Постанова № 41174368, 24.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2014 року Справа № 813/4930/14 Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.

представника позивача Голубовського М.М.

представника відповідача Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Компанія «Мегаклас» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002412201/9899 від 02.07.2014 року,-

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Компанія «Мегаклас» (надалі по тексту - ПП «Компанія «Мегаклас») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002412201/9899 від 02.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність з його боку порушень вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14,п.44.1,п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138,п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139,п.146,п.146.4, п.146.5 ст.146, п.198.1,п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, посилаючись на реальність угоди між ПП «Компанія «Мегаклас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ» (надалі - ТзОВ «Крафт ЛВ») спрямованої на отримання прибутку, на підставі якої у ПП «Компанія «Мегаклас» виникли зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та зобов'язання зі сплати податку на прибуток. Зазначає, що метою даної торговельної операції не могло бути отримання податкової вигоди шляхом штучного заниження податку на прибуток у зв'язку із завищенням валових витрат та заниження податку на додану вартість у зв'язку із завищенням податкового кредиту. Наведені в акті твердження, що господарські операції між ПП «Компанія «Мегаклас» та ТзОВ «Крафт ЛВ» мали нереальний, нікчемний та безтоварний характер не має належних підтверджень та не відповідають фактичним обставинам справи і наявним документам.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному обсязі, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на непідтвердження господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Крафт ЛВ». Наявність первинних документів на підтвердження господарських операцій між контрагентами не спростовує висновків акту перевірки від 17.06.2014 року №1399/22-01/30276135. Відтак, до виконання договірних зобов'язань ТзОВ «Крафт ЛВ» фактично не залучався. В зв'язку з наведеним у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

В період з 05.06.2014 року по 12.06.2014 року на підставі направлення від 05.06.2014 року №813 та на підставі наказу ДПІ у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №717 від 05.06.2014 року, відповідачем було проведену позапланову виїзну перевірку ПП «Компанія «Мегаклас» (код ЄДРПОУ 30276135) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час взаємовідносин із ТОВ «Промтехметал», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «Воллі», іншими суб'єктами господарювання із ознакам фіктивності за період з 01.01.2011 року по 01.12.2011 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки податковим органом складено акт про результати позапланової виїзної перевірки №1399/22-01/30276135 (надалі - Акт) від 17.06.2014 року, яким встановлено порушення вимог:

- п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14,п.44.1,п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138,п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139,п.146,п.146.4, п.146.5 ст.146, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 27675,70 грн, в т.ч. за ІІ квартал 2011 року на суму 27675,70 грн;

- п.198.1,п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 24065, 84 грн, в т.ч.: за квітень 2011 року на суму 13049,17 грн, за травень 2011 року на суму - 11016,67 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 02.07.2014 року №0002412201/9899, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 27675,70 грн (за основним платежем).

При вирішенні такого спору, суд виходив з наступного.

30.03.2011 року між ПП «Компанія «Мегаклас» (Замовник) та ТзОВ «Крафт ЛВ» (Виконавець) укладено договір №265/03-11 (надалі - Договір) про проведення рекламної кампанії та реконструкції лайт-бокса на загальну суму 78295,00 грн, враховуючи ПДВ. Відповідно до умов договору, Виконавець власними засобами і силами (або при залученні третіх осіб) та в терміни, визначені Договором, повинен провести рекламну кампанію та реконструкцію лайт-бокса, а замовник - прийняти надані послуг та оплатити їх вартість.

На підтвердження здійснення господарської операції ПП «Компанія «Мегаклас» надало суду податкову накладну №145 від 28.04.2011 року №145 та акт прийому-передачі наданих послуг від 28.04.2011 року. З вказаних документів вбачається, що ТзОВ «Крафт ЛВ» передало, а позивач прийняв рекламні послуги на загальну суму 78295,00 грн.

29.04.2011 року між ПП «Компанія «Мегаклас» (Замовник) та ТзОВ «Крафт ЛВ» (Виконавець) укладено договір №265/03-11 (надалі - Договір) про надання послуг щодо експонування рекламних банерів та перебрендування рекламних вивісок. З умов Договору встановлено, що Виконавець власними засобами і силами (або при залученні третіх осіб) надає послуги по експонуванню рекламних банерів та перебрендуванню рекламних вивісок, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані послуги.

На підтвердження здійснення вказаних господарської операції ПП «Компанія «Мегаклас» надало суду акт прийому-передачі наданих послуг від 30.05.2011 року та податкову накладну №303 від 30.05.2011 року. Як вбачається із цих документів, позивачем надані послуги були прийняті та оплачені в сумі 66100,00 грн.

Проте, надані позивачем первинні документи судом до уваги не беруться з огляду на наступне.

При проведенні перевірки позивача посадовими особами ДПІ у Залізничному р-ні м. Львова було використано акт від 30.06.2011 року №943/23-2/37399009 «Про проведення аналізу діяльності ТзОВ «Крафт ЛВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року, наданий ДПІ у Франківському районі м.Львова. Вказаним актом встановлено відсутність складських приміщень, трудових ресурсів та виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, а транзитні фінансові потоки спрямовані на здійснення операцій із надання податкової вигоди третім особам. Відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), а також факт відсутності підприємства за юридичною адресою свідчить про нікчемність укладених ним угод.

Крім того, вироком Сихівського районного суду м.Львова від 26.12.2012 року встановлено факт здійснення суб'єктами господарювання із ознаками фіктивності - ТзОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» та ТзОВ «Крафт ЛВ» документальне оформлення начебто проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).

Отже, за наведених обставин, наявність щодо посадових осіб контрагента позивача вироку, який набрав законної сили, нівелюють твердження позивача про товарність господарських операцій з ТзОВ «Крафт ЛВ», а оте і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за цими операціями.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 71 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 71 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду, викладеною в постанові від 12.06.2014 року № К/9991/6620/11.

Окрім цього, Верховний Суд України, у постанові від 27.03.2012 у справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість виклав наступну правову позицію. Так, Верховний Суд України вказав, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин, як неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності о норм ст.94 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 29 вересня 2014 року

Суддя Мричко Н.І.