Рішення № 41168628, 23.10.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18203/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

23 жовтня 2014 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк", про стягнення грошової суми, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі до 13.05.2011, потім шлюб було розірвано на підставі рішення суду. 08.09.2010 між відповідачем та ПАТ «Європейський газовий банк» було укладено договори банківського вкладу НОМЕР_3 та НОМЕР_4, згідно з умовами яких відповідач внесла на відкритий їй банком депозитний рахунок грошові кошти в сумі 300 000 доларів США і 250 000 євро. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2012 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя скасовано, грошові кошти, які знаходяться в ПАТ «Європейський газовий банк» на рахунку відповідача в сумі 658 673 долара США, з урахуванням сплачених відсотків за договором 094541, визнано спільним майном сторін, як подружжя. Також визнано за позивачем право власності на 1/2 частину вказаних грошових коштів. Посилаючись на те, що відповідач без його згоди заволоділа вищевказаними грошовими коштами, позивач просив суд витребувати 1/2 частину грошових коштів у відповідача.

В останній редакції позову ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 396 415,10 доларів США в національній валюті за курсом НБУ на день ухвалення рішення.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.01.2014, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 3 168 545,89 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.06.2014 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час, місце судового засідання були належним чином повідомлені.

Незалежно від причин, суд розглядає справу за наявністю у справі доказів у відсутність відповідача. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду м. Києва від 05 лютого 2013 року визнано грошові кошти, які знаходяться в ПАТ «Європейський газовий банк» на рахунку ОСОБА_3, за договором банківського вкладу НОМЕР_3 від 08.09.2010, в сумі 658 673,63 доларів США, з урахуванням сплачених відсотків за договором спільним майном подружжя; визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину грошові кошти, які знаходяться в ПАТ «Європейський газовий банк» на рахунку ОСОБА_3, за договором банківського вкладу НОМЕР_3 від 08.09.2010, в сумі 658 673,63 доларів США з урахуванням сплачених відсотків за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги позивач посилається на те, що він позбавлений права розпорядження належною йому частиною грошових коштів, оскільки, як стало відомо, відповідач самовільно без його згоди 03.08.2011 зняла з рахунку грошові кошти, які є спільною сумісною власністю сторін, і розпорядилась ними на власний розсуд.

Факт отримання відповідачем грошових коштів готівкою згідно договору банківського вкладу НОМЕР_3 від 08.09.2010 підтверджується наявною у матеріалах справи копіює листа банку (а. с. 27).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджається майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у п. 28 постанови №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсними та поділ спільного майна подружжя», у разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Оскільки в ході розгляду справи встановлено, що відповідач без відома позивача та всупереч ст. 65 СК України розпорядилась грошовими коштами, які згідно рішення суду визнані об'єктом спільної сумісної власності, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як зазначено у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

На день ухвалення рішення Національним банком України встановлений курс гривні по відношенню до американського долара (1 долар США = 12,95 грн.).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова сума у розмірі 396 415, 10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.10.2014 року (396 415,10 Х 12,95) складає: 5 133 575,50 грн.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції посилався на наявність у місцевому суді спору, предметом якого є боргові зобов'язання за договором позики, який був укладений в інтересах сторін у цій справі, а тому провадження у справі підлягало зупиненню.

Разом з тим, ухвалою Печерського районного суду від 24 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1, про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 3441,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), третя особа Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» (ідентифікаційний код 34693790), про стягнення грошової суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 5 133 575,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 3441,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С.В.Вовк