Рішення № 41167527, 27.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.10.14р. Справа № 904/7813/14За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: дочірнього підприємства "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

про: стягнення 1 260 428,13 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Бережка С.І., довіреність №14-96 від 18.04.2014 року, головний юрисконсульт Відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з дочірнього підприємства "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради:

- суму основного боргу за отриманий природний газ - 1 033 199,94 грн.;

- втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення зобов'язання у сумі - 37 216,93 грн.;

- 3% річних у сумі - 39 643,64 грн.;

- пеню у сумі-78 043,63грн.;

-7% штрафу у сумі - 72 324грн.;

- витрати по сплаті судового збору у сумі - 25 208,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю - продаж природного газу №12/804-БО-3 від 28.08.2012 року, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу протягом жовтня-грудня 2012 року у встановлений договором строк, наявністю боргу за поставлений природний газ у сумі 1 033 199,94 грн. За прострочення виконання зобов'язання на підставі п. 7.2 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 14.11.2012 року по 13.07.2013 року в сумі 78 043,63 грн. та штраф у сумі 72 324,00грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.11.2012 року по 14.04. 2014 року у сумі 39 643,64 грн., втрати від інфляції за період: - з грудня 2012 року по березень 2014 року у сумі 8 250,08 грн., - з січня 2013року по березень 2014 року у сумі 28 966,85грн.

Дочірнє підприємство "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради позовні вимоги визнає в частині суми основного боргу - 1 033 199,94грн. Вимоги про стягнення пені, трьох відсотків річних, штрафу та суми втрат від інфляції вважає неправомірними, та такими, що не підлягають задоволенню. Також, відзив містить клопотання про зменшення розміру пені, мотивований тим, що дочірнє підприємство "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, є комунальним підприємством, єдиним видом господарської діяльності якого є виробництво та постачання теплової енергії за регульованими тарифами. Споживачами теплової енергії, що виробляється підприємством є лише бюджетні установи (лікарні, заклади освіти), які знаходяться на теперішній час в скрутному становищі та, у зв'язку із нестабільністю надходження коштів із бюджету на оплату комунальних послуг, не мають змоги своєчасно виконувати свої договірні зобов'язання по сплаті за спожиту теплову енергію.

У судове засідання, яке відбулося 27.10.2014 року, представник відповідача не з'явився, та надав клопотання про розгляд справи №904/7831/14 без його участі.

У судовому засіданні 27.10.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2012 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та дочірнім підприємством "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (покупець) був укладений договір №12/804-БО-3 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ у обсязі до 442,5 (чотириста сорок дві тисячі п'ятсот ) тис.м3, зокрема: у жовтні2012 року - 80,3 тис.м3, у листопаді 2012року - 166,0 тис.м3, у грудні 2012року - 196,2 тис.м3.

Згідно п. 4.1 договору кількість газу, яка передається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині реалізації газу до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за договором №12/804-БО від 28.08.2012 року:

- від 31.10.2012 року за отриманий у жовтні 2012 року природний газ на суму 81 272,70грн.;

- від 30.11.2012 року за отриманий у листопаді 2012 року природний газ на суму 442 603,87грн.;

- від 31.12.2012 року за отриманий у грудні 2012 року природний газ на суму 820 596,07грн.(копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи - а. с. 16-18).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання дочірнім підприємством "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради умов договору №12/804-БО-3 на купівлю-продаж природного газу від 28.08.2012 року, в частині повної та своєчасної оплати природного газу за жовтень-грудень 2012 року .

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за поставлений природний газ за листопад - грудень 2012 року у сумі 1 033 199,94грн.

З огляду на положення п. 6.1 договору, строк оплати природного газу за листопад - грудень 2012 року у сумі 1 033 199,94грн., є таким, що настав.

Доказів оплати природного газу в сумі 1 033 199,94грн грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 1 033 199,94грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право, крім суми заборгованості, стягнути з відповідача (покупця) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до пункту 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 Господарського кодексу України).

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 14.11.2012 року по 13.07.2013 року в сумі 78 043,63 грн. (по кожному акту окремо) та штраф у сумі 72 324,00грн.

Оскільки при проведенні розрахунку пені позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"), вимоги позивача про стягнення пені підлягають задоволенню частково за загальний період з 14.11.2012 року по 13.07.2013 року у сумі 76 729,12грн., виходячи з наступного розрахунку:

за зобов'язаннями жовтня 2012р.:

на суму боргу 61 272,7грн. за період з 14.11.2012р. по 18.11.2012р. - 125,56 грн.,

на суму боргу 52 172,7грн. за період з 19.11.2012р. по 29.11.2012р. - 235,2грн., а всього 360,76грн.

за зобов'язаннями листопада 2012р.:

на суму боргу 372 603,87грн. за період з 14.12.2012р. по 26.12.2012р. - 1985,18грн.,

на суму боргу 332 603,87грн. за період з 27.12.2012р. по 07.01.2013р. - 1502,06 грн.,

на суму боргу 212 603,87грн. за період з 08.01.2013р. по 13.06.2013р. - 12 606,65грн., а всього 16 093,89грн.

за зобов'язаннями грудня 2012р.:

на суму боргу 820 596,07грн. за період з 14.01.2013р. по 13.07.2013р. - 60 274,47грн.

Штраф у розміри семи відсотків підлягає стягненню з відповідача у сумі 72 323,99грн., у зв'язку з допущеною при обчисленні арифметичною помилкою (14 882,27грн. + 57 441,72грн.).

Суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача за порушення строків оплати вартості поставленого газу з огляду на наступне.

У відповідності до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Разом з тим, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, при вирішенні питання про зменшення неустойки, суд приймає до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Оскільки розмір пені, що підлягає стягненню у порівнянні з сумою основного боргу відповідача (1 033 199,94грн.), є невеликим (пеня, яка підлягає стягненню складає 76 729,12), враховуючи, що з січня 2013р. відповідач взагалі припинив виконання зобов'язань за спірним договором, суд не вбачає підстав задовольнити заяву відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведених вище положень пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань") підлягають частковому задоволенню вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних у сумі 39 625,47грн. виходячи з наступного розрахунку:

за зобов'язаннями жовтня 2012р.:

на суму боргу 61 272,7грн. за період з 14.11.2012р. по 18.11.2012р. - 25,11грн.,

на суму боргу 52 172,7грн. за період з 19.11.2012р. по 29.11.2012р. - 47,04грн., а всього - 72,15грн.

за зобов'язаннями листопада 2012р.:

на суму боргу 372 603,87грн. за період з 14.12.2012р. по 26.12.2012р. - 397,04грн.,

на суму боргу 332 603,87грн. за період з 27.12.2012р. по 07.01.2013р. - 327,67 грн.,

на суму боргу 212 603,87грн. за період з 08.01.2013р. по 14.04.2014р. - 8 073,12грн., а всього - 8 797,83грн.;

за зобов'язаннями грудня 2012р.:

на суму боргу 820 596,07грн. за період з 14.01.2013р. по 14.04.2014р. - 30 755,49грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 37 216,93грн.

Наведений позивачем розрахунок втрат від інфляції здійснений з урахуванням листа Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97 р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", отже вимога позивача є правомірною та підлягає задоволенню.

За викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1 259 095,45 грн. (1 033 199,94грн. - основний борг + 39 625,47грн. - 3% річних + 37 216,93грн. - втрати від інфляції + 76 729,12грн. - пені + 72 323,99грн. - штраф).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 25 181,91 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Верхньодніпровськтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (м. Верхньодніпровськ, вул. Леніна, буд. 5, ідентифікаційний код 02128098) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 1 033 199,94 грн., три відсотки річних у сумі 39 625,47грн., втрати від інфляції у сумі 37 216,93грн., пеню у сумі 76 729,12грн., штраф у сумі 72 323,99грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 25 181,91 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 31.10.2014 року