Рішення № 41164050, 23.10.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/12448/13-ц

Провадження № 2/645/561/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Шевченко Г.С.,

при секретарі - Рало Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, який у подальшому уточнив та просив: витребувати у відповідача на його користь для прийняття у спадщину квартиру АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданного Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду від 09.09.1998 року.

16.01.1999 року ОСОБА_3 видав довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, на ім'я ОСОБА_5 з правом розпорядження всім його майном, зокрема укладати будь-які угоди.

05.02.1999 року на підставі цієї довіреності ОСОБА_5 уклав договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_6, який було посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7

11.01.2000 року ОСОБА_6, від імені якого за довіреністю діяв ОСОБА_8, уклав договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_9 Договір посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10

В подальшому право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 31.08.2001 року визнано недійсною угоду-довіреність, яка булла посвідчена 16.01.1999 року приватним нотаріусом ОСОБА_4, № по р. 2-99, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_5 користуватися та розпоряджатися всім належним йому майном, оскільки відповідно до акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 305 від 11.06.2001 року ОСОБА_3 виявляє ознаки душевного захворювання, не може та на момент підписання довіреності, тобто на 16.01.1999 року, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.07.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.10.2013 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.02.1999 року, укладений між ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий № 243.

07.05.2012 року помер ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач, є братом померлого і єдиним спадкоємцем за законом, прийняв спадщину, звернувшись до приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_11 із заявою про прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що спірна квартира вибула з володіння ОСОБА_3 поза його волею і це встановлено судовим рішенням, тобто відповідач володіє квартирою безпідставно, просив позов задовольнити та: витребувати у ОСОБА_2 на його користь для прийняття у спадщину квартиру АДРЕСА_1; скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за відповідачем; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_12 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, що зазначені у позовній заяві, та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_13 протии задоволення позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1, позивач ніколи не був власником спірної квартири, тому не має права на витребуваня майна від добросовісного набувача, тобто відповідача у справі.

Третя особа Дванадцята Харківська державна нотаріальна контора явку свого представника у судове засідання не забезпечила, наддала заяву, у який просила розглядати справу за відстутності її представника, рішення ухвалити згідно діючого законодавства.

Третя особа Харківська міська рада явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи булла повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи і надані докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. /а.с. 14/

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - квартира АДРЕСА_1, та 07 листопада 2012 року року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 відкрито спадкову справу.

ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець (другої черги спадкоємців за законом - ст. 1262 ЦК України) прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 /а.с. 86/

Спірну квартиру АДРЕСА_1 05.02.1999 року від імені ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу було продано ОСОБА_6, який 11.01.2000 року уклав договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_9

В подальшому право власності на квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.07.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.10.2013 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 05.02.1999 року, укладений між ОСОБА_5, який діяв від імені ОСОБА_3, та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, реєстровий № 243. /а.с. 56-59/

Відповідно до ст. 388 ЦК України та ст. 145 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року, чинній на момент укладення договору - 11.01.2000 року), якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно з володіння власника, або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло не з їхньої волі іншим шляхом.

ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної квартири, що презюмується відповідно чинного законодавства.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з підстав, передбачених ст.388 ЦК України, майно може бути витребувано від добросовісного набувача (який не був стороною недійсного правочину) шляхом подання віндикаційного позову.

Пункт 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачає можливість витребування майна із чужого незаконного володіння власником майна або його спадкоємцями.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнаня за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та витребування у відповідача на його користь по праву спадкування за законом спірної квартири підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога про скасування державної реєстраціїправа власності на спірну квартиру за відповідачем задоволенню не підлягає, з виходячи з наступного.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-У1 (з наступними змінами) «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Розділом другим цього Закону визначено органи реєстрації прав.

ОСОБА_1 заявлено позовну вимогу про скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2, разом з тим жодних обгрунтувань щодо цієї вимоги позовна заява не містить, не зазначено і орган, який, на думку позивача, повинен вчинити цю дію, та такий в якості відповідача до справи не залучався.

Крім того, Верховний Суд України в п. 10 постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, загальний розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 складає 315 грн. 34 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88,208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 на користь власника по праву спадкування за законом ОСОБА_1.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 315 грн. 34 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - Г. С. Шевченко