Ухвала суду № 41174605, 28.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р.Справа № 816/2515/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, -

В с т а н о в л е н о:

25 червня 2014 року позивач, публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі по тексту - ПАТ «Полтаваобленерго»), звернулось до суду з адміністративним позовом, яким просить суд визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення відповідача - Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - ДПІ у м. Полтаві) від 21 лютого 2014 року № 0000022308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 855459 грн. (у тому числі за основним платежем - 570306 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 285153 грн.), а також визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 27 травня 2014 року № 1196-25 на суму 817586,36 грн. (т.1 а.с.63, а.с. 17)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу щодо нереальності господарських операцій з ТОВ «Юстас-Концесія» та порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки № 467/16-01-22-06-10/00131819 від 03.02.2014 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Полтаваобленерго», код за ЄДРПОУ 00131819, по питанню правових відносин з ТОВ «Юстас-Концесія» (код ЄДРПОУ 34607722 ) за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р.» ( далі по тексту - Акт перевірки від 03.02.2014р.). Крім того, в порушення вимог п.56.15 ст.56 та ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом позивачу була направлена податкова вимога на неузгоджену суму грошового зобов'язання, визначену податковим повідомленням - рішенням від 21 лютого 2014 року № 0000022308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року позовні вимоги підприємства задоволені частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000022308 від 21.02.2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Полтаваобленерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи тощо оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентом - ТОВ «Юстас-Концесія» укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

Не погоджуючись із постановою суду в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підприємства та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Полтаваобленерго» відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Полтаваобленерго» зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 26 травня 1995 року, копія Свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 №296777, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість. ( т.1 а.с.240- 249).

В період з 20.01.2014 року по 24.01.2014 року фахівцями ДПІ у м. Полтаві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ «Полтаваобленерго» по питанню правових відносин з ТОВ «Юстас-Концесія» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., за наслідками якої 03.02.2014 року складений акт перевірки № 467/16-01-22-06-10/00131819 (т. 1 а.с. 19- 45).

За висновками податкової інспекції, викладеними у зазначеному Акті перевірки, в діяльності ПАТ «Полтаваобленерго» по взаємовідносинам з ТОВ «Юстас-Концесія» встановлено порушення п.187.1, ст.187, п.198.1, 198.4, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 507306,00 грн., в тому числі за липень 2013 р. - 507306,00 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов з урахуванням наступного.

Протягом певного періоду між ПАТ «Полтаваобленерго»(Замовник) та ТОВ «Юстас-Концесія» укладались договори підряду, за умовами яких ТОВ «Юстас-Концесія» (підрядчик) приймав на себе зобов'язання виконати для Замовника ремонтні роботи теплообмінних апаратів, тощо.

Для документального оформлення виконання зазначених робіт підрядчиком ТОВ «Юстас-Концесія» (повністю або частково) залучався також субпідрядник ТОВ «БК «Спецбуденерго».

Вказані обставини встановлені Актом №5319/16-03-22-02-12/34607722, що складений 09.12.2013 року Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області за результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Юстас-Концесія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Спецбуденерго» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, яким зафіксовано - згідно із додатком № 5 податкової декларації з ПДВ ТОВ «Юстас-Концесія» за липень 2013 року (№ 90551192064 від 19.08.2013 року) до податкового кредиту за податковою накладною № 161 від 23.07.2013 року включено суму 570.305,62 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Спецбуденерго» за договором субпідряду № 2311/3 від 23.11.2012 року. ( т. 2 а.с. 6- 13).

Також, в Акті перевірки визначено, що до перевірки наданий акт приймання виконаних робіт б/н за кошторисом б/н - заміна парових котлів ТГМ-84 за липень 2013 року, станом на 11.11.2013 року між ТОВ «Юстас-Концесія» та ТОВ «БК «Спецбуденерго» кредиторська та дебіторська заборгованість відсутня, інші документи щодо взаємовідносин між ТОВ «Юстас-Концесія» та ТОВ «БК «Спецбуденерго» до перевірки не надані.

Підставою для проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки ТОВ «Юстас-Концесія» був факт отримання від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акту від 24.10.2013 року № 1892/26-55-22-07/37773056, яким встановлено неможливість проведення перевірки ТОВ «БК «Спецбуденерго» за відсутності товариства на момент перевірки за місцезнаходженням. За таких обставин Кременчуцькою ОДПІ не підтверджена реальність господарських операцій між ТОВ «Юстас-Концесія» і ТОВ «БК «Спецбуденерго» з урахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових та матеріальних ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для ведення господарської діяльності, віддаленістю контрагентів один від одного, та зроблений висновок, що господарська угода з ТОВ «БК «Спецбуденерго» укладена ТОВ «Юстас-Концесія» без наявності ділової мети, як-то - отримання прибутку, а лише з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди третім особам, отже податкові зобов'язання та податковий кредит за вказаною угодою безпідставно включені ТОВ «Юстас-Концесія» до податкової Декларації з ПДВ за липень 2013 року.

