Постанова № 41165460, 22.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22 жовтня 2014 року (о 11 год. 05 хв.) Справа № 808/4078/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Демченко І.В.,

представника відповідача Дьяченко Ю.Т.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» (далі - ТОВ «ВКФ «Імпекс», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 № 0001032201.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказує, що Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства передбачено, що будь-які висновки акту перевірки можуть ґрунтуватись виключно на фактах, виявлених та підтверджених в результаті перевірки, відображення в акті домислів та припущень перевіряючи щодо законності та реальності здійснених платником податків операцій не допускається, проте відповідачем в акті перевірки не наведено жодного факту, який безпосередньо стосується здійснених ТОВ «ВКФ «Імпекс» господарських операцій. Пояснює, що підставою для висновків відповідача про наявність порушень з боку позивача є акти щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-маркет» та ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ», але інформація, що містилась у вказаних актах не має ніякого відношення до операцій, здійснених з ТОВ «ВКФ «Імпекс». Зазначає, що відповідачем також не визнано податковий кредит і по операціям з ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» із мотивів ненадання до перевірки документального підтвердження транспортування товару, проте вага та розмір товару, що був придбаний у цього підприємства, не вимагають залучення вантажного транспорту. Позивачем надані до перевірки належним чином складені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентами, зауважень щодо змісту та складу цих документів в акті перевірки не висунути, жодного доказу, який би спростовував достовірність складених у підтвердження операцій первинних документів, в акті перевірки не наведено. Вважає, що позивачем правомірно та у відповідності до норм ст.198 Податкового кодексу України віднесені до складу податкового кредиту суми податку, сплачені при придбанні товарів і послуг у контрагентів, а тому спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих суду запереченнях від 08.09.№641/08-01-10-0310. Зокрема, зазначає, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення Податкового кодексу України, а саме завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ, не пов'язаних з веденням господарської діяльності, а саме по операціям проведеним з контрагентами, по яким не підтверджено факт поставки та виконання робіт, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 179 363,00 грн. Пояснює, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ВКФ «Імпекс» перебувало у взаємовідносинах з ТОВ «Промбуд-маркет», який по відношенню до позивача виступав постачальником будівельних послуг, проте у відповідності з даними державного підприємства «Інформаційний ресурсний центр» встановлено відсутність отримання ТОВ «Промбуд-маркет» ліцензії на здійснення будівельної діяльності, крім того, згідно інформацій АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України станом на 01.01.2014 транспортні засоби за вказаним підприємством не зареєстровані. Вказує, що в періоді, що перевірявся, ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» по відношенню до позивача виступало постачальником запасних частин, обладнання, матеріалів, але ТОВ «ВКФ «Імпекс» до перевірки не надано документального підтвердження транспортування запасних частин, обладнання, постачальником, який за юридичною адресою знаходиться у м. Київ та не має найманих працівників, основних фондів та згідно інформацій АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України станом на 28.02.2014 транспортні засоби за вказаним підприємством не зареєстровані. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення є правомірним та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» (ідентифікаційний код 22152101) є юридичною особою, яка зареєстрована 16.02.1995 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №204588.

31.07.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрпромторг» (далі - ТОВ «Компанія «Укрпромторг») укладений договір №49 поставки товару, згідно якого Постачальник (ТОВ «Компанія «Укрпромторг») передає у власність Покупця (ТОВ «ВКФ «Імпекс») запасні частини, обладнання, матеріали - далі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його. Загальна сума Договору складає 5 000 000,00 грн. без ПДВ. Умови поставки: EXW склад, Постачальника за домовленістю сторін можлива поставку Товару на умовах СРТ склад Покупця (ИНКОТЕРМС 2000). Поставка кожної партії Товару повинна супроводжуватись документами: видаткова накладна, рахунок, податкова накладна.

Отримання Товару за договором від 31.07.2013 №49 було здійснено за виданими продавцем видатковими накладними від 10.01.2014 №4518, від 14.01.2014 №6515, від 14.01.2014 №6516, від 15.01.2014 №7024, від 16.01.2014 №7542, від 20.01.2014 №9540, від 21.01.2014 №10027 на загальну суму 365 768,91 грн., сума без ПДВ - 304 807,42 грн.

Факт придбання позивачем товарів підтверджується також відповідними податковими накладними, складеними ТОВ «Компанія «Укрпромторг», на підставі яких ТОВ «ВКФ «Імпекс» було сформовано та задекларовано податковий кредит платника податків-покупця на загальну суму 60 961,49 грн.

Розрахунки між сторонами за договором проводились у безготівковій формі.

Згідно договору субпідряду № 07/СП від 09.01.14 ТОВ «ПКФ «Імпекс» «Замовник» в особі директора Соболя В.Е. доручає ТОВ «Промбуд-маркет» «Виконавець» в особі Довгаленко І.В. виконання робіт на об'єкті ремонт корпуса насоса. Загальна вартість робіт по договору складає 12708,48 грн., в т.ч. податку на додану вартість 2 118,08 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк 30 банківських днів після підписання Сторонами Акта виконаних робіт. Строк виконання робіт складає 30 календарних днів з моменту підписання договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Згідно договору субпідряду № 08/СП від 14.01.14 ТОВ «ПКФ «Імпекс» «Замовник» в особі директора Соболя В.Е. доручає ТОВ «Промбуд-маркет» «Виконавець» в особі Довгаленко І.В. виконання робіт на об'єкті АТ «Мотор Січ». Корпус 29. Цех 39. Реконструкція стендів 6-6А.Монтаж воріт шумопоглинаючих з надувним гумовим ущільнювачем. Стенд № 6-А. Загальна вартість робіт по договору складає 7 257,98 грн., в т.ч. ПДВ 1 209,66 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк 30 банківських днів після підписання Сторонами Акта виконаних робіт. Строк виконання робіт складає 30 календарних днів з моменту підписання договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Згідно договору субпідряду № 09/СП від 15.01.14 ТОВ «ПКФ «Імпекс» «Замовник» в особі директора Соболя В.Е. доручає ТОВ «Промбуд-маркет» «Виконавець» в особі Довгаленко І.В. виконання робіт на об'єкті АТ «Мотор Січ». Корпус 29. Цех 39. Стенд .№6. Установка шумопоглинаючих дверей. Загальна вартість робіт по договору складає 8 092,82 грн.. в т.ч. ПДВ 1 348,80 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк 30 банківських днів після підписання сторонами Акта виконаних робіт. Строк виконання робіт складає 30 календарних днів з моменту підписання договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Згідно договору субпідряду № 10/СП від 16.01.14 р. ТОВ «ПКФ «Імпекс» «Замовник» в особі директора Соболя В.Е. доручає ТОВ «Промбуд-маркет» «Виконавець» в особі Довгаленко І.В. виконання робіт на об'єкті АТ «Мотор Січ». Корпус 4. Цех 11. Прибудова приміщення для зварювальних робіт. Загальна вартість робіт по договору складає 682 348,88 грн.. в т.ч. ПДВ 113 724,81 грн. Оплата виконаних робіт здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк 30 банківських днів після підписання сторонами Акта виконаних робіт. Строк виконання робіт складає 30 календарних днів з моменту підписання договору. Договір вступає в силу з моменту його підписання Стропами та діє до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договорів сторонами підписано наступні акти виконаних робіт від 21.01.2014 №10045, від 21.01.2014 №13105, від 28.01.2014 №13571, від 28.01.2014 №13572, від 28.01.2014 №13573, від 28.01.2014 №13574, від 28.01.2014 №13575, від 28.01.2014 №13576, від 28.01.2014 №13577, від 28.01.2014 №13578, від 28.01.2014 №13579, від 28.01.2014 №13580, від 28.01.2014 №13581, від 28.01.2014 №13582, від 28.01.2014 №13583 на загальну суму 710 408,16 грн., сума без ПДВ - 592 006,80 грн., а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт і затрат за січень 2014 року.

