Постанова № 41163299, 16.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2014 року 10:57 № 826/10196/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю:

представника позивача: Рожко Ю.П.

представника відповідача: Малько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) до Державної фінансової інспекції у місті Києві про скасування вимоги в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у місті Києві про скасування п.2 вимоги Державної фінансової інспекції у місті Києві від 08.01.14р. №26-10-13-15/4.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції в місті Києві не ґрунтується на законі та є таким, що прийнятий органом фінконтролю з перевищенням наданих йому повноважень.

В судовому засіданні, представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на правомірність п.2 вимоги від 08.01.14р. №26-10-13-15/4, оскільки, позивачем, в порушення вимог договору та чинного законодавства, несвоєчасно введено в експлуатацію об'єкт будівництва.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною фінансовою інспекцією в м. Києві відповідно до п. 3.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на III квартал 2013 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в частині діяльності Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за період з 01 січня 2010 року по 01 вересня 2013 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 20 грудня 2013 року № 10-30/2761.

Державною фінансовою інспекцією в м. Києві листом від 03 січня 2014 року № 26-10-13-15/4 направлено позивачеві письмову Вимогу про усунення виявлених ревізією порушень.

Відповідно до п.2 Вимоги від 03 січня 2014 року № 26-10-13-15/4 визначено, що в ході ревізії встановлено, що всупереч умовам договору від 10.12.10р. №4, украденого ГУЖЗ (Замовник) та ТОВ "Інекон-Сервіс" (Виконавець) на придбання майнових прав на квартири для інвалідів І групи Великої Вітчизняної Війни у житлових будинках на вул.Леніна, 47-59 (Блок А) в Дарницькому районі міста Києва, ч.1 ст.629, та ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України ГУЖЗ (Департаментом) не нараховано та не отримано штрафні санкції, за несвоєчасне введення в експлуатацію об'єкта будівництва, та не вжито заходи щодо їх стягнення, при тому, що строк позовної давності щодо їх стягнення минув, що призвело до матеріальної шкоди ГУЖЗ (Департаментом) у розмірі 202,64 тис.грн., у зв'язку з чим, вимагається: стягнутим з ТОВ "Інекон-Сервіс" штрафні санкції, за несвоєчасне введення в експлуатацію об'єкта будівництва, в тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (надалі - Замовник) та ТОВ "Інекон-Сервіс" (надалі - Виконавець) укладено договір від 10 грудня 2010 року № 4, предметом якого є придбання Замовником у Виконавця майнових прав на квартири для інвалідів ВВВ на умовах пайової участі у житлових будинках на вул. Леніна, 47-59 (блок А) в Дарницькому районі м. Києва, 5 квартир, загальною площею 259,32 кв. м. Плановий термін введення в експлуатацію об'єктів будівництва -1 квартал 2011 року.

Згідно договору оплата об'єктів нерухомості здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету у 2010 році за КПК 2 751 300, в сумі 2 071 966,80 грн. та за рахунок коштів цільового фонду міського бюджету за КФК 240900, в сумі 142 626,0 грн., на підставі актів приймання передачі майнових прав на квартири, наданих Виконавцем за проектною площею тієї кількості квартир, що відповідає загальній площі квартир, яка фінансується Замовником. Вартість Об'єкта нерухомості, за умовами цього договору складає 2 214 592,80 грн., в тому числі ПДВ - 369 098,8 грн.

За умовами договору, Виконавець зобов'язаний виконати передбачені договором роботи відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації та забезпечити введення житлового будинку на вул. Леніна, 47-59 (блок А) в експлуатацію у встановлений термін.

Згідно п. 5.3 договору, за несвоєчасне введення житлового будинку на вул. Леніна, 47-59 (блок А) в експлуатацію та передачу об'єктів нерухомості за відповідним актом, більш ніж на три місяці, Виконавець сплачує Замовнику штраф у розмірі 0,05% від вартості об'єктів нерухомості, визначених в п. 1.4 договору, за кожен день прострочення.

Згідно акту ревізії від 16 грудня 2010 року № 98-МП, по вказаному договору, Виконавець передав, а Замовник прийняв майнові права на об'єкти нерухомості, загальною площею 259,32 кв. м., загальною вартістю 2 214 592,80 грн., в тому числі ПДВ. Вказана сума сплачено замовником в повному обсязі ще у грудні 2010 року, що підтверджується банківськими документами.

Однак, як встановлено ревізією, станом на 01 вересня 2013 року житловий будинок по вул. Леніна, 47-59 (блок А) в Дарницькому районі м. Києва в експлуатацію не введено, при тому, що плановий термін введення в експлуатацію об'єктів будівництва - 1 квартал 2011 року. Тобто, термін здачі в експлуатацію об'єкта будівництва прострочено на 29 місяців.

Окрім того, на виконання умов договору штрафні санкції, внаслідок невиконання договірних зобов'язань, не нараховувались.

Листом від 27 січня 2014 року №056/911-195 позивач повідомив Держфінінспекцію в м. Києві про виконання вимоги від 04 березня 2014 року. Позивачем в підтвердження виконання п. 2 вимоги надіслано копію претензії до ТОВ "Інекон-Сервіс".

Разом з тим, 03.03.14р. №9/195/2 позивач отримав відповідь від ТОВ "Інекон-Сервіс" на претензію №056/95-195/2, відповідно до якої претензію відхилено на підставі п.4 ст.3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» - нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами та стягнення коштів, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється». Строк дії ст.3 встановлено до 01 січня 2013 року.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Главою 19 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності та її види, якими встановлені конкретні строки, у межах яких особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пропуск строку позовної давності позбавляє сторону права на сплату боржником неустойки, відшкодування боржником завданих збитків невиконанням, не належним виконанням зобов'язання, зокрема, невиконання умов договору (не поставлений товар, не сплачені належні суми платежів за договорами тощо).

Статтею 258 Цивільного кодексу України установлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік з дня невиконання (неповного виконання) зобов'язань.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.14р. по справі №826/7728/14, за позовом Державної фінансової інспекції в м.Києві до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) про зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2014р., позов Державної фінансової інспекції в м. Києві задоволено повністю. Зобов'язано Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації" (код ЄДРПОУ 24378016) виконати в повному обсязі п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві від 08.01.2014р. №26-10-13-15/4.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.14р. по справі №826/7728/14 встановлено, що «…в порушення умов догорів, ч. 1 ст. 629 та ч.2 ст. 632 ЦК України відповідачем не нараховано суми штрафних санкцій, передбачених умовами договору та не вжито заходи щодо їх стягнення, при тому, що строк позовної давності щодо їх стягнення минув, що призвело до матеріальної шкоди відповідачу у розмірі не застосованих штрафних санкцій, що складає 202 635,24 гривень (2 214592,80 грн. (вартість об'єкта нерухомості) х 0,05% (розмір штрафних санкцій) х 183 (розрахункова кількість днів на яку нараховуються штрафні санкції).

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхній правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, викладене свідчить про порушення норм чинного законодавства позивачем при не нарахуванні суми штрафних санкцій, передбачених умовами договору та не вжиття відповідних заходів щодо їх стягнення, передбачених нормами чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України від 26.01.1993, № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.(п.1 ст.2 Закону № 2939-XII).

За змістом, п.3 ст.8 Закону № 2939-XII, орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

Відповідно до п.7 ст.10 Закону № 2939-XII, органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими до виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення, прийняте Державною фінансовою інспекцією у місті Києві в межах повноважень, наданих чинним законодавством.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності п.2 вимоги Державної фінансової інспекції у місті Києві від 08.01.14р. №26-10-13-15/4.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація) - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 21.10.2014р.

Суддя Є.В. Аблов