Рішення № 41167911, 27.10.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.2014 Справа № 920/913/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ЕКО-ПРОДУКТ",

м. Суми

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії

"Сумське МРВЕ", м. Суми

про визнання незаконним та скасування рішення засідання комісії

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С. В.

представники сторін:

Від позивача: дир. Золотий О. Д., Муйдінов Р. М. (довіреність № 7 від 20.01.14 р.);

Від відповідача: Зякун С. О. (довіреність № 10-19/17-Д/119 від 02.07.2013 р.)

при секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд визнати незаконним та скасувати рішення засідання комісії у формі протоколу № 2 від 08.05.2014 року з приводу нарахування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-Продукт» грошових коштів в сумі 209765,93 грн.

В судовому засіданні Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій п. 2 прохальної частини позовної заяви виклав в наступній редакції: скасувати рішення засідання комісії у формі протоколу № 2 від 08.05.2014 року з приводу нарахування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-Продукт» грошових коштів в сумі 209765,93 грн. в інший частині позовних вимог залишити без змін.

Суд прийняв до розгляду зазначену заяву.

29.07.2014 року за № 105 позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, в зв'язку з тим, що слідчим Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області була порушена кримінальна справа відносно факту зникнення електричного лічильника «Енергія-9».

Відповідно до ч. 1. ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно з ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

- призначення господарським судом судової експертизи;

- надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

- заміни однієї з сторін її правонаступником.

Вищезазначеною статтею встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у праві. Отже, зупинення провадження у справі з інших підстав, цією статтею не передбачено.

Зазначене також відповідає роз'ясненням, викладеним у постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Проаналізувавши наведені правові норми та враховуючи фактичні обставини, суд констатує відсутність правових підстав для задоволення, поданої позивачем заява про зупинення провадження у справі, оскільки відсутня для цього підстава а саме інша (кримінальна) справа, пов'язана з даною справою, що розглядається іншим судом який встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, тобто факти, які мають преюдиційне значення.

16.06.2014 року представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.3. Правил, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відсутність пломб енергопостачальника забезпечувало безперешкодний доступ представників позивача до облікових (без облікових) струмоведучих частин засобу обліку. Відповідно виявлено та зафіксовано Актом про порушення правил є підставою для застосування Методики.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що з їх боку відсутнє правопорушення, а отже і відсутні підстави для нарахування санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчистю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб та громадян-підприємців.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охооронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушенного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмежено відповідальністю «Завод «Еко-продукт» та Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» в особі філії «Сумське МРВЕ» знаходяться в договірних відносинах, а саме 26 лютого 2004 року між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії № 1800 (т. 1, а.с 9-12).

08 листопада 2011 року представниками відповідача на об'єкті позивача - кафе «Спорт», за адресою, м. Суми, вул. Гагаріна, 9А, встановлені пломби в кількості 10 одиниць, про що складено акт № 120001 про пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії від 08.11.2011 року (т. 1, а.с. 107)

25 лютого 2014 року представники відповідача здійснили перевірку на об'єкті - кафе «Спорт», м. Суми, вул. Гагаріна, 9А та склали акт про порушення Правил користування електричною енергією № 069784 ( т. 1 а.с. 37). У даному акті зазначено, що споживач порушив п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96 року, а саме зрив пломб постачальника електричної енергії з клемної кришки лічильника № 162652-54606302 СОЕ, з щита (доступ до т/с, лівий кут, низ) - 54606319 СОЕ, з щита (доступ до т/с, правий верхній кут) -54606320 СОЕ та пошкодження розрахункового засобу обліку шляхом демонтування лічильника № 162652.

08 травня 2014 року комісією з розгляду актів про порушення філії «Сумське МРВЕ» розглянуто Акт про порушення № 069784 від 25.02.2014 року. За результатами розгляду зазначено акту комісією складено відповідний протокол № 2 від 08 травня 2014 року ( т.1, а. с. 38), яким прийняте рішення про проведення нарахування обсягу та вартості не облікованої активної електричної енергії, відповідно до формули 2.4. Методики на підставі п. 2.5. Методики. Позивачу відповідно до вимог Методики було здійснено розрахунок суми вартості не облікованої електроенергії, яка склала 209765,93 грн. ( т.1 а. с. 43-45).

Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Отже зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 209765,93 грн. вартості не донарахованої спожитої електроенергії є оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2.1 договору від 26.02.2004 № 1800.

Оперативно - господарську санкцію за це порушення було застосовано відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, що затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 р. № 562.

Враховуючи викладене, предметом встановлення у справі є, по перше - наявність факту порушення позивачем ПКЕЕ, а по-друге - з'ясування обставин щодо спричинення цим порушенням відповідних наслідків у вигляді мовжливого чи не можливого споживання споживачем-позивачем не облікованої електричної енергії внаслідок зазначеного порушення.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що ним не було спожито позаобліково електроенергію, яку було нараховано відповідачем за фактом демонтажу (крадіжки) лічильника, якій повинен бути підключеним до електроопалювальної установки. За фактом крадіжки зазначеного лічильника 29.04.2014 року порушене кримінальне провадження. На час розгляду справи винна особа не установлена.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.3. Правил, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відсутність пломб енергопостачальника забезпечувало безперешкодний доступ представників позивача до облікових (без облікових) струмоведучих частин засобу обліку. Відповідно виявлене та зафіксоване Актом про порушення правил є підставою для застосування Методики, а також те що в разі встановлення факту відсутності пломб, законодавцем не передбачено встановлення факту викрадання чи використання не облікованої електроенергії.

Суд не може погодитись з позицією відповідача, враховуючи наступне.

Як встановлено судом зі змісту акту від 25.02.2014 року № 069784 сторонами зафіксований факт демонтування лічильника № 162652 (СТКЗ-10АН4Р.Bt).

Відповідно до схеми електропостачання об'єкта споживача кафе "Спорт», м. Суми, вул. Гагаріни, 9 А, яка є додатком № 7 до Договору, у позивача зазначено 2 точки встановлення комерційних засобів обліку електроенергії: лічильник встановлений для вимірювання перетікань електроенергії безпосередньо до кафе; лічильник № 162652 (якій демонтовано) - встановлено для обліку електроенергії, що потрібна для опалення кафе.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що після виконання технічних умов не перейшов на електричне опалення, тобто не підключив до мережі електропостачання котел для опалювання та продовжив отримувати послуги з теплопостачання від ТОВ «Сумитеплоенерго» на підставі укладеного з цим підприємством Договору № 524 - Т від 01.10.2006 р. ( т. 1 а. с. 205-207), що підтверджується також актами прийому передачі теплової енергії (т. 1 а.с. 213-223).

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що сторонами складено акти про обсяги спожитої електроенергії, відповідно до яких споживання електроенергії на опалення не відбувалося, оскільки в актах в графі «покази приладів обліку» зазначено - « 0» (т.1 а. с. 224-242), в тому числі і за період з 27.08.2013 р. по 25.02.2014 р.

Також, в п. 7 акту про порушення № 069784 від 25.02.2014 року зазначається, що електроустановка електроопалення відключена від електропостачання.

Згідно з пунктом 6.40 Правил, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Відповідно до п. 6.41 Правил користування електричною енергією, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з п. 6.42 Правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Судом встановлено, що демонтування лічильника у споживача та зірвані при цьому пломби не вплинули на комерційний облік електричної енергії для електроопалення або на поза облікове споживання електричної енергії, та не є способом вчинення крадіжки позивачем електричної енергії через зниження показників засобів обліку або споживання її поза приладами обліку.

Згідно з п. 1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Тобто, в розумінні п. 1.2 ПКЕЕ, вимог Методики, вартість недорахованої електричної енергії, на відміну від штрафної санкції, має компенсаційну функцію, оскільки виходячи з особливостей споживчих якостей та фізико-технічних характеристик електричної енергії, як товару, лише розрахунковим шляхом на підставі Методики можливо визначити розмір її неправомірно спожитого обсягу внаслідок неврахування або невірного врахування приладами обліку.

Враховуючи, те що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження втручання споживача-позивача в роботу засобів обліку та як наслідок споживання не облікованої електроенергії, є безпідставним та не можливим визначення її обсягу та вартості, оскільки як вбачається з назви, п.1.1 та розділу 2 вищезазначеної Методики, вона встановлює порядок для визначення обсягу та вартості саме не облікованої електроенергії.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими правомірними та такими, що підлягають задоволенню шляхом скасування рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення філії «Сумське МРВЕ» у формі протоколу № 2 від 08.05.2014 року з приводу нарахування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-Продукт» грошових коштів в сумі 209 765 грн. 93 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, тому на користь позивача підлягають стягненню 1218 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати рішення засідання комісії з розгляду актів про порушення філії «Сумське МРВЕ» у формі протоколу № 2 від 08.05.2014 року з приводу нарахування відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-Продукт» (код 32367564) грошових коштів в сумі 209 765 грн. 93 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі філії «Сумське МРВЕ» (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 9, код 24000329) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-Продукт» (40000, м. Суми, вул.. Гагаріна, 9а, код 32367564) 1218 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.10.2014 року.

Суддя С.В. Заєць