Крім того, ТОВ «Промбуд-маркет» було надано позивачу оформлені відповідним чином та скріплені печатками податкові накладні, на підставі яких ТОВ «ВКФ «Імпекс» задекларовано податковий кредит платника податків-покупця на загальну суму 118 401,36 грн.

Розрахунки між сторонами за договором проводились у безготівковій формі.

У період з 16.04.2014 по 22.04.2014 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВКФ «Імпекс» з питань правильності нарахування сум податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2014 року, за результатами якої складений акт від 05.05.2014 №61/22-01/22152101 (далі - Акт).

Згідно Акту перевіркою встановлено порушення пп.14.1.181, п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: завищення позивачем податкового кредиту, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 179 363,00 грн., у тому числі за відповідні звітні податкові періоди: січень 2014 року у сумі 179 363,00 грн.

Із змісту Акту вбачається, що порушення виникло внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від операцій під час взаємовідносин з ТОВ «Промбуд-маркет» (за січень 2014 року у розмірі 118 401,00 грн.) та ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» (за січень 2014 року у розмірі 60 962,00 грн.).

При опрацюванні відносин між підприємствами ТОВ «ВКФ «Імпекс» та ТОВ «Промбуд-маркет» також встановлено, що у відповідності з даними державного підприємства «Інформаційний ресурсний центр» в межах пошуку «Єдиний ліцензійний центр» встановлено відсутність отримання ТОВ «Промбуд-маркет» ліцензії на здійснення будівельної діяльності. Згідно інформації АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України станом на 01.01.2014 транспортні засоби за підприємством не зареєстровані. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області отримано акт від 28.03.2014 №85/05-61-22-01/38654416 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-маркет» (податковий номер 38654416) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року», згідно якого зустрічну перевірку неможливо провести у зв'язку із відсутністю підприємства за податковою адресою та ненаданням документів.

При опрацюванні відносин між підприємствами ТОВ «ВКФ «Імпекс» та ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» також встановлено, що позивачем до перевірки не надано документального підтвердження транспортування запасних частин, обладнання постачальником продукції, який за юридичною адресою знаходиться у м. Київ, не має найманих працівників, основних фондів. Згідно інформації АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України станом на 28.02.2014 транспортні засоби за підприємством не зареєстровані. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області отримано акт від 27.03.2014 №336/26-58-22-07-17/38354571 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» (податковий номер 38354571) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень 2014 року», згідно якого перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям за січень 2014 року.

На підставі висновків Акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 №1287/10/22-01, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 269 044,50 грн., у тому числі за основним платежем - 179 363,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 89 681,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2014 у справі №805/4818/14 адміністративний позов ТОВ «Промбуд-маркет» до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, визнано протиправними дії ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Промбуд-маркет» в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки від 28.03.2014 №85/05-61-22-01/38654416 за грудень 2013 року - лютий 2014 року.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а товар/роботи/послуги використані в оподатковуваних господарських операціях позивача.

Складені контрагентами податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення. Крім того, на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Зазначений факт відповідачем спростовано не було.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних суд наголошує наступне. Позитивна позиція податкових органів з цього питання надана в роз'ясненні Міндоходів № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 - оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, відсутність товарно-транспортної накладної не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Підставами для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації або, як виняток, заяви зі скаргою на постачальника, бухгалтерської довідки або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.

Отже, згідно з отриманими податковими накладними позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача ТОВ «Промбуд-маркет» та ТОВ «Компанія «УКРПРОМТОРГ» та посилання на акти перевірок контрагентів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності суб'єктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення.

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, ТОВ «ВКФ «Імпекс» не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку.

Доказів обізнаності позивача щодо певних обставин здійснення господарської діяльності контрагентами (не знаходження за місцем реєстрації, сплати ним податків, штатна чисельність працівників тощо) відповідачем суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що твердження відповідача ґрунтуються майже виключно на фактах, що викладені в Акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в Акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001032201 від 22.05.2014, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривен двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак