Рішення № 41159668, 29.10.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4093/14-ц

Номер провадження 2/629/1288/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань - Логвиненко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду 22 вересня 2014 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та просить суд стягнути з відповідача по справі на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини усіх видів його доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, до досягнення дитиною віку повноліття.

У судове засідання позивач не з'явилась, однак від неї на адресу суду надійшла заява, в якій вона прохала суд справу слухати за її відсутності та прохала задовольнити позов.

Відповідач жодного разу в судові засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, був попереджений належним чином про день, час та місце слухання справи. Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подано, не подано ним і заперечень на позовну заяву.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом з'ясовано, що позивач знаходиться у шлюбі з відповідачем з 06.09.2008 року (а.с.№7).

Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_4 (а.с.№6), вбачається, що дійсно - ОСОБА_4, народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і в графі «Батько» вказано - ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

На даний час подружжя проживають окремо, син мешкає з позивачем по справі та знаходиться на повному її утриманні.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Крім того, в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне положення позивача, відповідача.

На підставі викладеного, суд знаходить позов позивача таким, що підлягає задоволенню.

У своїй позовній заяві позивачем не заявлено, про допуск негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача в межах платежу за один місяць.

Суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, а також відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Наказу Міністерства фінансів України від 11.08.2011 року №108 «Про внесення змін до бюджетної класифікації», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 224-226, 367 ч. 1 ЦПК України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, Закону України «Про судовий збір», Наказу Міністерства фінансів України від 11.08.2011 року №108 «Про внесення змін до бюджетної класифікації»; п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер - не відомий, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_3, - аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду - 22.09.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави на р/р 31219206700015 в Лозівському УДК м. Лозова, код ОКПО 24134414, банк ГУДКУ в Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу - судовий збір, код 02893953, п. 1.1, в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Т.О.Каращук