Ухвала суду № 41159978, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9547/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом»янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0004361503, 0004371503 від 28 лютого 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Солом»янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № № 0004361503, 0004371503 від 28 лютого 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість (з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань), за результатами якої складено Акт № 1064/26-58-15-03-09-25398564 від 25 лютого 2014 року.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № № 0004361503, 0004371503 від 28 лютого 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Солом»янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в лютому 2014 року податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності сплати ПП «ТК «Бітско» (ідентифікаційний код 25398564) узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 1064/26-58-15-03-09-25398564 від 25 лютого 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме:

- по строку сплати 01 березня 2013 року згідно Уточнюючого розрахунку до Податкової декларації з ПДВ (реєстраційний № 9010440563 від 01 березня 2013 року) фактично було сплачено 22 квітня 2013 року суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 181 239, 80 грн. (кількість днів затримки 50 днів);

- по строку сплати 01 березня 2013 року згідно Уточнюючого розрахунку до Податкової декларації з ПДВ (реєстраційний № 9010440563 від 01 березня 2013 року) фактично було сплачено 06 березня 2013 року суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 153 588, 20 грн. (кількість днів затримки 3 дні);

- по строку сплати 18 лютого 2013 року згідно податкового повідомлення-рішення № 0006062302 від 16 листопада 2012 року фактично було сплачено 06 березня 2013 року суму грошового зобов'язання в розмірі 163 428, 10 грн. (кількість днів затримки 13 днів).

28 лютого 2014 року на підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення форми «Ш», а саме:

- № 0004361503, яким на підставі ст. 126 ПК України за порушення ПП «ТК «Бітско» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 181 239, 80 грн. по податку на додану вартість, всього на 1 календарний день, нарахувало підприємству штраф на суму 36 247, 96 грн. (що, на думку податкової інспекції, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

- № 0004371503, яким на підставі ст. 126 ПК України за порушення ПП «ТК «Бітско» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 317 016, 30 грн. по податку на додану вартість, всього на 1 календарний день, нарахувало підприємству штраф на суму 31 701, 63 грн. (що, складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Відповідно до абз. 1 і 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України - контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. При цьому камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно до п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України - камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (згідно норми п. 76.1 ст. 76 ПК України така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення).

Відповідно до п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України - Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно до п. п. 79.1., 79.2 ст. 79 ПК України - документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом проведена документальна невиїзна перевірка без наявності правових підстав, визначених вищезазначеними нормами, а тому вказане свідчить про протиправність дій податкового органу щодо її проведення.

З приводу законності та обґрунтованості прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до п. п. 4.6.1 - 4.6.3 п. 4.6 («Розділ III «Розрахунки за звітний період») розд. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 1492 від 25 листопада 2001 року - якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума: у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду);

Відповідно до п. п. 4.6.8 п. 4.6 розд. 4 Порядку - відомості про суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, та відповідно сплаті до державного бюджету у певний спосіб відображається саме в рядку 25 Декларації.

Як вбачається зі змісту Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року та Уточнюючого до такої декларації розрахунку за березень 2013 року (коригування за січень 2013 року) в січні та березні 2013 року ПП «ТК «Бітско» податкові зобов'язання з податку на додану вартість до сплати не декларувалися. Натомість підприємством були заповнені показники рядку 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» - 334 828, 00 грн., що при уточнені було залишено без змін; рядку 20.1 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість» - 334 828, 00 грн., яке при уточненні було відкориговане шляхом зменшення показника цього рядку на аналогічну суму з одночасним перенесенням до рядку 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно даних витягу з облікової картки позивача по податку на додану вартість за 2013 рік сума 334 828, 00 грн. була 01 березня 2013 року віднесена до складу недоїмки по податку на додану вартість, а 06 березня 2013 року - сума недоїмки була зменшена на 334 828, 00 грн., що вказує на штучне створення відповідачем в обліковій картці платника податку ПП «ТК «Бітско» суми недоїмки по податку на додану вартість в сумі 334 828, 00 грн. протягом певного терміну.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України - податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у позивача обов'язку по сплаті грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 163 428, 10 грн., визначеного згідно податкового повідомлення-рішення № 0006062302 від 16 листопада 2012 року та порушення ним граничного терміну сплати грошового зобов'язання за таким податковим повідомленням-рішенням на 13 календарних днів.

Як вбачається з витягу з облікової картки позивача по податку на додану вартість за 2013 рік 21 лютого 2014 року було проведено податкове повідомлення-рішення № 0006062203 від 16 листопада 2012 року (підстава для складання акт перевірки № 7193/22-317/25398564 від 31 жовтень 2012 року) на загальну суму 287 156, 00 грн., яке узгоджене в судовому порядку (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2013 року по справі № 2а-17739/12/2670 за позовом ПП «ТК «Бітско» до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення). Сума узгодженого грошового зобов'язання по даному податковому повідомленню-рішенню була погашена протягом лютого-квітня 2013 року за рахунок наявних переплат та внесення уточнень до показників податкової звітності підприємства з податку на додану вартість.

При цьому відомості про прийняття податковим органом іншого податкового повідомлення-рішення № 0006062302 від 16 листопада 2012 року на підставі акта № 7193/2320/25398564 від 31 жовтня 2012 року в обліковій картці позивача з податку на додану вартість в 2013 році не відображено, та їх достовірність була спростовано самим відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією службової записки Начальника Управління податкового аудиту ДПІ Лавренюк О.І. № 24/26-58-22-03 від 13 серпня 2014 року, адресованого начальникам інших структурних підрозділів податкової інспекції, - де вказано про помилкове внесення даних до облікової картки про неіснуюче податкове повідомлення-рішення за № 0006062302.

Відповідно до ст. 126 ПК України - у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність факту вчинення позивачем порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України, що зафіксовано в акті перевірки № 1064/26-58-15-03-09-25398564 від 25.02.2014р., та відповідно відсутність у відповідача правових підстав для застосування до ПП «ТК «Бітско» штрафних санкцій, передбачених ст. 126 ПК України, згідно податкових повідомлень-рішень № № 0004361503, 0004371503 від 28 лютого 2014 року. .

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом»янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.