Ухвала суду № 41174019, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/31852/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя про визнання бездіяльності незаконною,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року,

встановив:

В лютому 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя про визнання незаконною бездіяльності щодо ненадання інформації у встановлені законом строки.

Позов обґрунтував тим, що він звернувся до відповідача із запитом про надання інформації щодо місцезнаходження його апеляційної скарги на обвинувальний вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2013 року у кримінальній справі № 812/8956/12 та причини грубого порушення Кримінального процесуального кодексу України в частині дотримання строків розгляду апеляційної скарги. Відповіді на запит не отримав.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з тих підстав, що голова суду не є суб'єктом владних повноважень і не може бути відповідачем у справі про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Зазначає, що він оскаржував не процесуальні дії судді, а бездіяльність посадової особи, пов'язану з невиконанням нею своїх службових обов'язків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини першої статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 1832 КАС України передбачено застосування скороченого провадження в адміністративних справах з приводу оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив бездіяльність голови районного суду як керівника органу державної влади, на якого Законом України "Про звернення громадян" покладено обов'язок надавати відповідь за результатами розгляду звернень громадян.

У зв'язку з цим суди попередніх інстанцій помилково вважали, що даний спір стосується незгоди позивача з процесуальними діями голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя, який до того ж не розглядав кримінальну справу № 812/8956/12 (головуючий суддя - Боровікова А.І.), та що законність дій (бездіяльності) останнього може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, встановленому процесуальним законом.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про те, що цей спір не належить до адміністративної юрисдикції, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, у зв'язку з чим за приписами статті 227 КАС України ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.