Постанова № 41165420, 10.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2014 р. Справа № 804/15620/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколайчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.14р. Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ", в якому просить стягнути кошти ТОВ фірма «АВМ» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 20279866, Дніпропетровська обл.., м.Нікополь, вул.Шевченка, буд.14) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах до бюджету держави на суму податкового боргу в розмірі 4168,10грн.(в т.ч. пеня - 42,38).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач порушив вимоги податкового законодавства, у зв'язку з чим, виникла заборгованість по земельному податку в розмірі 4168,10грн.

Ухвалою суду від 26.09.14р. відкрито провадження по справі №804/15620/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.10.14р.

10.10.14р. позивач та відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляд адміністративної справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України докази чого наявні в матеріалах справи.

10.10.14р. представник податкового органу подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищенаведене, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 13.02.1995р. року за №12301200000000907.

З 16.02.1995 року перебуває на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 248.

ТОВ фірма "АВМ" до податкового органу подано податкову декларацію з земельного податку від 20.02.14р. за 2014 року, згідно якої сума податкового зобов'язання по платежу «земельний податок» до сплати в бюджет за 2014 рік складає 30968,91грн. з щомісячною сплатою з січня по листопад 2014 р. у розмірі 2 580,74 грн., та за грудень 2014 року в розмірі 2580,77 грн., зокрема: квітень 2014 р. в розмірі 2580,74 грн., травень 2014 року в розмірі 2580,74грн., червень 2014 року в розмірі 2580,74 грн., липень 2014 року в розмірі 2580,74грн.

25.04.14р. ТОВ фірма «АВМ» до Нікопольської ОДПІ було подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, згідно якої сума податкового зобов'язання по платежу «земельний податок» до сплати в бюджет за 2014 рік складає 16825,21 грн.

ТОВ фірма «АВМ» у встановлені строки не сплачено суму податкових зобов'язань, зазначених у вищевказаній уточненій податковій декларації, а саме: квітень 2014 р. в розмірі 1031,43 грн., травень 2014 року в розмірі 1031,43 грн., червень 2014 року в розмірі 1031,43 грн., липень 2014 року в розмірі 1031,43 грн.

Крім того, відповідачу у відповідності до ст.129 ПК України нараховано пеню в розмірі 42,38 грн.

На підставі ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом сформовано податкову вимогу від 03.06.14 року №1817-25.

Таким чином, станом на 16.09.14р. ТОВ фірма «АВМ» має податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 4168,10грн., в т.ч. основного платежу - 4125,72грн., залишок несплаченої пені в сумі 42,38грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення, є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до ст.91 та ст.96 Земельного кодексу України, обов'язок своєчасної сплати земельного податку покладається на власників земельних ділянок та на землекористувачів (також, може справлятися орендна плата за землю).

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні, є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких, не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України встановлено, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 36.1- 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 71, 158 - 163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути кошти ТОВ фірма «АВМ» (реєстраційний номер облікової картки платника податків 20279866, Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Шевченка, буд.14) з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах до бюджету держави на суму податкового боргу в розмірі 4168,10грн.(в т.ч. пеня - 42,38).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254

Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук