Ухвала суду № 41174904, 02.10.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17429/14 А

Номер провадження 2 А/638/513/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2014 р. суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т. В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинського районі м. Харкова про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася 30.09.2014 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд поновити пропущений процесуальний строк згідно діючого законодавства України у звязку з тим, що тільки 28.09.2014 р. їй стало відомо про порушення її права на гідне пенсійне забезпечення, коли управлінням пенсійного Фонду України в Дзержинському районі міста Харкова (№ 376/А-11 від 24.09.2014 р.) було відмовлено у перерахунку пенсії на підставі довідок від 23.12.2013 р. № 433/20-31-05-62 та № 434/20-31-05-62, яку раніше їй було призначено згідно довідок про складові заробітної плати від 23.03.2009 р. № 41/05-100, № 42/05-100, № 43/05-100 без врахування: матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, та не в повному обсязі суми винагороди за вислугу років. Визнати протиправним надання переваги положенням Закону України «Про державну службу» № 3723 XII, які щодо спірних відносин є загальними, та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова № 376/А 11 від 24.09.2014 р. про відмову перерахувати з 23 березня 2009 року (з моменту виходу на пенсію) призначену пенсію державного службовця їй, ОСОБА_1, з врахуванням винагороди за вислугу років суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально побутових питань та суми індексації заробітної плати, (графа «Інші виплати») зазначених у довідках Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією № 433/20-31-05-62 та № 434/20-31-05-62 від 23.12.2013 р., які фактично вважають недійсними довідки про складові заробітної плати за той самий період перед зверненням за пенсією № 42/05 100 від 23.03.2009 р. та № 43/05 100 від 23.03.2009 р., і в які не були внесені вище вказані виплати (графа «Інші виплати»), які враховуються при розрахунку пенсії, та із яких сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова: використати, крім положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723 ХІІ, спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсій (за наведених обставин стаття 41 Закону України № 1058 IV та стаття 66 Закону України № 1788 ХІІ, інші Закони, які згадуються у цьому Позові), та поновити порушенні правила застосування норм права. Перерахувати з 23 березня 2009 року (з моменту виходу на пенсію) суму пенсії державного службовця, призначену їй, ОСОБА_1, з врахуванням п. 1 цього позову та виплатити їй різницю пенсії після перерахунку за період з 23.03.2009 р. по дату звернення до суду 30.09.2014 р. Розрахувати з 23 березня 2009 року (тобто з моменту виходу на пенсію) з врахуванням п. 1 цього Позову, та установити розмір пенсії державного службовця їй, ОСОБА_1, з використанням нових довідок про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією № 433/20-31-05-62 від 23.12.2013 р., № 434/20-31-05-62 від 23.12.2013 р., з врахуванням наявного стажу держслужби на час оформлення пенсії (при повних 34 роки), у розрахунку розмір пенсії на державній службі залишити тим же девяносто відсотків, а саме такий був встановлений при призначенні їй пенсії, згідно частини другої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723-ХП, в редакції, діючій на час призначення пенсії та виплатити їй різницю пенсії після перерахунку за вищевказаний період. Урахувати при розрахунку пенсії суму винагороди за вислугу років, згідно довідки про складові заробітної плати за останні 24 календарних місяці роботи перед зверненням за пенсією від 23.12.2013 року № 434/20-31-05-62.

За ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03), суд вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 99 КАС України.

При цьому суд зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином необхідно зясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

При цьому суд зауважує, що, як вбачається з матеріалів справи, порушення прав позивача відбувалося періодично кожного місяця при отриманні ним пенсії, а тому кожного разу при отриманні пенсії в неналежному розмірі позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч. 1 ст. 102 КАС України). Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо перерахунку пенсії за період з 23.03.2009 р. по 29.03.2014 р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду за захистом своїх прав за період з 23.03.2009 р. по 29.03.2014 р., тому залишає позов в цій частині без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 102, 158, 160 КАС України, суддя

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дзержинського районі м. Харкова про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії залишити без розгляду за період з 23.03.2009 р. по 29.03.2014 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: