Постанова № 41174381, 02.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2014 року Справа № 813/3165/14 Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Квасниці Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи - ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» в особі Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення №0000261720 від 28.03.2014 року,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Сихівському районі м.

Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо винесення повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2014 року № 0000261720;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми

«Р» ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.03.2014 року № 0000261720.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне. ПАТ «Банк ФОРУМ» було прийнято рішення про анулювання заборгованості за пенею у розмірі 50193 доларів США 17 центів (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату 07.08.2012 р. становить 401 194,01 грн.) та штрафу і пені в розмірі 336273,69 грн. за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, про що було повідомлено мене позичальника листом від 07.08.2012 року. Згідно з положеннями ПК України та нормативних актів НБУ, вказує позивач, банківські установи відшкодовують безнадійну заборгованість фізичних осіб за рахунок створеного страхового резерву. При цьому зазначене відшкодування відповідно до Цивільного кодексу України та методик НБУ не є підставою для припинення вимог банку та зобов'язань фізичної особи. Банки продовжують роботу щодо повернення відшкодованої за рахунок резервів заборгованості.

Зазначає, що ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області при проведенні перевірки не перевірялось та не досліджувалось питання щодо списання (анулювання) ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» заборогованості за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, за рахунок створеного страхового резерву визначеного Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172.

Вказує на те, що у податкового органу відсутні підстави вважати, що позивачем отримані додаткові блага, оскільки списанням заборгованості банком за кредитним договором від 24.07.2008 року №0036/08/6/10-СLNv, відбувалось зарахунок створеного страхового резерву, а отже, згідно з Пунктом 7 Порядку № 172 є підставою для припинення зобов'язань за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, Додатково зазначив, що згідно з рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12.08.2014 року у справі № 466/3756/14-ц визнано недійсними п.7 та п.8 Договору про припинення зобов'язання прощенням боргу, укладеного 07.08.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ «Банк Форум». Вказане судове рішення набрало законної сили - 26.08.2014 року. За наведених обставин, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивач у даній справі в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року отримував доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи. Зазначено, що згідно з умовами кредитного договору, укладеного між ПАТ «Банк Форму» (Кедитор) та фізичною особою ОСОБА_3 (Позичальник) відбулось анулювання (прощення) заборгованості за кредитними договорами. Вказує на те, що ОСОБА_3 не подав податкової декларації про майновий стан та доходи за 2012 рік та не задекларував суму анулювання (прощення) заборгованості в розмірі 737467,70 грн.

Третя особа не забезпечила явки уповноваженого представника, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

07.08.2012 року між Позивачем та ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» укладено договір про припинення зобов'язання прощенням боргу.

ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області надіслано Позивачу податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 28.03.2014 р. №0000261720, винесене на підставі Акта перевірки 233/17-20/НОМЕР_2 від 17.03.2014 року, згідно з яким зобов'язано позивача сплатити податок на доходи фізичних осіб в сумі 125 154, 91 грн та штрафні санкції в розмірі 31458,73 грн.

Статтею 159 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок врегулювання безнадійної або сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву.

Відповідно до п. 159.4.1. ПК України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172 було затверджено «Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву» (надалі - Порядок № 172).

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України, платником податку є податковий агент.

Відповідно до п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Зазначена редакція цього пункту діє з 01.07.2012 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм».

До 01.07.2012 року діяла наступна редакція п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, а саме: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п.п.14.1.47, 14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до п.п.159.2.1 п.159.2 ст.159 Податкового кодексу України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Для цілей цього підпункту під комісією розуміються платежі, що сплачені фінансовій установі за здійснення операцій з кредитами, цінними паперами та іншими активними банківськими операціями.

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

Відповідно до п.п.159.4.1 п.159.4 ст.159 ПК України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

В той же час Національний банк України встановив Методику визначення безнадійною заборгованості за активними банківськими операціями та постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 №172, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.06.2011 за №722/19460, затвердив Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву.

На виконання норм підпункту 159.4.1. пункту 159.4 ст.159 ПК України Національним банком України розроблено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затверджений постановою Правління НБУ від 01.06.2011 р. №172. Згідно з Порядком №172, банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість за кредитом, яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів.