З урахуванням вказаної інформації, в акті перевірки ПАТ «Полтаваобленерго» відповідач дійшов висновку, що податковий кредит позивача за липень 2013 року сформований за рахунок господарських операцій з ТОВ «Юстас-Концесія», реальність виконання яких носить сумнівний характер.

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 03.02.2014 року, позивач до податкового органу подав заперечення від 11.02.2014 року № 02-31/1752.

Надана за результатами їх розгляду відповідь від 18.02.2014 року № 2038/16-01-22-06-24 (т.1 ас. 46- 60 ) засвідчила, що заперечення позивача податковим органом не враховані, та 21.02.2014 року ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000022308, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 570306,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 285153,00 грн.

Оспорюючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив останнє в порядку адміністративного узгодження.

З огляду на викладені аргументи, при розгляді скарги позивача на податкове повідомлення - рішення від 21.02.2014 року. № 0000022308, керуючись п.п.78.1.5. п.78.1. ст. 78 ПК України, контролюючим органом призначено та в період з 07.04.2014 року по 11.04.2014 року проведено документальну перевірку з питань, що стали предметом оскарження. Але, наведені ПАТ «Полтаваобленерго» в скарзі доводи щодо невірного визначення господарських операцій, документальне оформлення яких вплинуло на показники податкової звітності, при проведенні повторної перевірки знову залишились поза увагою та відповідного дослідження податкового органу. Висновки вказаної перевірки відображені в акті від 17.04.2014 року №2548/16-01-22-06/10/00131819 та цілком повторюють висновки попереднього Акту перевірки від 03.02.2014 року (т.1 а.с. 65-92).

За наслідками адміністративного узгодження вищий контролюючий орган залишив скаргу платника податків без задоволення, спірне податкове повідомлення - рішення від 21.02.2014 року № 0000022308 - без змін.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення невірно застосовано норми чинного законодавства, при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з Акту перевірки від 03.02.2014 року № 467/16-01-22-06-10/00131819, предметом перевірки були господарські взаємовідносини ПАТ «Полтаваобленерго» і ТОВ «Юстас-Концесія» за договорами підряду від 16.07.2013 року № 1960 та від 16.07.2013 року № 1962.

Матеріалами справи встановлено, що 16.07.2013 року між ПАТ «Полтаваобленерго» (Замовник ) і ТОВ «Юстас-Концесія» ( Підрядник ) укладений Договір підряду № 1960 (далі по тексту - Договір № 1960), за умовами якого Підрядник виконує ремонт теплообмінних апаратів, заміну КНБ, трубопроводу основного конденсату та заміну арматури ТГ-2 для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». Ціна договору складає 8696755,20 грн. Термін дії Договору, з урахуванням додаткової угоди (т.2 а.с.49 ) - 31.12.2014 року.

На виконання пункту 5.2 договору Замовником - ПАТ «Полтаваобленерго» у безготівковій формі на розрахунковий рахунок підрядника ТОВ «Юстас-Концесія» перераховано аванс (70%) у сумі 6087728,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22 липня 2013 року № 450590 (т. 1 а.с. 132), та отримано належним чином оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22 липня 2013 року № 56 (т. 1 а.с. 127) на суму 6087728,64 грн., в тому числі ПДВ - 1014621,44 грн.

Виконання робіт за договором № 1960, з оформленням відповідних первинних документів, відбувалось у періодах, які не були охоплені проведеною у січні 2014 року перевіркою, а саме: у грудні 2013 року, що підтверджується первинними документами на загальну суму 2564971,87 грн., зокрема: Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 166780,49 грн. (т. 1 а.с. 200-206) ; Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 1069920,67 грн. (т. 1 а.с. 217-221); Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2 в на суму 819929,23 грн. (т. 1 а.с. 222-235); Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 508341,48 грн. (т. 1 а.с. 236-239).

Також, 16.07.2013 року між ПАТ «Полтаваобленерго» (Замовник ) і ТОВ «Юстас-Концесія» ( Підрядник ) укладений Договір підряду № 1962 (далі по тексту - Договір №1962 ), за умовами якого Підрядник виконує ремонт теплообмінних апаратів ТГ-1 (ОБ-1А;Б, МО турбіни - 3 шт., МО МОУ - 1шт., ГО - 1шт.) для філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». Ціна договору складає 2301996,00 грн. Термін дії Договору, з урахуванням додаткової угоди (т.2 а.с.50 ) - 31.12.2014 року.

