Постанова № 41172939, 30.10.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року Справа № 911/1687/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників: позивачаОСОБА_4, представник,відповідачаКолода Є.Г., представник,третьої особи на стороні позивачаОСОБА_4, представник, третьої особи на стороні відповідачаБаришенко С.В., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській областіна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.2014у справі№ 911/1687/14 Господарського суду Київської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_7доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Клава",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавне підприємство "Клавдієвський лісгосп" Київського обласного управління лісового та мисливського господарства,провнесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №386 "а" від 28.08.2006, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, який є орендарем за договором, та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, який є орендодавцем за договором, шляхом заміни сторони договору - орендаря - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Клава".

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.07.2014 (суддя Наріжний С.Ю.) позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 (судді: Дикунська С.Я. - головуючий, Алданова С.О., Коршун Н.М.) в задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі №911/1687/14 повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області без розгляду; повернуто Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 609грн, сплачений платіжним дорученням №237 від 05.08.2014.

Ухвала апеляційної інстанції обґрунтована приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) з огляду на недоведення відповідачем поважності причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу у справі скасувати, задовольнити заяву про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 та поновити пропущений строк. Скаржник вказує на те, що був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений строк у зв'язку з відсутністю у Регіонального відділення, яке є бюджетною установою, коштів на сплату судового збору.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст.93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як встановив апеляційний господарський суд та підтверджується матеріалами справи, рішення Господарським судом Київської області прийнято 07.07.2014, повний його текст виготовлено та підписано 08.07.2014, а з апеляційною скаргою Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області вперше звернулося 07.08.2014 (згідно вхідного штампу Господарського суду Київської області при первісному зверненні до апеляційного господарського суду), тобто з порушенням встановленого строку на подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2014 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.1 ст.97 ГПК України (до скарги не було додано доказів, які свідчили про обсяг повноважень представника відповідача, який підписав скаргу).

Усунувши обставину, що зумовила повернення скарги, відповідач повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

При первісному оскарженні рішення в апеляційному порядку, відповідачем було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі №911/1687/14. В обґрунтування підстав поновлення строку скаржник посилався на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області було позбавлено можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, оскільки воно є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а її видатки затверджуються виключно законом. В зв'язку з тим, що в Паспорті бюджетної програми на 2014 рік розподілу видатків на витрати, пов'язані з судовим розглядом справ не передбачено, подати апеляційну скаргу в передбачені законом строки не виявлялося можливим.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, задля відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відхиляючи клопотання скаржника про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені твердження відповідача не містять належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження вищезгаданого рішення у справі, адже відсутність грошових коштів для сплати судового збору таким обґрунтуванням не є, немає й доказів на підтвердження цього.

Також слід зазначити, що повернення вперше поданої апеляційної скарги без розгляду, що спричинило ще більше затягування оскарження судового рішення, є наслідком дій самого скаржника, який допустив недоліки оформлення апеляційної скарги.

Виходячи зі змісту ст.ст.52, 93 Господарського процесуального кодексу України недотримання строку подання апеляційної скарги, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, так само як і ненадіслання копії скарги сторонам по справі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку.

Наявне подальше усунення допущених процесуальних недоліків оформлення апеляційної скарги не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого строку, оскільки усунення зазначених недоліків поза межами процесуального строку жодним чином не впливає на його перебіг. Натомість, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з належно оформленою апеляційною скаргою, передбаченого ч.4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення відповідачу строку апеляційного оскарження.

Відповідач в касаційній скарзі посилається на те, що він є бюджетною установою і не може своєчасно сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, поданої з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.

Враховуючи вищевикладене, прийнята судом апеляційної інстанції ухвала відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 у справі №911/1687/14 залишити без змін.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда