Ухвала суду № 41165599, 27.10.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"27" жовтня 2014 р. Справа № 286/4932/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "03" вересня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області про зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 03.09.2014 року позов задоволено повністю.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області провести ОСОБА_3 донарахування та виплату з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року доплати до пенсії ( в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат ); додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю ( виходячи з розміру 25 % мінімальної пенсії за віком ); підвищення до пенсії як дитині війни (виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком), а також щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника ( виходячи з розміру 50 % мінімальної пенсії за віком ) відповідно до ст.ст. 39,51,52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", щомісячно.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову скасувати та залишити позов без розгляду або закрити провадження у справі.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонеркою та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесена до зони гарантованого добровільного відселення, а також є потерпілою від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивачка отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у розмірах, менших, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

За змістом ст. 51 зазначеного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі особам, віднесеним до категорії потерпілих від аварії на ЧАЕС 3 категорії - 25 % мінімальної пенсії за віком;

Згідно зі ст. 52 Закону України №796-ХІІ щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Однак ст. ст. 39, 51, 52 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, компенсації в разі втрати годувальника визначається Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу Кабінетом Міністрів України на виконання вказаних положень, зокрема ст. ст. 39, 51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 23.11.2011 року прийнято постанову № 1210 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У відповідності до вказаної постанови КМ України, позивачу провадиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Положення п.28 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI, яким були внесені зміни до ст.ст.39,.51, 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" і які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, Рішенням Конституційного суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, вище наведені положення ст. ст.39, 51, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Таким чином, вимоги позивача є правомірними, а суд першої інстанції підставно їх задовольнив в цій частині.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, на 2007 та 2008 роки було зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 22.07.2011 року спірні відносини регулювалися відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.

В 2013 році порядок та розмір виплат «дітям війни» визначалися постановою КМУ №1381 від 28.12.2011 року, якою визначено розмір підвищення «дітям війни» 7% прожиткового мінімуму, встановлено законом для осіб, які втратили працездатність.

Згідно ст..3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тобто положення п.4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не встановлено обмеження щодо виплат підвищення до пенсії «дітям війни», не внесено змін до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», тому з 01.01.2014 року діють положення ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання донарахувати та виплатити на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014р.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "03" вересня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Т.В. Іваненко

(підпис) Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вул.Леніна, 12,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11100

4-третій особі: - ,