Рішення № 41162204, 29.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20570/14 29.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології доріг»

до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 29 692,91 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Фаєр Н.І. - представник за довіреністю від 29.07.2014 р.

від відповідача: Гетьман Т.В. - представник за довіреністю № 519 від 31.12.2013 р.

В судовому засіданні 29.10.2014, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології доріг» про стягнення з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості у розмірі 29 692,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та Філією «Миронівське районне дорожнє управління ДК«Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було укладено договір № 10-08/2011 від 10.08.2011 р. про продаж водно-бітумної емульсії з кінцевим терміном виконання до 31.12.2011 р. в частині відвантаження товару, а в частині проведення оплати - до повного виконання зобов'язань. За доводами позивача, на виконання умов договору ТОВ «Сучасні технології доріг» відвантажило відповідачу товар на загальну суму 26 250,00 грн та отримано відповідачем, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000057 від 13.09.2011 р. та довіреністю № 119 від 31.08.2011 р. Проте, відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за отриманий товар, а відтак утворився борг у відповідача перед позивачем у сумі 26 250,00 грн. Також відповідач просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 2 625,00 грн та 1% річних у розмірі 727,91 грн за не своєчасне виконання договірних зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/20570/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 29.10.2014 р.

27.10.2014 позивач через канцелярію суду подав документи для долучення до матеріалів справи на виконання ухвали суду.

У судове засідання 29.10.2014 з'явилися представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача визнала факт існування заборгованості за договором у розмірі 26 250,00 грн та заперечувала проти інфляційних нарахувань та процентів річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології доріг» (надалі - позивач, продавець) та Філією «Миронівське районне дорожнє управління Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір № 10-08/2011 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець продає а покупець купує водно-бітумну емульсію (далі - товар) за цінами та у кількості зазначених у погоджених специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець купує товар зі складу продавця м. Вишневе Київської області, якщо інше не обумовлюється додатковою угодою до договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п.п. 3.1.,3.2. договору ціна товару вказується в національній валюті та може змінюватися виключно за письмовою угодою сторін. Покупець розраховується з продавцем за товар ціною, погодженою специфікацією, що є невід'ємною частиною даного договору.

Покупець здійснює оплату вартості товару протягом 5-ти днів з моменту відвантаження товару (п. 3.4. договору).

У п. 3.5. договору сторони визначили, що відвантаження товару здійснюється продавцем зі складу продавця за адресою: м. Вишневе Київської області на умовах само вивозу товару покупцем.

За доводами позивача, на виконання умов договору ТОВ «Сучасні технології доріг» відвантажило відповідачу товар на загальну суму 26 250,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000057 від 13.09.2011 р., підписаною уповноваженими представниками сторін та отримано відповідачем, що також підтверджується довіреністю № 119 від 31.08.2011 р. Проте відповідач, в порушення умов договору не оплатив отриманий товар, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 250,00 грн. З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялися на адресу відповідача листи щодо погашення заборгованості, які залишені без реагування з боку відповідача.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою договір № 10-08/2011 від 10.08.2011 р. є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність

другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується

прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк,встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не

дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530

цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.4. договору покупець здійснює оплату вартості товару протягом 5-ти днів з моменту відвантаження товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 26 250,00 грн, а відповідачем отримано, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000057 від 13.09.2011 р. та довіреністю № 119 від 31.08.2011 р. Відповідачем в свою чергу порушено умови договору та не оплачено грошові кошти за отриманий товар, у зв'язку з чим виник борг у розмірі 26 250,00 грн, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.4. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами, копія якої містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 26 250,00 грн

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 26 250,00 грн.

Відповідно до приписів статті 617 ЦК України та частини другої статті 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Така правова позиція відповідає статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод та рішенням Європейського суду з прав людини зі справи «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та зі справи «Бакалов проти України» від 30.11.04.

Крім іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки у розмірі 2 625,00 грн та 1% річних у розмірі 727,91 грн

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 5.3.13. договору сторони визначили, що загальний розмір відповідальності покупця за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за отриманий товар, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні збитки та відсотки річних.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що розмір інфляційних втрат та відсотку річних становить суму більшу, ніж заявлено позивачем. Оскільки, з урахуванням норм п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суду не надано право виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, то до стягнення підлягає сума у розмірі, заявлена позивачем інфляційні збитки у розмірі 2 625,00 грн та 1% річних у розмірі 727,91 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А, ідентифікаційний код 33096517) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології доріг» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 31364143) основну суму заборгованості у розмірі 26 250 (двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 коп.; 1% річних у розмірі 727 (сімсот двадцять сім) грн 91 коп.; інфляційні втрати у розмірі 2 625 (дві тисячі шістсот двадцять п'ять) грн 00 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2014 р.

Суддя Л.Г.Пукшин