На виконання пункту 5.2 договору ПАТ «Полтаваобленерго» на розрахунковий рахунок підрядника - ТОВ «Юстас-Концесія» у безготівковій формі перераховано аванс (70%) у розмірі 1611397,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22 липня 2013 року № 450589 (т. 1 а.с. 131), та отримано належним чином оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (т. І а.с. 129-130) податкову накладну від 22 липня 2013 року № 55 (т. І а.с. 55) на суму 1611397,20 грн., в тому числі ПДВ - 268566,20 грн.

Виконання робіт за договором № 1962, з оформленням відповідних первинних документів, відбувалось у періодах, які не увійшли в період перевірки, а саме: у грудні 2013 року, що підтверджується підписаними первинними документами на загальну суму 583070,47 грн., зокрема: Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 208144,39 грн. (т. 1 а.с. 207-210); Актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в на суму 374926,08 грн. (т. 1 а.с. 211-216).

Факт реального здійснення ремонтних робіт безпосередньо в котлотурбінному цеху філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго», що розташоване за адресою: 39600, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 2, саме працівниками ТОВ «Юстас-Концесія» (без залучення субпідрядних організацій) підтверджено відомостями електронної прохідної про вхід/вихід працівників на/з території Кременчуцької ТЕЦ (т. 2 а.с. 128-250, т. 3 а.с. 1-15). Про відсутність у правовідносинах за договорами підряду від 16.07.2013 року: № 1960 та № 1962 субпідрядних підприємств свідчать і службові записки ТОВ «Юстас-Концесія» на адресу позивача (т. 2 а.с. 51-127) з проханням забезпечити ввіз на територію останнього запчастин та матеріалів, обов'язок забезпечення якими, згідно з умовами пункту 4.2 вищезазначених Договорів, покладається на підрядника. Вартість запчастин та матеріалів, необхідних для виконання передбачених договорами ремонтних робіт, згідно з наданими документами, ТОВ «Юстас-Концесія» включила до вартості наданих позивачу послуг на підставі кошторисної документації, що не суперечить умовам договорів підряду від 16.07.2014 року: №№ 1960 та 1962. (т. 1 а.с. 136- 168, а.с. 184- 198)

Економічним обґрунтуванням для проведення ремонтних робіт є природний знос частин агрегатів, що призводить до виходу з ладу дорогих вузлів, зниження коефіцієнту корисної дії опалювального обладнання та рентабельності його застосування. У зв'язку з нагальною потребою у проведенні кваліфікованих ремонтних робіт щодо заміни найнеобхідніших запчастин позивачем залучено підрядне підприємство ТОВ «Юстас-Концесія». (т. 1 а.с. 169- 173, а.с. 181- 183)

Отже, первинними документами спростовуються висновки Акту перевірки від 03.02.2014р. про залучення до виконання ремонтних робіт за договорами від 16.07.2013р. №1960 та №1962 ТОВ «БК «Спецбуденерго» як субпідрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, до податкового кредиту в Декларації з ПДВ за липень 2013 року позивачем були включені суми за податковими накладними, що ПАТ «Полтаваобленерго» отримало від ТОВ «Юстас-Концесія» у липні 2013 року за перераховані суми авансу, як - то:

за договором № 1962 - податкова накладна від 22.07.2013р. № 55 на загальну суму 1611397,20грн., в т.ч. ПДВ - 268566,2 грн.;

за договором № 1960 - податкова накладна від 22.07.2013р. № 56 на загальну суму 6087728,64грн., в т.ч. ПДВ - 1014621,44 грн..

Між тим, за висновками Акту перевірки від 03.02.2014 року податковим органом встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість лише на частину суми податкового кредиту, включеного до Декларації з ПДВ за липень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Юстас-Концесія», а саме - 570306,00 грн., без ідентифікації податкової накладної, податковий кредит за якою в ході перевірки не визнаний відповідачем.

Як встановлено матеріалами справи, зазначена в акті перевірки позивача сума завищення податкового кредиту - 570306,00 грн. цілком співпадає з сумою, яка була визначена актом Кременчуцької ОДПІ №5319/16-03-22-02/12/34607722 від 09.12.2013 року за результатами перевірки ТОВ «Юстас-Концесія» як завищення податкових зобов'язань на суму 570306,00 грн. та завищення податкового кредиту на суму 570306,00 грн. по Декларації з ПДВ за липень 2013 року

Вказані в акті ТОВ «Юстас-Концесія» порушення обґрунтовані висновками податкового органу щодо нереальності господарських операцій (субпідрядних робіт) між ТОВ «Юстас-Концесія» і ТОВ «БК «Спецбуденерго», виконання яких, на думку відповідача, відбулось саме в липні 2013 року.

