позивачем надано Відповідачу у строкове платне користування автостоянку площею 674м2, розташовану на АДРЕСА_2

За ствердженням Позивача - автостоянка загороджена парканом.

Цільове призначення орендованого майна - для господарської діяльності із забезпечення паркування автомобілів та інших транспортних засобів.

Факт надання автостоянки в оренду підтверджує двосторонній Акт приймання-передавання від 01.01.2012.

Відповідно до умов п.п.3.1, 3.2 Договору, щомісячний розмір орендної плати складає 1 351,00грн. (з ПДВ) та підлягає сплаті до 25 числа поточного місяця.

При цьому, згідно з умовами Договору:

-орендна плата складається з плати за користування автостоянкою та плати за користування земельною ділянкою (п.3.2);

-відшкодування вартості спожитої електричної енергії (облікованої лічильником) здійснюється Орендарем окремо, - на підставі Рахунку Орендодавця, який підлягає оплаті до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.3.5.).

Сторок дії Договору, згідно з умовами п.11.1, визначено з 01.01.2012 до 01.12.2015 (менше трьох років), що зумовлює відсутність правових підстав для здійснення обов'язкової державної реєстрації правочину (ст.794 ЦКУ).

Усі істотні умови Договору Сторонами - погоджено. Змін і доповнень до Договору - не внесено.

Належні підстави для визнання Договору недійсним (нікчемним) - відсутні (наявність таких підстав Відповідачем - не доведено).

Відповідачем, упродовж дії Договору, обов'язок зі сплати щомісячних орендних платежів (до 25 числа поточного місяця) виконувався неналежно: упродовж 2012 року - травня місяця 2014 року наявними були факти несвоєчасної та неповної сплати належних коштів.

Усі кошти, що надходили від Орендаря, скеровувались Орендодавцем на погашення заборгованості у порядку черговості її виникнення, що зумовило зарахування Позивачем платежів, здійснених Відповідачем у 2014 році, як плати за найм майна у 2013 році, і лише частково - як плату за найм у січні місяці 2014 року у сумі 445,74грн. (борг за січень місяць 2014 року, відповідно, складає 905,26грн.).

Плата за найм автостоянки у лютому-липні місяцях 2014 року - відсутня (борг складає 8 106,00грн.).

Відповідно, сума боргу зі сплати орендних платежів складає 9 011,26грн. (у позові зазначено 9 011,00грн.).

Предмет позову - стягнення боргу виключно зі сплати орендних платежів (у сумі 9 011,00грн.), тому, обґрунтування Відповідачем відсутності заборгованості фактом здійснення платежів з відшкодування вартості спожитої електроенергії, - безпідставне.

У зв'язку з фактом прострочення Відповідачем сплати орендних платежів ( за найм автостоянки у січні-липні місяцях 2014 року), Позивачем, згідно з умовами п.8.2. Договору, нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (від суми боргу) за кожен день прострочення платежів, сума якої складає 210,34грн.

Згідно з умовами п.11.4 (підп.11.4.3), Договір оренди підлягає розірванню (у судовому порядку) у випадку порушення строків внесення орендної плати більше трьох місяців або внесення її у неповному розмірі упродовж зазначеного строку.

Відповідно, факт прострочення Орендарем сплати належних платежів за найм автостоянки у січні-липні місяцях 2014 року є підставою заявленої Позивачем вимоги про розірвання Договору оренди.

Оскільки Відповідачем, виходячи з норм ст.ст. 173, 193, 283, 286 ГКУ та ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 629, 759, 762 ЦКУ, допущено порушення істотних умов Договору щодо виконання грошових зобов'язань (зі сплати орендних платежів за найм автостоянки у січні-липні місяцях 2014 року), тому, вимоги Позивача про розірвання Договору оренди та стягнення сум боргу (9 011,00грн.) і пені (210,34грн.) - повністю обґрунтовані, підтверджені належними і допустимими доказами та відповідають нормам ст.ст. 216-218, 230-232, 343 ГКУ, ст.ст. 546-551, 611, 627, 651 (ч.1) ЦКУ, а також - умовам Договору.

Обґрунтування заперечень Відповідача (викладене у Відзиві) фактом перешкоджання Позивачем у здійсненні господарської діяльності шляхом надання 01.08.2012 Списку орендарів, з яких не підлягає збір коштів за паркування біля готелю, - безпідставне, оскільки:

-після отримання 01.08.2012 такого Списку, ним і надалі здійснювалась господарська діяльність та сплачувались орендні платежі (тобто, - визнавались умови Договору);

-Лист Відповідача про зміну умов Договору (у тому числі, - стосовно орендної плати) вручено Позивачу лише 30.12.2013;

-змін і доповнень до Договору (у встановленому порядку) - не внесено;

-об'єкт оренди - не повернуто (він і надалі використовується Відповідачем у господарській діяльності);

-за ствердженням Позивача (викладеним у поясненнях), у Списку зазначено осіб, які є орендарями об'єктів нерухомості Підприємтсва і паркують свої транспортні засоби поруч із автостоянкою, наданою Відповідачу у найм (місця паркування та автостоянка - відділені загорожею), а вручення Відповідачу такого Списку було зумовлено лише необхідністю попередження його про недопустимість стягнення із вказаних осіб плати за паркування ТЗ, яке здійснювалось за межами орендованої автостоянки.

Згідно з нормою ч.1 ст.49 ГПКУ, наявні підстави для покладення на Відповідача судових витрат у справі, понесених Позивачем (судових зборів за заявлення вимог майнового та немайного характеру).

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 173, 193, 216-218, 230-232, 283, 286, 343 ГК України; ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546-551, 610-612, 625, 627-629, 638, 651, 759-762, 782, 793, 795, 797 ЦК України; ст.ст. 4-3, 4-5, 4-7, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 69, 82 ГПК України, - суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати Договір №1-12 від 01.01.2012, укладений Комунальним підприємством «Туристичний комплекс «Дрогобич» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, майдан Шевченка, 1; ідент.код 36527548) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_1) стосовно оренди автостоянки.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, майдан Шевченка, 1; ідент.код 36527548) суму боргу 9 011,00грн., пеню у сумі 210,34грн. та судовий збір у сумі 3 045,00грн.

4. Наказ на виконання даного Рішення видати відповідно до вимог ст. 116 ГПКУ.

Повне Рішення складено 27.10.2014р. (відповідно до норм ч. 4 ст. 85 та ч. 3 ст. 50, ч. 3 ст. 51 ГПКУ).

Рішення (при відсутності своєчасного оскарження), згідно з нормами ч. 5 ст. 85, ч. 1 ст. 93 ГПКУ, набирає законної сили після спливу 10-денного строку з дня його прийняття (складення повного тексту).

Суддя Шпакович О.Ф.