Рішення № 41162148, 24.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.14р. Справа № 904/6626/14

За позовом Приватного підприємства "Євробуд", м. Орджонікідзе

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь

про стягнення 219 799,97 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Аржанухін В.Л., довіреність від 07.04.2014 року, представник;

Від відповідача: Шепотін В.С., довіреність №179 від 01.11.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Євробуд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення 197 528, 92 грн. - інфляційних збитків, 22 271,05 грн. - 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору.

Позивачем заявлено позов на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, яка регулює умови відповідальності боржника за порушення ним грошового зобов'язання та визначає правові наслідки прострочення боржником такого зобов'язання.

Ухвалою господарського суду від 02.09.2014 року порушено провадження у справі № 904/6626/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.09.2014 року.

У судове засідання 17.09.2014 року представники сторін не з'явились. Але, 16.09.2014 року до канцелярії господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання № 2205 від 15.09.2014 року про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника відповідача у щорічній тарифній відпустці (а. с. 37). Також, 17.09.2014 року від представника позивача надійшло клопотання (факс) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання (а. с. 41).

Ухвалою господарського суду від 17.09.2014 року відкладено розгляд справи на 26.08.2014 року, у зв'язку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування додаткових документів. Ухвалою суду від 23.09.2014 року виправлено допущену описку в ухвалі суду від 17.09.2014 року, щодо дати розгляду справи, а саме змінено дату розгляду справи замість 26.08.2014 року на - 06.10.2014 року.

У судовому засіданні 06.10.2014 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, до якої додано розрахунок ціни позову в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача інфляційні збитки у розмірі 213 377, 60 грн. та 3% річних у розмірі 29 272, 69 грн. (а. с. 48-49).

Представник відповідача у судовому засіданні 06.10.2014 року подав відзив на позовну заяву №0753 від 06.10.2014 року, в якому зазначає, що з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав. Рішенням господарського суду від 24.04.2014 року по справі №904/1954/14 з ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь ПП "Євробуд" стягнуто 2 262 645, 16 грн. - основного боргу, 73 373, 17 грн. - інфляційних збитків, 225 368, 39 грн. - 3% річних та 47 227, 74 грн. - судового збору. Ухвалою суду від 17.07.2014 року затверджено розстрочку виконання рішення по справі №904/1954/14 на 8 місяців. Таким чином, у зв'язку з прийняттям господарським судом ухвали про розстрочку виконання рішення права та обов'язки позивача як кредитора стосовно боржника припиняються. Крім того, відповідач дотримується встановленого графіку погашення заборгованості та своєчасно здійснює оплату. Також, відповідач зазначає, що позивачем не вірно розраховано позовні вимоги в частині нарахування інфляційних втрат, а саме за нарахований період вони складають 196 850, 13грн., а не 197 528, 92 грн. (а. с. 54).

У судовому засіданні 06.10.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України присутнім сторонам оголошено перерву до 15.10.2014 року.

13.10.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 262 621, 72 грн. та 3 % річних у розмірі 30 528, 80 грн. (а. с. 68).

У судовому засіданні 15.10.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №4385 (а. с. 73-74).

У судовому засіданні 15.10.2014 року відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України присутнім сторонам оголошено перерву до 30.10.2014 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.10.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 року по справі №904/1954/14, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на користь Приватного підприємства "Євробуд" основну заборгованість у розмірі 2 262 645,16грн., 3% річних у розмірі 25 368, 39 грн., інфляційні у розмірі 73 373,17 грн. та 47 227,74 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як свідчить з матеріалів справи, 17.07.2014 року господарським судом Дніпропетровської області прийнято ухвалу про розстрочку виконання рішення по справі 904/1954/14, якою затверджено графік погашення заборгованості. Дана ухвала набрала законної сили та у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Відповідач дотримується встановленого графіку погашення заборгованості та своєчасно здійснює оплати згідно ухвали господарського суду від 17.07.2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 59-64).

Як зазначає Позивач у позовній заяві, Відповідач прийняте судове рішення від 24.04.2014 року по справі №904/1954/14 виконав частково, а саме 11.08.2014 року Відповідачем перераховано на користь Позивача 301 076, 81 грн., таким чином, сума основного боргу становить 1 981 085, 39 грн.

13.10.2014 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 68), в якій останній зазначив, що Відповідач 15.09.2014 року перерахував на користь Позивача 301 076, 81 грн., у зв'язку з чим, за неналежне виконання відповідачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2014 року Позивачем до сплати Відповідачу нараховано:

- 3% річних у розмірі 30 528, 80 грн.

- інфляційні витрати у розмірі 262 621, 72 грн.

Таким чином, Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 262 621, 72 грн. та 3% річних у розмірі 30 528, 80 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника (стаття 121 ГПК), оскільки під час таких відстрочки чи розстрочки або зміни інфляційні процеси тривають, грошове зобов'язання залишається повністю або частково невиконаним і негативний вплив такої ситуації на позивача потребує відповідної компенсації згідно з вимогами частини другої статті 625 ЦК України (п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Отже, твердження відповідача щодо не можливості застосування статті 625 Цивільного кодексу України в процесі виконання розстрочення рішення, спростовується вищенаведеним.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що кредитор має право вимагати сплати індексу інфляції та 3% річних, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на те, основний борг Відповідачем не сплачений, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 30 528, 80 грн. та інфляційних втрат у розмірі 262 621, 72 грн. нарахованих на суму основного боргу, розрахунки яких перевірено судом (а.с. 72) слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а. с. 68) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" (53201, Дніпропетровська область, місто Нікополь, проспект Трубників, будинок 56; ідентифікаційний код 35537363) на користь Приватного підприємства "Євробуд" (53300, Дніпропетровська область, місто Орджонікідзе, вулиця Тітова, будинок 1а; ідентифікаційний код 30093068) 3% річних у розмірі 30 528 грн. 80 коп., інфляційні втрати у розмірі 262 621 грн. 72 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 863 грн. 01 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин