Рішення № 41167535, 27.10.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 жовтня 2014 р. Справа № 902/1415/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" 84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення боргу та штрафних санкцій в сумі 9 147,54 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Посохов О.В., довіреність № б/н від 31.07.14, представник;

відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 22.09.2005 р., свідоцтво про державну реєстрацію ФОП серія НОМЕР_3, приватний підприємець.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9147,54 грн. заборгованості за отриманий товар, з яких: 7202,82 грн. основного боргу, 1440,54 грн. 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами та 504,18 грн. 7% штрафу за порушення строків оплати товару.

Ухвалою суду від 02.10.14 р. порушено провадження по справі №902/1415/14 та призначено засідання на 27.10.14 р.

В судовому засіданні представник позивача повідомив суд про проведення відповідачем часткових розрахунків в сумі 1450,00 грн. (на доказ чого банківські виписки, які знаходяться в матеріалах справи), на підставі чого просив припинити провадження в цій частині. Крім того, уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 5752,82 грн. основного боргу, 1150,53 грн. 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами та 407,55 грн 7% штрафу. Дані уточнення суд розцінює як зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст.55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Судом прийнято зменшення позивачем розміру позовних вимог, відтак, справа розглядається з урахуванням його змісту.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Позивач, Постачальник) та Фізичною особо-піднриємцем ОСОБА_1 (Відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 517/75 від 01.01.2010 року (Договір), відповідно до положень якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар в порядку, визначеними умовами цього Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору Постачальник зобов'язаний поставити Товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених Покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених Покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.

Частина вартості товару, строки оплати якого настали, до моменту звернення з позовом до суду залишається не погашеною, а саме вартість товару, який було передано Постачальником Покупцю по накладним:

№ накладноїДата видачіСумаСума боргу за товар, який передано по накладноїнакладноїнакладній5491630.05.20135851,622515,385493630.05.20133266,403266,405493730.05.20131421,041421,04Разом:7 202,82

Відповідно до пункту 6.1. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.

В зв'язку з порушенням Покупцем строків оплати товару станом на день звернення з позовом до суду борг Покупця перед Продавцем за поставлений товар, строки оплати якого минули складає 7 202,82 грн.

Добровільна відмова від сплати виниклого боргу, спонукала позивача звернутись з даним позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду було погашено суму основного боргу в розмірі 1450,00 грн., що вбачається із банківських виписок за період з 14.10.14 р. по 20.10.14 р.

Таким чином відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем вже після звернення останнього з позовом до суду.

Як наголошено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 1450,00 грн., а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 1150,53 грн. 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами та 407,55 грн 7% штрафу в результаті чого дійшов наступних висновків.

Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Сторони договором №517/75 від 01.01.2010 р. обумовили, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більш ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу (п.7.1.). Крім того, у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов''язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п.9.2. договору).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1150,53 грн. 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами та 407,55 грн 7% штрафу заявлено правомірно та підлягають задоволенню в повному обсязі, так як нараховані згідно вимог чинного законодавства та умов укладеного договору.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з припиненням провадження у справі в частині стягнення 1450,00 грн. - основного боргу по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Беручи до уваги викладене та керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 27.10.14р.)

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 35871504) 5752,82 грн. основного боргу, 1150,53 грн. 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами, 407,55 грн. 7% штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 1450,00 грн. основного боргу припинити згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 31 жовтня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу 84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2; 18029, м.Черкаси, вул.Ак.Корольова, 7

4 - відповідачу АДРЕСА_1,