Рішення № 41162256, 20.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5654/14 20.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Перетятько В.Є. (за довіреністю від 08.03.2014).

В судовому засіданні 20 жовтня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

31 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 68 від 28 березня 2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" (відповідач) заборгованості в сумі 110 202,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки № NF 4600036093 від 01 березня 2013 року поставив відповідачу товару на загальну суму 402 628,93 грн., з них відповідачем оплачено 292 426,5 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 110 202,43 грн.

29 вересня 2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому той просить відмовити у задоволенні позовних вимог в зв'язку з відсутністю предмета позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/5654/14 провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарден Клаб" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року у справі № 910/5654/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 року у справі № 910/5654/14, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 скасовано. Справу передано до Господарського суду міста Києва для розгляду.

За наслідками автоматичного розподілу справ, розпорядженням Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 №04-23/712 справу № 910/5654/14 передано на новий розгляд судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 року, справу № 910/5654/14 до свого провадження прийнято суддею Цюкало Ю.В. Розгляд справи призначено на 29.09.2014 року.

В судовому засіданні 29 вересня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 20 жовтня 2014 року.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 20.10.2014 року через канцелярію суду подав заяву № 224 від 14.10.2014 року «Про зменшення розміру позовних вимог», в якій позивач просить стягнути з Товариства обмеженою відповідальності «Фудмаркет» боргу в розмірі - 106 181,04 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанова ВГСУ від 26.12.2011р., № 18, під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнятій господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є - 106 181,04 грн.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (далі по тексту - Покупець) (разом - сторони) було укладено договір поставки № NF 4600036093 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти Товари по цінах і в асортименті вказаними в Специфікації (Додаток № 1), разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем та підтверджених Постачальником Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі Товари і оплачувати.

Позивач зазначає, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості переданого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 110 202,43 грн.

Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог, прийнятої судом, у зв'язку із поверненням товару на загальну суму 4 021,39 грн., розмір заборгованості відповідача складає 106 181,04 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що вартість поставленого та неоплаченого товару складає 97 776,49 грн. з яких 44 074,51 грн. - товар, що підлягає поверненню, а 53 701,98 грн. - товар, що підлягає оплаті після отримання позивачем товару, підписання акту звірки. Відтак, за переконанням відповідача, відсутнім є предмет спору у справі у зв'язку із чим слід відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 01 березня 2013 року між сторонами укладено договір на поставки № NF 4600036093, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язуєтсья поставляти Товари по цінах і в асортименті вказаними в Специфікації (Додаток № 1), разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем та підтверджених Постачальником Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі Товари і оплачувати.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 402 628,93 грн., що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписами і відбитками печатки на відповідних накладних.

На виконання умов договору, відповідачем було сплачено 292 426,50 грн., що підтверджується довідкою з банку від 22 вересня 2014 року та Актом звірки взаєморозрахунків за період з січня по серпень 2014 року (долучені до матеріалів справи).

Крім цього, відповідач повернув позивачу товару на суму 4 021,39 грн., що підтверджується накладними на повернення (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи).

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з п. 6.1. Договору, підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого товару, є повне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором. При наданні Постачальником, належним чином оформлених, товарних і податкових накладних протягом 5 календарних днів з дати поставки товару, вказаного в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу «ТОВАР ОТРИМАНИЙ», Покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені сторонами в Додатку № 2, і в розмірі, який розраховується за формулою: розмір поточної оплати Постачальнику за поставлений товар = розмір поточної заборгованості за поставлений товар, строк оплати по якому настав - розмір постійної діючої заборгованості Покупця, що погоджена сторонами в Додатку № 2 до Договору.

Відповідно до Додатку № 2 до Договору, строк оплати - реалізація 1 раз на 7 календарних днів.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відзиві на позов відповідач вказує, що момент початку обрахування строку оплати - реалізація поставленого товару, крім цього, ним було надано послуги на суму 14 092,01 грн., відповідно до Додатку до Договору «Логістичні послуги», на суми 6 039,43 грн. та 15 820,28 грн., відповідно до Додатку до Договору «Послуги зі стимулювання збуту товару», а також на суму 1 207,89 грн. - проведених взаємозаліком зустрічних вимог. Разом з цим, зазначає, що ним було повернуто позивачу товар на суму 4 021,39 грн. Крім цього, вказує що на дату розгляду справи, товар на суму 44 074,51 грн. підлягає поверненню, а товар на суму 53 701,98 грн. підлягає оплаті після отримання і підписання Акту звірки взаємних розрахунків.

Однак, з вказаними твердженнями відповідача, суд не погоджується, оскільки доказів підтвердження надання відповідачем послуг позивачу на суму 37 159,61 грн., факт саме надання яких випливає з конструкцій: п. 2 Додатку «Логістичні послуги» /«надані йому у звітному»/ та п.п. 2.1., 2.6. Додатку «Послуги зі стимулювання збуту товарів» /«надані послуги»/ та /«надану послугу»/ відповідно до суду представлено не було.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів оплати товару та/або доказів повернення товару по Договору у більшому розмірі, станом на жовтень 2014 року до суду відповідачем не надано, обґрунтованими є позовні вимоги Постачальника про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі 106 181,04 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви № 224 від 14.10.2014 року "Про зменшення розміру позовних вимог", в частині стягнення боргу в розмірі 106 181,04 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат по справі № 910/5654/14.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року», Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої позивачем заяви № 224 від 14.10.2014 року "Про зменшення розміру позовних вимог", становить - 106 181,04 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 123,62 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФУДМАРКЕТ" (ідентифікаційний код 36387233, адреса: 01103, м. Київ, ЗАЛІЗНИЧНЕ ШОСЕ, буд. 57, р/р 26003000000628 в ГОА КБ «Укрсоцбанк», МФО 300023), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГАРДЕН КЛАБ" (ідентифікаційний код 21094844, адреса: 33003, Рівненська обл., м. Рівне, вул. ГАГАРІНА, буд. 39, корп. 5А, р/р 26007316999 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 106 181,04 грн. (сто шість тисяч сто вісімдесят одна гривня 04 копійки) та судові витрати - 2 123,62 грн. (дві тисячі сто двадцять три гривні 62 копійки). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити позивачу по справі № 910/5654/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.10.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало