Постанова № 41168025, 29.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2014 року Справа № 904/153/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, договір про надання юридичної допомоги № 03/06/02 від 03.06.13;

від відповідача: Ляшенко О.Ю. представник, довіреність № б/н від 28.08.14;

розглянувши апеляційну скаргу Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 року у справі № 904/153/14

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД", м. Дніпропетровськ

про затвердження мирової угоди

у справі:

за позовом Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення доходів від користування чужим майном в розмірі 403 119,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Іноземне підприємство "ГЕОТРАНС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" доходів від користування чужим майном в розмірі 403 119,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в період з 01.04.2012 року до 24.04.2012 року на кар'єрі ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" незаконно використовував чуже майно, що належало позивачу, а саме екскаватор Нunday 320 кузов № 90110740, у зв'язку з чим позивач вимагав передання йому усіх доходів одержаних відповідачем за час володіння приналежним йому майном.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" на користь Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" 403 119 грн. 47 коп. доходів від користування чужим майном; 8 062 грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

23.09.2014 року на адресу господарського суду Дніпропетровської області відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД", було надіслано письмову заяву про затвердження мирової угоди від 24.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 року (суддя Ліпинський О.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" про затвердження мирової угоди задоволено, затверджено мирову угоду по справі № 904/153/14.

Ухвала мотивована відсутністю підстав для відхилення поданої заяви про затвердження мирової угоди.

Не погодившись з даною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області Іноземне підприємство "ГЕОТРАНС" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу про затвердження мирової угоди від 06.10.2014 року. При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом не повністю з'ясовано обставини, що мають значення для вирішення спору, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема вважає, що умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві, а якщо умови мирової угоди містять зобов'язання щодо розпорядження майном, господарський суд повинен перевірити повноваження сторони щодо розпорядження цим майном, чого господарським судом не було зроблено.

Позивач після відкриття виконавчого провадження жодної мирової угоди про закінчення виконавчого провадження не укладав і не підписував, суд, приймаючи рішення про затвердження мирової угоди від 24.04.2014р. незаконно і необґрунтовано порушив його права, зокрема, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, пояснив, що у судовому засіданні господарського суду заперечував проти затвердження судом мирової угоди між сторонами, про що надав суду письмові пояснення.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД, у відзиві на апеляційну скаргу просить в задоволенні апеляційної скарги Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" відмовити у повному обсязі, вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та відповідно такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу вважає вмотивованою та такою, що прийнято у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

29.10.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" на користь Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" 403 119 грн. 47 коп. доходів від користування чужим майном; 8 062 грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору. Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржене та набрало законної сили 28.03.2014 року (а.с. 154-156).

На виконання рішення у справі № 904/153/14 господарським судом 28.03.2014 року видано наказ (а.с. 162).

24.04.2014 року між Позивачем та Відповідачем було підписано мирову угоду, за змістом якої сторони дійшли згоди припинити зобов'язання Боржника (ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД"), яке виниклого на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі № 904/153/14 з моменту виконання Боржником зобов'язання по поверненню на користь Позивача екскаватора Нunday R 320LC-7 серійний номер 90110740, двигун 46588969 з гідромолотом KWANGLIM SG 3300 (а.с. 210).

Згідно наданого суду оригіналу акта приймання-передачі від 30.04.2014 року Боржник (ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД") на виконання умов мирової угоди від 24.04.20 року повернуто на користь Позивача екскаватор Нunday R 320LC-7 серійний номер 90110740, двигун 46588969 з гідромолотом KWANGLIM SG 3300 (а.с. 211).

05.08.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44285160 на виконання наказу № 904/153/14 господарського суду Дніпропетровської області, виданого 28.03.2014 року про стягнення з ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" на користь Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" 403 119 грн. 47 коп. доходів від користування чужим майном; 8 062 грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору (а.с. 201).

23.09.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з письмовою заявою про затвердження мирової угоди від 24.04.2014 року (а.с. 191-193).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до ч. 4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п. 7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК України лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено матеріалами справи, на момент звернення боржника (ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД") до суду щодо затвердження мирової угоди виконавче провадження з примусового виконання судового рішення у справі № 904/153/14 вже було відкрито. Отже, господарський суд за наявності підстав, в тому числі згоди сторін, мав процесуальне право для затвердження мирової угоди.

