Рішення № 41162302, 28.10.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2014 р. Справа № 914/3259/14

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна", Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Дизайн", м.Львів,

про: стягнення 74825,08 грн.

За участю представників:

Від позивача: Мироненко О.О.- представник;

Від відповідача: Медвідь А.Б.- представник;

Суть спору: Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" звернулося з позовом до відповідача Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" про: стягнення 153100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем було укладено договір №СВРЗ-03-03-12-170/Ю/222 на виконання якого він надав відповідачу послуги з технічного діагностування вантажних вагонів, які вислужили призначений термін служби». Відповідач отримані послуги оплатив частково, і станом на 10.06.2014р. заборгованість становить 153100,00 грн.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 12.09.2014 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 30.09.2014року.

В судових засіданнях 30.09.2014р. та 16.10.2014р. оголошувалась перерва з підстав, викладених в протоколах судових засідань.

В судове засідання 28.10.2014р. представники сторін з'явилися. Позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити.

Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому проти позову частково заперечив, просив суд зарахувати зустрічні однорідні вимоги, оскільки між сторонами укладено договір на сервісне обслуговування і відповідач надавав позивачу відповідні послуги. Також, відповідач просив суд зменшити розмір за шість місяців, оскільки позивач просить суд стягнути пеню за 12 місяців. Таким чином, відповідач визнав позов частково в сумі 19812,5 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

28 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАНС АЙНХЕЛЬ УКРАЇНА» (надалі - «Позивач») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТЛО-ДИЗАЙН» (надалі - «Відповідач») був укладений Договір № 038 (надалі - Договір), відповідно до якого Позивач (в договорі - Постачальник) на підставі заявок Відповідача (в договорі - Покупець) зобов'язується поставити та переедати у власність Відповідача електропобутові інструменти Торгівельної марки Einhell Сегmany АО, надалі - Товар, а Відповідач зобов'язується прийняти такий Товар та своєчасно оплатити його вартість, відповідно до умов Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору Найменування, асортимент, кількість, вартість Товару зазначається Сторонами у специфікаціях, до кожної окремої поставки, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 2.3. Договору, постачання Товару Постачальником здійснюється окремими партіями, на підставі заявок Покупця, погоджених з Постачальником. Заявка має містити у собі номер Договору, на підставі якого здійснюється замовлення, дату поставки, асортимент, кількість Товару та пункт поставки. Заявка, вважається такою, що прийнята Постачальником, якщо вона підписана уповноваженою особою Покупця та завірена його печаткою і направленаа Постачальнику факсом або електронною поштою, не пізніше 2-х робочих днів.

Згідно п. 2.1.-2.2 Договору, - Товар відвантажується зі складу Постачальника на умовах DDU (місце постачання - склад Покупця), відповідно до умов ІНКОТЕРМС - 2000 року. Всі витрати, пов'язані з поставкою Товару, несе Постачальник. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент повної оплати вартості Товару. Ризик випадкової загибелі Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцю.

23 липня 2013 року у відповідності до умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач 25 липня 2013 року прийняв у власність Товар загального вартістю 38271,68 грн, що підтверджується Видатковою накладною № УС000003083 від 23 липня 2013 року та Товарно-транспортною накладною № 10015026562 від 23 липня 2013 року.

09 серпня 2013 року у відповідності до умов Договору, Позивач поставив, а Відповідач 12 серпня 2013 року прийняв у власність Товар загальною вартістю 26 434,87 грн., що підтверджується Видатковою накладною № УС000003289 від 09 серпня 2013 року та Товарно-транспортною накладною № 10015297124 від 09 серпня 2014 року.

Відповідно до п. 4.5. Договору, - оплата кожної окремої партії Товару здійснюється Покупцем у безспірному порядку протягом 45 календарних днів, з дати поставки Товару, відповідно до п. 2.3. Договору, шляхом перерахування Покупцем відповідної суми коштів, яка відповідає вартості отриманого Товару, на поточний рахунок Постачальника.

Тобто, Відповідач, отриманий 25 липня 2013 року від Позивача Товар по Видатковій накладній № УС000003083 від 23 липня 2013 року на загальну суму 38 271,68 грн., повинен був повністю оплатити в термін не пізніше 08 вересня 2013 року, але Відповідач, прийнявши Товар своєчасно та в повному обсязі, свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого Товару не виконав, сплативши Позивачу за прийнятий Товар лише 66,63 грн. Таким чином, неоплаченим залишився Товар на суму 38 205,05 грн.

Відповідач заперечує щодо поставки товару загальною вартістю 26 434,87 грн., відповідно до Видаткової накладної № УС000003289 від 09 серпня 2013 року та Товарно-транспортної накладної № 10015297124 від 09 серпня 2014 року, оскільки відповідач стверджує, що ні видаткова накладна, ні товарно-транспортна накладна не містять підписів представників відповідача ні відтисків його печатки, а відповідно не є належними доказами на підтвердження факту поставки.

Позивач надав суду податкову накладну №51 від 09.08.2013р, складену на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2012р. №038 на загальну суму поставленого товару 26 434,87 грн. Оскільки відповідач не зміг надати суду інформацію чи включалась сума 26 434,87 грн згідно Видаткової накладної № УС000003289 від 09 серпня 2013 року та Товарно-транспортної накладної № 10015297124 від 09 серпня 2014 року до податкового кредиту, суд зробив відповідний запит в ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. Згідно інформації податкової від 21.10.2014р. №12959/10/13-01-13-50/930 у ТзОВ «Світло-Дизайн» відображено у податковому кредиті за жовтень 2013 року, в податковій декларації з податку на додану вартість за №9073885322 від 18.11.2013р. згідно податкової накладної №51 від 09.08.2013р., суму ПДВ - 4405,81 грн від контрагента ТОВ «Ханс Айнхель Україна».

Таким чином, оскільки вартість поставленого згідно видаткової накладної № УС000003289 від 09 серпня 2013 року та Товарно-транспортної накладної № 10015297124 від 09 серпня 2014 року товару в розмірі 26 434,87 грн включено до податкового кредиту згідно податкової накладної №51 від 09.08.2013р., суд вважає поставку на суму 26 434,87 грн такою, що відбулася та підлягає оплаті згідно умов договору.

Отриманий 12 серпня 2013 року від Позивача Товар по Видатковій накладній № УС000003289 від 09 серпня 2013 року на загальну суму 26434,87 грн., Відповідач повинен був повністю оплатити в термін не пізніше 26 вересня 2013 року, але Відповідач, прийнявши Товар своєчасно та в повному обсязі, свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого Товару не виконав, вартість отриманого Товару за даною поставкою не оплатив. Таким чином, за даною поставкою неоплаченим залишився Товар на суму 26434,87 грн.

Окрім цього, у поданому відзиві відповідач стверджує, що у ТзОВ «Світло-Дизайн» знаходиться частина нереалізованого та неякісного товару, яка відповідно до договору підлягає поверненню у безспірному порядку на загальну суму 7457,54 грн.

Відповідно до п. 8. 3 договору в разі, коли частина товару залишається нереалізованою, через торгівельну мережу Покупця, покупець має право повернути товар у період дії договору. Постачальник зобов'язаний протягом 14 днів з моменту пред'явлення покупцем письмової вимоги. Прийняти такий товар з оформленням відповідних товаросупроводжуючих документів.

Позивач підтвердив, що на його адресу надходив лист відповідача (без вихідного номера та дати складання такого листа) з вимогою прийняти раніше отриманий, але нереалізований та неякісний товар на загальну суму 7325,00 грн. До листа відповідач додав документ під назвою «Видаткова накладна», однак даний документ не містить ні підпису відповідних посадових осіб відповідача, ні печатки відповідача, а тому не відповідає вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не містить реквізитів банківського документа та не може вважатися первинним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не додано доказів, що даний товар неналежної якості, тому суд не бере до уваги дані доводи відповідача.

Окрім цього, відповідач просить суд зарахувати йому зустрічні однорідні вимоги, оскільки між сторонами було укладено договір сервісного обслуговування і відповідач надавав позивачу послуги з сервісного обслуговування, а тому просить суд зменшити суму боргу на вартість наданих послуг.

Відповідно до п. 9.3 Договору заборгованість покупця перед постачальником за фактично поставлений товар за умовами даного договору може бути зменшена на вартість наданих послуг покупцем, шляхом проведення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог. При цьому, уповноважені представники сторін договору підписують та посвідчують печатками Угоду про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. В односторонньому порядку зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається.

Таким чином, сторони в договорі передбачили процедуру зарахування зустрічних однорідних вимог,а тому суд відмовляє відповідачу в зменшенні суми боргу на вартість сервісного обслуговування позивача.

З огляду на викладені обставини, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 64639, 92 копійки та підлягає до стягнення у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, надалі - «ГК України». - Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За неналежне виконання зобов'язань позивач нарахував відповідачу штрафні санкції.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 4680,90 грн пені за період з 23.09.2013р. по 01.09.2014р. по Видатковій накладній № УС000003083 від 23 липня 2013 року на загальну суму 38 205,05 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору в разі порушення покупцем строків оплати за поставлений товар постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк товару, за кожен день такої прострочки, а також штраф у розмірі 1% від загальної вартості поставленої постачальником партії товару. Обчислення пені починається на 15 календарний день з дати настання строку виконання зобов'язання по сплаті.

Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, суд здійснив перерахунок пені за період з 23.09.2013р. по 23.03.2014р., згідно якого підлягає до стягнення 2476,52 грн пені по Видатковій накладній № УС000003083 від 23 липня 2013 року.

По вказаній накладній позивач також просить суд стягнути з відповідача 382,05 грн штрафу та 1080,21 грн - 3% річних. Суд перевірив розрахунок даних сум та дійшов до висновку, що вони підлягають до задоволення у повному обсязі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3069,34 грн - пені, 264,35 грн - штрафу, 708,31 грн - 3% річних за неоплату товару по Видатковій накладній № УС000003289 від 09 серпня 2013 року на загальну суму 26434,87 грн.

Оскільки позивач здійснив розрахунок пені за 12 місяців за період з 11.10.2013р. по 01.09.2014р. суд здійснив перерахунок пені за шість місяців за період з 11.10.2013р. по 11.04.2014р. та дійшов до висновку, що підлягає до стягнення з відповідача 1722,97 грн.

Розрахунок штрафу та 3% річних проведений вірно, а тому до стягнення підлягає 264,35 грн - штрафу та 708,31 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 64639,92 грн - основного боргу, 4199,49 грн - пені, 646,40 грн - штрафу, 1788,52 грн - 3% річних.

Витрати позивача по сплаті судового збору суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1740,30 грн.

Керуючись 193 ГК України, 625 ЦК України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світло-Дизайн" (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 11-А, Ідентифікаційний код: 37398267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ханс Айнхель Україна", (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул.. Чайки, 16, Ідентифікаційний номер:38275500) 64639,92 грн - основного боргу, 4199,49 грн - пені, 646,40 грн - штрафу, 1788,52 грн - 3% річних та 1740,30 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.10.2014р.

Суддя Запотічняк О.Д.