Постанова № 41163562, 30.10.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 жовтня 2014 р. № 820/16086/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувас"

про

стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд задовольнити позовну заяву Державної податкової інспекції у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області та прийняти рішення про стягнення коштів на користь держави з усіх банківських рахунків, відкритих на їм я ТОВ «Кувас», в обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу у розмірі 540 145,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ТОВ «Кувас» було самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 540145,00 грн., що відображено в податковій декларації за травень 2014 року з граничним терміном сплати 30.06.2014 року. До теперішнього часу вказану суму платником податків не було сплачено, а отже у ТОВ «Кувас» перед податковим органом виник податковий борг, який просить стягнути з відповідача.

У судове засідання, призначене на 30.10.2014 року, представник позивача, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, не прибув, надавши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причини своєї неявки до суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не надавав. У відповідності до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Таким чином, враховуючи положення ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, за наявними в ній доказами, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Кувас" з 16.11.2012 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області як юридична особа.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кувас" було подано до податкового органу декларацію з ПДВ за травень 2014 року в якій ним було самостійно визначено суму зобов'язання в розмірі 540145,00 грн. з граничним терміном сплати 30.06.2014 року ( а.с. 7-8).

Відповідно до п.п.14.1.178. п.14.1 ст 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п.57.1ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченим цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до облікових даних та розрахунків позивача ТОВ "Кувас" має заборгованість по сплаті податку на додану вартість за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року в сумі 540145,00 грн., оскільки самостійно визначена відповідачем сума податку в установлені законом строки сплачена не була.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановленні цим Кодексом строки, також надсилається податкова вимога без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

На підставі вищезазначеного, позивач направив податкову вимогу форми "Ю"№ 119-25 від 01.07.2014 р.( а.с.10) та 02.07.2014 року виніс рішення про опис майна у податкову заставу відповідно до вимог ст. 89 ПКУ, про що було зроблено запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача не переривався з моменту надсилання податкової вимоги.

Приписами ст. 95 ПКУ визначено, що податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Нормою п. 95.3 ст. 95 ПКУ встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду, право на звернення до якого передбачено п. 20.1.34 ст.20 ПКУ.

Судом встановлено, що відповідач має наступні відкриті банківські рахунки в національній валюті в АТ "УкрСиббанк"( МФО 351005): № 26003420555700; № 26047420555700; № 26002420555701.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що положеннями статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд враховує, що відповідно до п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно положень п.п.20.1.35 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Враховуючи вимоги статей 69, 70 КАС України, суд приходить до висновку, що відомості облікових даних щодо стану розрахунків з бюджетом є належним та допустимим доказом наявності у платника податків податкової заборгованості. На час розгляду справи сума боргу по сплаті податку на додану вартість за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року відповідачем у добровільному порядку не сплачена, доказів самостійної сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги позивача про стягнення суми заборгованості у розмірі 540145,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувас" про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з банківських рахунків, відкритих на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувас" (код ЄДРПОУ 38332521), в обслуговуючих його банках, а саме: АТ "УкрСиббанк"( МФО 351005)№ 26003420555700, валюта: українська гривня; АТ "УкрСиббанк"( МФО 351005) № 26047420555700 валюта: українська гривня; АТ "УкрСиббанк"( МФО 351005) № 26002420555701 валюта: українська гривня, суму податкового боргу у розмірі 540145 (п'ятсот сорок тисяч сто сорок п'ять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Єгупенко В.В.