Постанова № 41162044, 30.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року 810/5359/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Відродження-2010" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «ВІДРОДЖЕННЯ - 2010» (далі - позивач) з позовом до Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у внесенні до інформаційних баз даних податкового органу інформації на підставі Акту від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АГРОСТАТУС», ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР», ТОВ «Б ЕНД С СЕРВІС» за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 та підприємцями покупцями за період з 01.03.2014 по 30.04.2014.

Крім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» шляхом відновлення задекларованих ПП «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» даних визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період березень – квітень 2014 року та вилучення з цих баз даних інформації, внесеної на підставі Акту від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на його думку, зустрічну звірку податковим органом проведено за відсутності підстав для її проведення, з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що твердження посадових осіб податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки фактично спростовує всі відомості, що містить цей акт, адже жодного аналізу первинних облікових та інших фінансово-господарських документів позивача податковим органом не здійснювалось. Позивач також стверджував, що жодних податкових повідомлень-рішень з приводу збільшення або зменшення його податкових зобов’язань податковим органом не приймалось, але до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України відповідачем було внесено інформацію про суми відхилення між задекларованими показниками податкових зобов’язань і податкового кредиту, а також що господарські операції позивача з низкою контрагентів не спричиняють правових наслідків та про відсутність об’єктів оподаткування за цими операціями.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених в письмових запереченнях. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що від обох сторін у справі до суду заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство «ВІДРОДЖЕННЯ-2010» є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 20.12.2010 за № 13551020000003495, взято на податковий облік в органах ДПС 21.12.2010 № 4124, перебуває на обліку в Броварській ОДПІ та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.03.2014 №200166355.

04 липня 2014 року посадовими особами Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було складено Акт № 72/10-06-22-02/37285057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІДРОДЖЕННЯ - 2010» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АГРОСТАТУС», ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР», ТОВ «Б ЕНД С СЕРВІС» за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 та підприємствами – покупцями за період з 01.03.2014 по 30.04.2014».

У той же час посадові особи податкового органу, не обмежуючись твердженнями про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, зробили висновки про існування відхилення між задекларованими показниками податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за березень та квітень 2014 року, що господарські операції позивача з низкою контрагентів не спричиняють правових наслідків та про відсутність об’єктів оподаткування за цими операціями у вказаний період.

При цьому, жодних податкових повідомлень – рішень з приводу збільшення/зменшення податкових зобов’язань позивача, сум бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми податку на додану вартість за вказаний період за результатами складання Акту від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІДРОДЖЕННЯ - 2010», податковим органом не приймалось.

Проте, відомості про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІДРОДЖЕННЯ - 2010», оформлені Актом від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057, а також інша інформація, зокрема, про відповідні суми відхилення між задекларованими показниками податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за березень та квітень 2014 року були внесені податковим органом до відповідних інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України, зокрема, до інформаційної системи «Податковий блок», що не заперечувалось відповідачем у письмових запереченнях на позов.

Окрім зазначеного, в обґрунтування своїх тверджень про відсутність у податкового органу правових підстав для проведення зустрічної звірки, позивач посилався на те, що не отримував від податкового органу жодних запитів про надання пояснень чи документального підтвердження по господарським відносинам з ТОВ «АГРОСТАТУС», ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР», ТОВ «Б ЕНД С СЕРВІС» за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 та підприємствами – покупцями за період з 01.03.2014 по 30.04.2014.

Як убачається з Акту від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057, висновки податкового органу про відсутність ПП «ВІДРОДЖЕННЯ - 2010» за податковою адресою (адресою місцезнаходження) ґрунтувались на тому, що в АІС «Податковий блок» наявна інформація про присвоєння стану платника « 9» - направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Позивач на спростування тверджень податкового органу про відсутність за адресою місцезнаходження надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 04.07.2014, в якому міститься запис про місцезнаходження позивача за адресою: Київська область, м. Бровари, вул.Грушевського, буд.21.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ст. 2 КАС України).

В силу положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; добросовісно; розсудливо тощо.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Тобто, підставою для проведення зустрічної звірки є запит іншого податкового органу (ініціатора) про проведення зустрічної звірки або самостійна ініціатива податкового органу, якщо суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків.

Суд зазначає, що відповідачем не представлено суду жодних доказів (запиту іншого податкового органу про проведення зустрічної звірки або інформацію про перебування суб'єкта господарювання, у зв’язку з діяльністю якого проводиться звірка, та платника податків у відповідача) на підтвердження факту існування обставин, які утворюють підстави для проведення зустрічної звірки.

За таких обставин, суд вважає, що дії посадових осіб відповідача по проведенню зустрічної звірки позивача вчинені протиправно, адже жодних підстав для проведення зустрічної звірки суду не доведено.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Подібний порядок дій податкового органу також передбачений пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України, згідно з яким у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Проте, під час розгляду справи відповідачем також не представлено суду жодних доказів на підтвердження факту надсилання позивачу за його адресою або вручення його законному чи уповноваженому представникові під розписку запиту про подання інформації та її документального підтвердження.

Таким чином, суд дійшов висновку про порушення вимог пункту 4 Порядку та підпункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України щодо листування з платником податків.

Як встановлено судом, посадові особи податкового органу склали Акт від 04.07.2014 №72/10-06-22-02/37285057 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, обґрунтовуючи це відсутністю позивача за адресою місцезнаходження (податковою адресою).

У зв’язку з цим суд зазначає, що твердження про неможливість проведення зустрічної звірки означає, що жодні дії з приводу співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача провести неможливо. Відтак, усі решта висновків посадової особи податкового органу щодо оцінки первинних бухгалтерських та інших документів позивача, його господарських відносин з іншими платниками податків, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, є безпідставними, такий акт не є носієм доказової інформації, а відомості викладені у ньому не мають жодного юридичного значення.

Крім того, згідно з приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Частиною другою статті 17 зазначеного Закону визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема, про адресу місцезнаходження юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5 ст. 17 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, позивач знаходиться за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 21, записи про відсутність ПП «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» за місцезнаходженням у реєстрі відсутні.

Законами і підзаконними нормативними актами, зокрема, Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 17.05.2010 № 336, визначені порядок і спосіб дій посадових осіб податкового органу з метою встановлення місцезнаходження платника податків, унесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців запису про відсутність платника податків на адресою місцезнаходження та, в разі встановлення такого факту, - притягнення платника податків до адміністративно-господарської відповідальності шляхом припинення за судовим рішенням.

Жодних дій у визначені законом порядку і спосіб відповідач в даній справі не вчинив, таким чином діяв протиправно.

З приводу здійснення податковим органом коригування інформації про суми зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість позивача інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України, зокрема, внесення відповідної інформації до інформаційної системи «Податковий блок» на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, суд зазначає наступне.

Дійсно, інформація, що збирається, використовується та формується органами доходів і зборів у зв'язку з обліком платників податків, повинна вноситись до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури контролюючого органу, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів тощо.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Відповідно до приписів статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.122012 № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року було введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», яка складається з чотирьох підсистем, у тому числі підсистеми «Податковий аудит», яка створена з метою вдосконалення податкового контролю за правильністю формування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та виявлення платників, які мінімізують свої податкові зобов’язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам контролюючого органу на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Процес зіставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, та суб`єктів господарювання показники діяльності яких з такими платниками податків підлягають звірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником податків вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкової звітності, оскільки питання правильності відображення платником податків у податковому обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні планових та позапланових перевірок.

У свою чергу, здійснення податковим органом на стадії проведення звірки податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до інформаційних баз Міністерства доходів і зборів України. Висновок щодо відсутності об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу платником податків товарів (послуг) покладається в основу відповідного податкового повідомлення – рішення, яким донараховується податкове зобов`язання з податку на додану вартість, зменшується сума бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, і саме ці показники податкових зобов`язань (податкового кредиту, від`ємного значення, бюджетного відшкодування) у разі їх узгодження у встановленому законом порядку є підставою для внесення змін до вказаної бази даних.

Зазначене вище кореспондується з положеннями статті 74 Податкового кодексу України, відповідно до приписів якої інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платнику податків податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платнику податків податкового зобов'язання та його узгодження.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України передбачено лише два способи визначення податкових зобов’язань платника податків: самим платником податків шляхом подання податкової декларації (податкового розрахунку) або податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Жодні інші документи не можуть призводити до змін в облікових даних платників податків з приводу їхніх податкових зобов’язань.

Це означає, що будь-які зміни в інформаційних базах даних відносно розміру податкових зобов'язань або податкового кредиту платника податків мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 в адміністративній справі № 2а-2567/12/1070 (К/9991/74156/12).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України, зокрема, в інформаційній системі «Податковий блок», на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкових повідомлень-рішень та узгодження податкових зобов'язань в установленому законом порядку, є протиправними, а право позивача підлягає захисту шляхом відновлення в інформаційних базах даних показників податкової звітності позивача шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі неправомірно складеного акта.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії податкового органу щодо коригування показників податкової звітності позивача в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України, зокрема, в інформаційній системі «Податковий блок», на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, без прийняття податкових повідомлень-рішень та узгодження податкових зобов'язань в установленому законом порядку, є протиправними, а право позивача підлягає захисту шляхом відновлення в інформаційних базах даних показників податкової звітності позивача шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі неправомірно складеного акта.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо внесення змін до АІС «Податковий блок» на підставі Акту від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» (код ЄДРПОУ: 37285057) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АГРОСТАТУС», ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР», ТОВ «Б ЕНД С СЕРВІС» за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 та підприємцями покупцями за період з 01.03.2014 по 30.04.2014.

Зобов'язати Броварську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області внести відповідні зміни до АІС «Податковий блок» шляхом вилучення інформації, внесеної на підставі Акту від 04.07.2014 № 72/10-06-22-02/37285057 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» (код ЄДРПОУ: 37285057) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АГРОСТАТУС», ТОВ «ТІКІ ТРЕЙЛЕР», ТОВ «Б ЕНД С СЕРВІС» за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 та підприємцями покупцями за період з 01.03.2014 по 30.04.2014.

Зобов’язати Броварську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області відновити в АІС «Податковий блок» показники податкової звітності Приватного підприємства «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» (код ЄДРПОУ: 37285057), шляхом внесення до вказаних баз, даних визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість Приватного підприємства «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» за період березень – квітень 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «ВІДРОДЖЕННЯ -2010» (код ЄДРПОУ: 37285057) сплачений судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.