Відповідно до п.п.3,5,7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, банк має право відшкодувати (списати) за рахунок резерву безнадійну заборгованість (крім безнадійної заборгованості, зазначеної в пункті 4 цього Порядку), яка включає суму основної заборгованості перед банком та/або нараховані доходи (борг боржника), за якою є прострочення погашення боргу або його частини понад 180 днів. Рішення про відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості приймається виконавчим органом банку (правлінням або радою директорів банку). Відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку №172 списання безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банків до позачальників/контрагентів. Банки зобов'язані вживати заходів щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Враховуючи викладене, списання банком безнадійної заборгованості за кредитом позичальника не є анулювання його боргу.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Підпунктом 1.1 статті 1 Податкового Кодексу передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Між тим, відносини, що виникають між банком та його клієнтами з питань надання банківських послуг, в тому числі надання кредитів, є питаннями цивільно-правових відносин, а саме питаннями зобов'зального права, які регулюються актами цивільного законодавства України в тому числі нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова про визнання недісними п.7 та п.8 Договору про припинення зобов'язання прощенням боргу №0036/08/6/10-СLNv укладеного 07.08.2012 року між Позивачем та ПАТ «Банк Форум», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ «Банк Форум», а саме: п. 7 договору про припинення зобов'язання прощенням боргу визначає наступне «…погашення заборгованості за кредитним договором відбуватиметься без відрахування/утримання будь-яких податків та/або обов'язкових платежів, сплата яких здійснюється Позичальником самостійно в порядку визначеним чинним законодавством…», а п. 8 договору визначає: «…що частково прощений (анульований) борг Кредитором …включається до загального річного оподатковуваного доходу Позичальника як додаткове благо… ».

Шевченківським районним судом м. Львова встановлено наступне, що 24.07.2008 року між Позивачем - Позичальником та ЗАТ «Банк ФОРУМ», правонаступником якого є ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» укладено кредитний договір від №0036/08/6/10-СLNv. За умовами договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 103000,00 доларів США. строком до 23.07.2013 року, а Позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки за користування у розмірі 13,5% річних.

В забезпечення виконання зобов'язання 24.07.2008 року укладено договір іпотеки на будинок та земельну ділянку у с. Сокільники, Львівської області.

23.06.2011 року рішенням Сихівського районного суду м.Львова у справі № 2-1126/11 стягнуто Позивача на користь ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» суму заборгованості 96955,27 доларів США тіло кредиту, 27219, 00 доларів США проценти, штрафні санкції 336273,69 грн. та судові витрати 1820,00 грн.

За згодою Відповідача здійснено реалізацію заставного майна за укладеним договором іпотеки 24.07.2008 року на будинок та земельну ділянку у с.Сокільники, Львівської області. Кошти від реалізації майна скеровано на часткове погашення боргу.

07.08.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Банк ФОРУМ», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ КБ «Банк ФОРУМ» укладено договір про припинення зобов'язання прощенням боргу (а.с.3).

Шевченківський районний суд м. Львова беручи до уваги, те що, сума боргу платника, анульованого за самостійним рішенням кредитора є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та оподатковується за ставками, визначеними п.167.1 ст. 167 ПК України, окрім випадків ведення кредитором претензійно-позовної роботи та стягненню заборгованості за кредитними договорами у судовому порядку.

Заборгованість за кредитом фізичної особи - Позивача стягнута за рішенням суду на користь ПАТ «Банк Форум». При цьому ПАТ «Банк Форум» не втратив права на стягнення суми такої заборгованості у добровільному чи примусовому порядку.

З урахуванням наведеного Шевченківським районний суд м. Львова позовні вимоги задовольнив, та ухвалив рішення згідно з яким, п.7 та п.8 Договору про припинення зобов'язання прощенням боргу, укладеного 07.08.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ «Банк Форум» визнані недійсними. Вказане судове рішення, набрало законної сили - 26.08.2014 року.

Таким чином, беручи до уваги вказане вище, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2014 року № 0000261720 винесене ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області підлягають до задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення - скасуванню.

Щодо позовних вимог: «визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо винесення повідомлення-рішення форми «Р» від 28.03.2014 року № 0000261720», суд вважає, що у задоволенні таких слід відмовити з огляду на те, що при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000261720 від 28.03.2014 були чинними пункти 7, 8 Договору про припинення зобов'язання прощенням боргу, укладеного 07.08.2012 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум», в особі директора Західного регіонального центру ПАТ «Банк Форум». За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для визнання протиправними дій податкового органу при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000261720 від 28.03.2014 року.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000261720 від 28.03.2014 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачену суму судового збору в розмірі 313 (триста тринадцять) грн 24 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 07.10.2014 року.

Суддя Мричко Н.І.