Ухвала суду № 41172361, 28.10.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/3789/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов Р. В.Номер провадження 22-ц/788/1914/14 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Семеній Л. І.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2014 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2014 року частково задоволено позов ОСОБА_4.

Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на спільно нажите майно в період шлюбу, зареєстрованого 07 липня 2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області за № 926.

Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину наступного майна: мікрохвильової печі Самсунг СЕ 2833 NR, пральної машини ZANUSSI ZWT 5105 вартістю 1250 грн., монітору ASUS VW222VTFT, багатофункціонального пристрою МФУ CANON PIXMA MP-520; персонального комп'ютера - системний блок Neo's PROTEGE 82238 та залишено вказане майно у їх спільній частковій власності.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 16450 грн. в рахунок відшкодування вартості частки в автомобілі «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску.

Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 187,01 грн., витрати на залучення спеціаліста в сумі 211,02 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 342,99 грн.

Вказане рішення суду в частині стягнення на користь позивачки 16450 грн. в рахунок відшкодування вартості її частки в автомобілі «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску відповідач ОСОБА_3 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі він, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в оскаржуваній частині змінити, зменшивши суму стягнення до 6000 грн.

В доводах апеляційної скарги відповідач ставить під сумнів звіт спеціаліста про незалежну оцінку спірного автомобіля, так як спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність, досліджував спірний автомобіль без його огляду, без його реального технічного стану.

Крім того, на думку відповідача, спірний автомобіль був ним відчужений за ціною 12000 грн. і договір щодо цього позивачка не оспорила, відтак, з нього на її користь підлягає стягненню половина вартості автомобіля, тобто 6000 грн., а не 16450 грн., як визначив суд.

Рішення суду в іншій частині не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 про задоволення апеляційної скарги, пояснення позивачки ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 07 липня 2006 року по 11 листопада 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі, а потім їх шлюб було розірвано в судовому порядку (а.с.11, 16).

Від шлюбу вони мають дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_4, а відповідач сплачує на її утримання аліменти відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29 жовтня 2012 року в розмірі 1/4 частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття (а.с.16, 17).

За час проживання у шлюбі сторони за спільні сімейні кошти придбали наступне рухоме майно, що було предметом розгляду в суді першої інстанції, а саме: автомобіль «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску (а.с.120), монітор ASUS VW222VTFT, багатофункціональний пристрій МФУ CANON PIXMA MP-520; персональний комп'ютер - системний блок Neo's PROTEGE 82238, мікрохвильову піч Самсунг СЕ 2833 NR, пральну машину ZANUSSI ZWT 5105.

26 травня 2012 року ОСОБА_3 продав зареєстрований на своє ім'я автомобіль «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску своїй сестрі ОСОБА_7 за 12000 грн., як зазначено у довідці-рахунку, серія ДПІ, № 331540, а також на відповідному штампі, яка зареєструвала його на себе (а.с.70-79, 81, 82).

Згідно звіту про незалежну оцінку майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності від 14 серпня 2014 року, орієнтована ринкова вартість автомобіля OPEL Vectra 1.6і, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1, станом на день оцінювання становила 32900 грн. (а.с.94-115-, 116-132).

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача на користь позивачки половини вартості автомобіля «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно було набуте подружжям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за час їх шлюбу, тому є їх спільною сумісною власністю. Відтак, здійснивши відчуження цього рухомого майна без згоди позивачки, відповідач зобов'язаний компенсувати їй половину його дійсної вартості на час розгляду даної справи, тобто здійснити грошову компенсацію вартості її частки у тому майні, що становить 16450 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 61 СК України визначені об'єкти права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.65 Сімейного кодексу України передбачено що, дружина і чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі побутового.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як передбачено ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Як зазначено в п.30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, у випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Виходячи з матеріалів справи та на підставі норм матеріального права, висновок місцевого суду про те, що спірне рухоме майно, а саме: автомобіль «Опель-Вектра», державний номер НОМЕР_1, 1989 року випуску, є спільною сумісною власністю подружжя, є правильним.

Відтак, здійснивши відчуження спірного автомобіля без згоди позивачки, відповідач, тим самим, при вирішенні питання про поділ майна зобов'язаний виплатити колишній дружині грошову компенсацію половини вартості цього майна, оскільки в іншому випадку права позивачки будуть порушені.

Щодо вартості визначеної судом суми грошової компенсації, то колегія суддів не знаходить в цьому помилки.

Зокрема, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.22 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами по справі не було досягнуто згоди щодо вартості автомобіля «Опель-Вектра» при його поділі. З цього приводу позивачка неодноразово уточнювала його дійсну вартість, проти якої відповідач заперечував (а.с.4-10, 138-139). Отже, судом першої інстанції правильно встановлена дійсна вартість автомобіля на час розгляду справи, з урахуванням звіту суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість спірного автомобіля станом на 14 серпня 2014 в сумі 32900 грн., половина від якої становить 16450 грн.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне збільшення вартості автомобіля, а відтак, і збільшення розміру грошової компенсації позивачці, оскільки, на думку відповідача, судом першої інстанції невірно встановлена вартість автомобіля «Опель-Вектра», не заслуговують на увагу колегії суддів внаслідок помилковості такого ствердження.

До зауважень в апеляційній скарзі на те, що експертне дослідження не є належним і допустимим доказом у справі, яке не повинно було враховуватись судом при вирішенні спірного питання, колегія суддів ставиться критично, оскільки дане дослідження не є висновком експерта, тому відповідальна за його проведення особа не попереджалась про кримінальну відповідальність, воно проводилось за ініціативою позивачки і досліджувалось судом відповідно до вимог, встановлених законом, як письмовий доказ.

До того ж, клопотання про проведення відповідної судової експертизи щодо визначення ринкової вартості спірного автомобіля відповідач під час розгляду даної справи ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не заявляв.

Відповідно до вимог ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення в оскаржуваній частині з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 вересня 2014 року в даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -