Рішення № 41176148, 29.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.14р. Справа № 904/6129/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа", (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бізнесконтакт", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 180 268,30 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Войтенко М.М. - представник (дов. № б/н від 05.08.14р)

від відповідача: Водоп'янов С.В. - представник (дов. № б/н від 06.03.14р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бізнесконтакт" (далі-відповідач) про стягнення 124 031,07 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 121 214,00 грн. - основний борг, 973,71 грн. - інфляційних втрат, 1 427,74 грн. - пеня, 415,62 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 96/3 від 01.09.13р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" 17.09.14р. надало клопотання, в якому просить суд збільшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 180 268,30 грн., з яких:

- основний борг у сумі - 176 495,22 грн.;

- пеня у сумі - 2 260,47 грн.;

- індекс інфляції у сумі - 1 231,81 грн.;

- 3% річних у сумі - 280,80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні подав заяву, в якій просить суд продовжити строк розгляду справи № 904/6129/14 на 15 (п'ятнадцять) днів.

Ухвалою господарського суду від 18.09.14р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/6129/14 з 17.10.14р. по 01.11.14р. включно.

Відповідач у судове засідання з'явився, але витребувані судом документи не надав.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 04.09.14р. на 18.09.14р. та з 18.09.14р. на 27.10.14р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бізнесконтакт", як покупець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа", як постачальник, було укладено договір поставки № 96/13.

Договір діє з моменту його підписання до 31 грудня 2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1. договір).

Згідно п. 1.1. договору поставки, на умовах, викладених в розділах цього договору, постачальник зобов'язується в обумовлений строк передати покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити.

Найменування, ціна, кількість поставленого товару визначаються у специфікації, яка додається до цього договору (додаток № 1). Товар поставляється окремими товарними партіями, в термін (період) поставки передбачені специфікацією чи іншими додатками до договору, протягом дії всього строку договору. Під товарною партією сторони розуміють весь товар, одноразово замовлений покупцем і поставлений постачальником. Поставлений товар повинен відповідати встановленій стандартизації та сертифікації відповідно до діючих нормативно-правовим актам України. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання сторонами відповідної накладної, яка є підтвердженням передачі продукції у власність покупця (п.п. 1.2. - 1.5. договору поставки).

Загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними. Ціна товару за цим договором встановлена в гривнях і зазначена в специфікації до цього договору. Зазначена в специфікації ціна визначена з урахуванням базисних умов поставки: DDP склад покупця (згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2000 року) (п.п. 2.1. - 2.3. договору поставки).

Відповідно до п. 4.1. договору поставки, розрахунки за договором здійснюються покупцем за фактом поставки кожної узгодженої сторонами партії товару протягом 35-ти банківських днів з моменту поставки у відповідності до виставленого рахунка постачальника. Сума платежу на момент оплати буде зменшена на вартість товару, підготовленого покупцем до повернення, згідно з графіком повернення (див. в специфікації).

Пунктом 4.2. договору поставки встановлено, що у разі неможливості оплатити товар в зазначений у п. 4.1. договору термін, покупець повинен негайно повідомити про це постачальника та узгодити з ним порядок розрахунків.

Постачальник зобов'язаний постачати покупцеві товар у відповідності до умов даного договору (п.п. 7.1., 7.1.1. договору поставки),

Покупець зобов'язаний прийняти товар, поставлений згідно умов договору, а також оплачувати товар відповідно до умов договору (п.п. 7.2. - 7.2.2. договору поставки).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" зазначає, що свої договірні зобов'язання щодо поставки товару виконував у повному обсязі відповідно до умов спірного договору.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином, у зв'язку з чим, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 118 148,67 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2014 року підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств, який додається до позовної заяви (1 том, а.с. 21 - 25).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бізнесконтакт" надіслало директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" лист № 887 від 26.06.14р. (1 том, а.с. 26), яким визнає свою заборгованість та зобов'язується в строк з 07.07.14р. по 17.07.14р. погасити прострочений борг по оплаті за поставлений товар.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в червні - липні 2014 року частково погасив заборгованість та частково настав строк оплати за поставлений в червні - липні товар. Таким чином, станом на 04.08.14р. основний борг відповідача перед позивачем становить у сумі 121 213,96 грн.

17 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" подало до суду клопотання, в якому вказує на те, що основний борг збільшився та складає у сумі 176 495,22 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений останньому товар у розмірі 176 495,22 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 96/13 від 01.09.2013р. на загальну суму 176 495,22 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 176 495,22 грн.

Відповідно до п. 8.2. договору поставки, за порушення строку покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, від суми неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 8.2. договору поставки, а також з урахуванням збільшення, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 2 260,47 грн., згідно розрахунків (1 том, а.с. 104 - 115).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 2 260,47 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а також з урахуванням збільшення, позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 231,81 грн. та 3% річних у сумі 280,80 грн., згідно розрахунків (1 том, а.с. 104 - 115).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 280,80 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно постанови № 14 від 17.12.13р. Пленуму Вищого господарського суду України, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становить менше одиниці (тобто мала місце дефіляція).

З огляду на викладене вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково в сумі 628,97 грн., в решті позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з допущеними арифметичними помилками при розрахунку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду позову майнового характеру судовий збір сплачується за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підтвердження факту сплати судового збору позивачем при збільшенні позову надано оригінал платіжного доручення № 486 від 12.09.2014 року на суму 1 827,00 грн.

В зв'язку зі збільшенням позовних вимог позивачем зайво сплачений судовий збір в сумі 702,25 грн., який підлягає поверненню з бюджету України.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, Закону України "Про судовий збір", ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бізнесконтакт" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 307-В; р/р 26009050281204 Банк ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 38115104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 165, прим. 28; п/р 2600801758223 Банк Філія АТ "Укрексімбанк" м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ 31734844) - 176 495 (сто сімдесят шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 47 коп. пені, 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 280 (двісті вісімдесят) грн. 80 коп. 3% річних, 3 593 (три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 31 коп. витрати по сплаті судового збору.

Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя Медіа" (69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, 165, прим. 28; п/р 2600801758223 Банк Філія АТ "Укрексімбанк" м. Запоріжжя, МФО 313979, код ЄДРПОУ 31734844) зайво сплачений судовий збір у сумі 702 (сімсот дві) грн. 25 коп., згідно платіжного доручення № 486 від 12.09.2014 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.11.14р.

Суддя І.Ю. Дубінін