Вирок № 41162825, 31.10.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9160/14-к

пр.№ 1-кп/464/276/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2014 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого Лєсного С.Є.

при секретарях Соколовій О.О. та Гарасим Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № 12013150030000984 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, зареєстрований - АДРЕСА_2, українець, гр-н України, з середньо-спеціальною освітою, невійськовозобов'язаний, одружений, працює електромеханіком Львівської дистанції електропостачання, судимості немає, -

по ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, -

за участю: прокурора Чемного О.В., захисника ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 у жовтні 2013 року, діючи умисно, здійснив перереєстрацію на себе ПП «Т.ІВ» та з метою прикриття незаконної діяльності і використання зазначеного суб'єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт), вчинив співучасть у фіктивному підприємництві із невстановленими слідством особами (кримінальне провадження відносно яких виділено в окреме провадження), що в подальшому заподіяло велику матеріальну шкоду державі в розмірі 1437645 грн.

Дане кримінальне правопорушення обвинувачений вчинив за таких обставин: ОСОБА_1, переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, вчинив всі необхідні дії щодо внесення змін у реєстраційні документи та відповідно став засновником, директором та головним бухгалтером підприємства - юридичної особи ПП «Т.ІВ», що знаходиться за юридичною адресою: м.Львів, вул.Лисенка, 38. Так, ОСОБА_1 як службова особа ПП «Т.ІВ», у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.99 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), статуту приватного підприємства «Т.ІВ», затвердженого 08.10.2013 року ОСОБА_1, будучи уповноваженим виконувати: організаційно-розпорядчі обов'язки по керівництву підприємством, розпоряджатися майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності ПП «Т.ІВ», з метою прикриття незаконної діяльності підприємства, рахувався власником та директором ПП «Т.ІВ» (рішення учасника (засновника) №1 ПП «Т.ІВ» від 08.10.2013 та наказ №1-К від 08.10.2013 р.). Внаслідок таких дій, ОСОБА_1 - директор ПП «Т.ІВ», отримав фактичне право на керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємством та здійснення організаційно-розпорядчих функцій.

З метою здійснення незаконної діяльності ПП «Т.ІВ», створення видимості реальної господарської діяльності та прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_1, відкрив рахунок у ПАТ «Банк Національний Кредит» (МФО 320702). У подальшому обвинувачений, достовірно знаючи, що в силу статусу малозабезпеченості та недостатньої освідченості не зможе здійснювати фактичну підприємницьку діяльність, і не буде здійснювати господарську діяльність ПП «Т.ІВ», а також самостійно виконувати функції директора підприємства, надав фактичне право управління діяльністю підприємства невстановленим слідством особам, яким віддав у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності та печатку ПП «Т.ІВ». Так, упродовж жовтня-грудня 2013 року на рахунок ПП «Т.ІВ» надходили кошти від реально діючих суб'єктів підприємницької діяльності в якості оплати товарів, робіт, послуг, які в подальшому знімались готівкою невстановленими особами. Такі дії обвинуваченого, надавали можливість лише документально оформляти нібито проведення господарських операцій для відображення фіктивних господарських операцій у податковому обліку. Працівниками ДПІ у Личаківському районі м.Львова, на виконання постанови слідчого про призначення позапланової документальної перевірки ПП «Т.ІВ», складено акт обстеження юридичної (фактичної) адреси ПП «Т.ІВ» від 11.04.2014 №72/22-04/20837119, яким встановлено відсутність підприємства та службових осіб.

Крім цього, працівниками ДПІ в ході відпрацювання ПП «Т.ІВ» 29.11.2013 р. складено рішення про доцільність направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність ПП «Т.ІВ» за юридичною (фактичною) адресою та 04.12.2013 р. державному реєстратору направлено повідомлення. Перевірками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Отже у ПП «Т.ІВ» відсутні необхідні умови ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також встановлено, що ПП «Т.ІВ» незаконно формувало податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах із підприємствами - покупцями, що не пов'язано з господарською діяльністю підприємства на загальну суму 1437 645 грн. В результаті наведеного, фактично господарські операції не здійснювались, а лише документально оформлялись, з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншими суб'єктами господарювання. Отже, внаслідок умисних дій ОСОБА_1 за співучастю із невстановленими слідством особами використано ПП «Т.ІВ» для прикриття їх незаконної діяльності, що дало можливість іншим суб'єктам господарювання, безпідставно сформувати податковий кредит контрагентам-покупцям, в результаті чого заподіяно велику матеріальну шкоду державі у розмірі 1 437 645 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та дав суду показання аналогічні фабулі обвинувачення. Ствердив, що вчинив даний злочин через скрутне матеріальне становище в сім'ї. У вчиненому щиро кається, просить суд його суворо не карати, врахувавши те, що має на утриманні дружину і двох малолітніх дітей від першого шлюбу дружини та має мати, яка хворіє на ряд хронічних захворювань.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано по ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, так як він вчинив співучасть у фіктивному підприємництві, тобто придбав суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, хворіє на гастродуоденіт, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей від першого шлюбу дружини; має мати, яка хворіє на ряд хронічних захворювань; позитивно характеризується, має постійне місце праці, скрутне матеріальне становище в сім'ї, що спонукало його до вчинення даного кримінального правопорушення, щиро кається, та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді штрафу.

Крім цього, зважаючи на те, що даний злочин обвинувачений вчинив у співучасті і роль у його вчиненні є незначною, відповідно до ст.53 КК України, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст.205 ч.2 КК України, без урахування розміру майнової шкоди, завданої злочином.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 750,4 грн. витрат на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим по ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України та призначити йому покарання штраф - п'ятдесят одну тисячу гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на залучення експерта в сумі 750,4 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити заставу, після чого її суму - 12180 грн., які були внесені ОСОБА_1 та знаходяться на рахунку ТУ ДСА у Л/о № рах. 37313005000789, МФО 825014, ЄДРПОУ 26306742 (квитанція № 19-3126415/С від 19.08.2014 р.), - повернути ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений згідно із ст.395 КПК України до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий