Рішення № 41170209, 10.09.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2265/14-ц

Провадження №2/761/2294/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

10 вересня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Паночко О.М.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення, -

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2014 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення.

ОСОБА_5 була залучена в якості відповідача під час слухання справи в суді.

В позовних вимогах позивач просить: вселити його в квартиру АДРЕСА_1 та заборонити відповідачам чинити перешкоди в користуванні зазначеною квартирою.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він зареєстрований в АДРЕСА_1, але відповідачі чинять перешкоди в користуванні квартирою.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних матеріалів за згодою позивача. Представник позивача та позивач не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши позивача, його представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 з 16.04.2002 року по 30.06.2009 року, а потім з 23.09.2011 року і до цього часу.

З відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №30987 від 14.03.2014 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить:

? частина ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.09.2000 року;

? частина ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого 09.04.2003 року;

? частина ОСОБА_5 на підставі договору дарування, посвідченого 18.06.2009 року.

07.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до директора КП ЖЕК «Татарка» та просила зареєструвати її чоловіка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1.

З копії заяви вбачається, що ОСОБА_4 не заперечував проти реєстрації позивача.

В квартирі АДРЕСА_1, як вбачається з довідки №875 від 17.07.2013 року, що видана КП ЖЕК «Татарка» зареєстровані: ОСОБА_1 (власник) з 2000 року, ОСОБА_1 (чоловік) з 2011 року, ОСОБА_4 (син) з 2000 року, ОСОБА_6 (син) з 2005 року, ОСОБА_7 (піднаймач) з 2008 року.

Як пояснив в судовому засіданні позивач, 03.06.2013 року між ним та ОСОБА_1 сталася сварка після чого він покинув місце реєстрації (проживання) та на даний час орендує помешкання. Після сварки ОСОБА_1 не надає можливості потрапити в квартиру.

З цього приводу 05.06.2013 року ОСОБА_1 звертався до Шевченківського РВ ГУ МВС України в м.Києві, але йому відмовлено у внесенні повідомлення до єдиного реєстру досудового розслідування.

18.12.2013 року ОСОБА_1 звертався до прокуратури Шевченківського району м.Києва щодо перевірки бездіяльності працівників Шевченківського РУ ГУ МВС України при перевірці заяви від 05.06.2013 року щодо протиправних дій ОСОБА_1 з самовільної заміни замків вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 та не допуску позивача до квартири.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19.08.2013 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано.

Як вбачається з рішення суду, ОСОБА_1 звернулась до суду 17.06.2013 року.

Частина 1 статті 395 ЦК України визначає, що речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування (сервітут) (п.2 ч.1).

Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом (ч.1 ст.401 ЦК України).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.1 ст.402 ЦК України).

Стаття 403 ЦК України визначає, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном (ч.1). Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку (ч.2). Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч.3).

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач має право проживати в АДРЕСА_1, цього права на даний час він не втратив, відповідачі чинять перешкоди в користуванні квартирою, а тому суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача є обґрунтованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, з відповідачів на користь позивача на підставі статті 88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 395, 396, 401 - 403, 406 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_3 перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 243,60 грн., тобто по 81,20 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.Г.Притула