В той же час, колегія суддів приймає до уваги наступне.

Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами.

Угода в господарському процесі характеризується добровільним волевиявленням сторін у спорі, встановленням визначеності у відносинах не відповідно до обґрунтованості розбіжностей, а на підставі взаємних поступок. Якщо судове рішення як владний акт містить елемент державного примусу, то мирова угода позбавлена цього, оскільки укладається за взаємною згодою сторін і призводить до бажаного для сторін результату - розв'язання конфлікту.

На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі, серед іншого:

- укладається в процесі розгляду справи у господарському суді;

- укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством;

- підлягає затвердженню господарським судом;

- не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини.

Таким чином, права та обов'язки сторін, що передбачені мировою угодою, виникають лише з моменту її затвердження господарським судом.

Судове засідання, в якому розглядається питання про затвердження мирової угоди, проводиться за загальними правилами, встановленими нормами ГПК. Особи, які беруть участь у справі, під час розгляду в судовому засіданні мирової угоди користуються всіма процесуальними правами, наданими їм ГПК.

Стаття 78 ГПК України визначає обов'язки суду у випадку, якщо сторони подали на затвердження мирову угоду. У цих випадках суд повинен:

а) роз'яснити сторонам наслідки вчинення відповідної процесуальної дії.

б) перевірити повноваження представників на вчинення відповідних процесуальних дій.

в) пересвідчитись у відповідності волі сторін їх волевиявленню, а саме у дійсному бажанні укласти мирову угоду.

При цьому, слід зазначити, що заява боржника (ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД") про затвердження мирової угоди не є одностороннім волевиявленням, а тому суд зв'язаний думкою іншої сторони у справі щодо цього волевиявлення (Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС"), тому має право затвердити мирову угоду лише в залежності від згоди на це іншої сторони.

В той же час, Іноземне підприємство "ГЕОТРАНС" у судовому засіданні господарського суду заперечувало проти затвердження судом мирової угоди між сторонами, про що надало суду письмові пояснення (а.с. 207), що саме по собі виключало можливість винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди.

Крім того, згідно частини 3 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмета позову. Тобто, умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є предметом спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.

Якщо умови угоди містять зобов'язання щодо розпорядження майном, господарський суд повинен перевірити повноваження сторони щодо розпорядження цим майном.

Відповідно до п. 3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону.

Предметом позову ІП «Геотранс» до ТОВ ВФ «Дніпротехнобуд» у справі № 904/153/14 було стягнення доходів від користування без належних правових підстав в період з 01.04.2012р. до 24.04 2012р. екскаватором Нunday 320 кузов № 90110740. Тобто, предметом позову було стягнення грошової компенсації за користування майном, що належало Позивачу, а не повернення Відповідачем Позивачу майна, належного останньому.

Право власності Позивача на екскаватор Нunday R 320LC-7 серійний номер 90110740, двигун 46588969 встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року та підтверджено свідоцтвом про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу серії АЕ № 001590 (а.с. 208-209).

Тому, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що господарський не перевірив повноваження Боржника (ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД") щодо розпорядження (повернення за мировою угодою) вищезазначеним екскаватором Нunday R 320LC-7, який і без того належав Позивачу на праві власності, яке відповідно до ст. 41 Конституції України є непорушним, і якого ніхто не може бути протиправно позбавлений.

У зв'язку з чим, будь-яких поступок з боку Відповідача не було, і в результаті Позивач не отримав будь-якої компенсації від Відповідача за користування останнім без належних правових підстав майном, що належало Позивачу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Дніпропетровської області припустився неправильного застосування норм процесуального права, а саме ст. 78, ч. 4 ст. 121 ГПК України, тому його ухвала від 06.10.2014 року у справі № 904/153/14 підлягає скасуванню.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то судові витрати Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно відшкодувати за рахунок другої сторони - ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД".

У зв'язку з чим з ТОВ "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" на користь Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" необхідно стягнути 609,00 гривень за подачу апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 78, 99, 101, 103-106, 121 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС", м. Дніпропетровськ - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 року у справі № 904/153/14 - скасувати.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" у затвердженні мирової угоди від 24.04.2014 року у справі № 904/153/14.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "ДНІПРОТЕХНОБУД" на користь Іноземного підприємства "ГЕОТРАНС" сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 609,00 гривень.

Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 30.10.2014 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна