Постанова № 41172969, 30.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 910/6569/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауміт Україна" від позивача: не з'явились від відповідача: Кампо С.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 10.06.2014 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року у справі№ 910/6569/14за позовомДочірнього підприємства "Квенбергер Логістік Укр"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бауміт Україна"простягнення 2 968, 68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Квенбергер Логістік Укр" (далі позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауміт Україна" (далі відповідач) про стягнення 2 200 грн. - основна заборгованість; 635, 04 грн. - пеня; 133, 64 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що позивач виконав послуги передбачені договором № 377-т від 01.12.2011 року (далі Договір), а у відповідача наявна прострочена заборгованість за надання транспортно - експедиційних послуг.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати прийняті рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01.12.2011 року між сторонами у справі укладено Договір ( а.с. 12-17), предметом якого є організація експедитором (позивач) клієнту (відповідач) комплексу транспортно - експедиційних послуг, організації перевезення вантажів відповідача по території України та іншим країнам.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що фактом виконання кожного перевезення є відмітка вантажоодержувача на CMR про прийняття вантажу. Послуги по даному Договору передаються позивачем та приймаються відповідачем по акту приймання передачі наданих послуг. Рахунок на оплату виписується позивачем і надається відповідачу після надання послуг.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що вартість послуг, порядок і строк їх оплати погоджуються сторонами в заявці, що направляється позивачу перед конкретним перевезенням. Оплата здійснюється на підставі виставлених оригіналів рахунків після надання послуг…

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку прострочення термінів оплати послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

До матеріалів справи (а.с. 18-19) залучені копії заявок відповідача № 1154 від 05.03.2012 року та № 1562 від 23.03.2012 року, згідно до яких позивач повинен здійснити організацію перевезення вантажів (будівельні матеріали).

Вартість послуг позивача, яка вказана в зазначених вище заявках складає відповідно 1000 грн. та 1200 грн.

До матеріалів справи (а.с. 22-23) залучені акти надання послуг № 765 від 05.03.2013 року та № 1086 від 23.03. 2012 року, які підписані сторонами у справі.

В зазначених актах вказаний Договір, рахунки на оплату продукції, а також те, що роботи по заявкам № 1154 від 05.03.2012 року та № 1562 від 23.03.2012 року виконані позивачем.

До матеріалів справи (а.с. 32 - 34) залучено відзив відповідача на позовну заяву, де він вказує на те, що позивач здійснив перевезення вантажів відповідача за допомогою перевізника ТОВ "Будівельний двір".

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник в зв'язку з тим, що відповідач вважає, що єдиним доказом підтвердженням факту надання послуг є відмітка вантажоодержувача на CMR (ТТН) про прийняття вантажу.

До матеріалів справи залучена копія супровідного листа (а.с. 69) позивача на адресу відповідача, в якому зазначено про те, що відповідачу передані рахунки, акти, податкові накладні та ТТН (оригінали) та зазначено про те, що документи були отримані.

При зверненні з касаційною скаргою відповідачем не надано конртрозрахунку позовних вимог, в частині стягнення пені та річних.

Відповідно до ст. 316 ГК України та ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали зібрані у справі свідчать про те, що послуги які були передбачені заявками № 1154 від 05.03.2012 року та № 1562 від 23.03.2012 року надані позивачем відповідачу та не оплачені і відповідно суди обґрунтовано прийшли до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бауміт Україна" відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року прийняті у справі № 910/6569/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Д.С.Кривда