Однак, дослідженням матеріалів справи встановлено, що між ПАТ «Полтаваобленерго» та ТОВ «Юстас-Концесія» протягом 2012 - 2014 років тривали взаємовідносини за декількома господарськими договорами.

Зокрема, 11.12.2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Юстас-Концесія» (Підрядник) укладений Договір підряду № 3895 (далі по тексту - Договір №3895 ), за умовами якого Підрядник виконує роботи по заміні згинів необігріваних труб парових котлів ТГМ-84 ст. №№ 1,2,3,4 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго». Ціна договору складає 11846100,00 грн. . Термін дії Договору - 31.12.2013 року. (т.2 а.с.37-39)

На виконання робіт за Договором № 3895, в подальшому між ТОВ «Юстас-Концесія» ( Підрядник ) і ТОВ «БК «Спецбуденерго» ( Субпідрядник ) укладений договір субпідряду від 23.11.2012 року № 2311/3, за результатами виконання якого Підрядником та Субпідрядником в липні 2013 року проведений розрахунок та підписаний акт приймання виконаних робіт за кошторисом «Заміна парових котлів ТГМ-84».

Враховуючи, що згідно з вказаним актом приймання виконаних робіт за кошторисом «Заміна парових котлів ТГМ-84» кінцевим споживачем виконаних ТОВ «БК «Спецбуденерго» субпідрядних робіт є ПАТ «Полтаваобленерго», а ТОВ «Юстас-Концесія» як Підрядник тільки передало виконані роботи Замовнику, фахівцями ДПІ у м. Полтаві при проведенні перевірки ПАТ «Полтаваобленерго» був зроблений хибний висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання в Декларації з ПДВ за липень 2013 року на суму 570306,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Юстас-Концесія» за договорами підряду №1960 від 16 липня 2013 року та № 1962 від 16 липня 2013 року.

Посилання апелянта на висновки акту перевірки щодо наявності в діях позивача порушень, пов'язаних саме з виконанням робіт щодо заміни згинів необігрівних труб парових котлів ТГМ-84 ст.№1,2,3,4 філії Кременчуцька ТЕЦ ПАТ «Полтаваобленерго», колегією суддів не приймається до уваги, адже останні виконувались за іншим господарським договором, укладеним між ПАТ «Полтаваобленерго» та ТОВ «Юстас-Концесія» у 2012 році, документи за яким, як - то оплата, акти приймання робіт, податкові накладні, інші первинні документи тощо, податковим органом під час перевірки не досліджувались, оскільки також були складені та відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача в інших податкових періодах.

Як визначено п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання регламентований Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч.2 ст.3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі за текстом - Положення №88), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 187.1. ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню,;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як визначено пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення №88, для первинних документів, мають реальну юридичну силу і доказовість, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені суб'єктами господарювання, зареєстрованими у встановленому законом порядку.

Отже, позивачем дотримано вимоги чинного податкового законодавства України при формуванні податкового кредиту за липень 2013 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ «Юстас-Концесія», обґрунтовані посиланням на акт Кременчуцької ОДПІ від 09 грудня 2013 року № 5319/16-03-22-02/12/34607722, з огляду на наступне.

Як передбачено ст.ст. 61 - 62 ПК України, одним зі способів здійснення податкового контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, є проведення перевірок ( зустрічних звірок ) платників податків відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, відповідно до пункту 6 якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Доказами порушення порядку формування податкового кредиту є матеріали перевірки саме платника податків, проведеної з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок інших податкових органів.

Однак, викладені в акті перевірки ДПІ у м. Полтаві висновки щодо заниження ПАТ «Полтаваобленерго» податкового зобов'язання з ПДВ у липні 2013 року на суму 570306,00 грн. безпідставно ґрунтуються на господарських договорах, первинні документи за якими відповідачем в ході перевірки не досліджені, оскільки їх виконання сторонами відбувалось в податкових періодах, що не увійшли до перевірки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, в акті перевірки податковим органом не наведено доказів, які б свідчили про відсутність реального виконання ремонтних робіт за договорами.

Додані до матеріалів справи копії первинних документів свідчать, що придбанні позивачем роботи по ремонту обладнання безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, що є достатньою умовою включення зазначених сум ПДВ до податкового кредиту.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом не доведено наявності порушень в діях позивача при відображенні в податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року сум податкового кредиту саме на підставі договорів від 16 липня 2013 року №1960 та №1962 року. Також, не встановлено розбіжностей між задекларованими сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту у поданій за цей період контрагентом позивача податковій звітності з ПДВ.

Відомості, наведені в апеляційній скарзі з посиланням на акт перевірки контрагента, не можуть бути визнані колегією суддів достатніми та допустимими доказами нереальності спірних угод та підставою для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.14 року прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 30 жовтня 2014 року