Постанова № 41157880, 20.10.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2014 р. Справа№ 910/13296/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_2 за довіреністю №35 від 01.09.2014;

від відповідача 1 за первісним позовом: Макидон М.М. за довіреністю №004-06-2013 від 04.06.2013;

від відповідача 2 за первісним позовом: Хоменко А.В. за довіреністю №23-01-2014 від 23.01.2014;

від третьої особи ОСОБА_5: не з'явився;

від третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк»: Мединський М.М. за довіреністю б/н від 07.06.2013;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013

у справі № 910/13296/13 (суддя: Бойко Р.В.)

за позовом ОСОБА_7

до 1. Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

2.Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5

про визнання недійсними рішень

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Приватного виробничого підприємства "Сіріус"

до Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" та Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд", третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень засновника (власника) Приватного виробничого підприємства "Сіріус" від 15.11.2010 та 14.12.2010, а також визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд", оформлених протоколом №6 від 24.11.2010.

26.07.2013 до суду першої інстанції надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного виробничого підприємства "Сіріус" до Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк" (далі - третя особа 2) про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Сіріус-Буд" від 24.11.2010, оформленого протоколом № 6.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 прийнято для спільного розгляду у справі №910/13296/13 позов Приватного виробничого підприємства "Сіріус" до Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі №910/13296/13 провадження у справі № 910/13296/13 в частині позовних вимог ОСОБА_7 до Приватного виробничого підприємства "Сіріус" та Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" про визнання недійсними рішень припинено. Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного виробничого підприємства "Сіріус" задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства "Сіріус-Буд" від 24.11.2010, оформлене протоколом №6. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" на користь Приватного виробничого підприємства "Сіріус" судовий збір у розмірі 1147,00 грн. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 1147,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Дельта-Банк звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі №910/13296/13 в частині задоволення позову ПВП "Сіріус" про визнання недійсним рішення загальних зборів ЗАТ "Сіріус-Буд" від 24.11.2010, оформлене протоколом № 6 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 у справі №910/13296/13, скарга прийнята до розгляду .

Розгляд справи неодноразово відкладався, склад суду змінювався.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014 № 02-15/181 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Тищенко А.І. у відпустці, відповідно до п. 3.1.11, 3.1.13. пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/13296/13.

Згідно проведеного повторного автоматичного розподілу, справу №910/13296/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Смірновій Л.Г.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі №910/13296/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Кропивної Л.В. та Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" прийнято до провадження, розгляд справи №910/13296/13 призначено на 03.09.2014.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 у зв'язку з перебуванням судді РуденкоМ.А. у відпустці, для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді СмірновоїЛ. Г., суддів Кропивної Л.В. та Пашкіна С.А.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», відповідачів 1,2 за первісним позовом надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В судове засідання 03.09.2014 з'явились представники позивача за первісним позовом, відповідача 1 за первісним позовом, відповідача 2 за первісним позовом та третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк».

Розгляд справи було відкладено у зв'язку з задоволенням клопотань учасників судового процесу про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2014 у зв'язку з перебуванням судді ПашкіноїС.А. у відпустці, для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді СмірновоїЛ. Г., суддів Кропивної Л.В. та Руденко М.А.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», позивача та відповідачів 1,2 за первісним позовом надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

В судовому засіданні оголошено перерву до 20.10.2014.

В судове засідання 20.10.2014 з'явились представники Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк", Приватного виробничого підприємства "Сіріус", Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" та ОСОБА_7.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк», позивача та відповідачів 1,2 за первісним позовом надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої права з мирного врегулювання спору, у зв'язку з чим, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Представник Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі №910/13296/13 в частині задоволення позову ПВП "Сіріус" про визнання недійсним рішення загальних зборів ЗАТ "Сіріус-Буд" від 24.11.2010, оформлене протоколом № 6 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Приватного виробничого підприємства "Сіріус".

Представник позивача за первісним позовом просив залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Приватного акціонерного товариства "Сіріус-Буд" просив залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Приватного виробничого підприємства "Сіріус" просив залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.12.1995 Радянською районною державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію Приватного виробничого підприємства «Сіріус» (далі - «Підприємство»).

Відповідно до п.1.1 Статуту (в редакції, яка діяла з 22.03.2007 по 09.02.2011) Приватне виробниче підприємство «Сіріус» реорганізовано шляхом виділення Приватного виробничого підприємства «Сіріус-1». Приватне виробниче підприємство «Сіріус-1» є правонаступником Приватного виробничого підприємства «Сіріус» тільки у частині прав та обов'язків, які випливають з договору про спільну діяльність №17-2000 від 19.05.2000, укладеного між ПВП «Сіріус» та Державним геологічним підприємством «Полтаванафтогазгеологія» Національної акціонерної компанії «Надра України». Правонаступництво за договором про спільну діяльність №17-2000 від 19.05.2000 здійснюється Приватним виробничим підприємством «Сіріус-1» згідно з самостійним балансом.

Засновником та власником Підприємства, згідно п.1.1 Статуту, є громадянин України ОСОБА_5.

Пунктом 6.3 Статуту (в редакції, яка діяла з 22.03.2007 по 09.02.2011) визначено, що майно підприємства належить засновнику (власнику).

В свою чергу, Приватне виробниче підприємство «Сіріус» є одним із засновників Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» та є власником 9999 акцій ЗАТ «Сіріус-Буд», що становить 99,99% від загальної кількості акцій ЗАТ «Сіріус-Буд».

15.11.2010 власником (засновником) ПВП «Сіріус» ОСОБА_5 прийнято рішення делегувати директора Приватного виробничого підприємства «Сіріус» ОСОБА_5 для прийняття участі у загальних зборах Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» та делегувати йому повноваження голосувати «ЗА» згідно порядку денного засідання загальних зборів учасників Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» щодо надання будівлі універмагу «Троєщина», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у власності ЗАТ «Сіріус-Буд», в забезпечення виконання зобов'язань ПВП «Сіріус» за кредитом у сумі 15000000,00грн., який залучається ПВП «Сіріус» у АТ «Дельта-Банк» та в забезпечення виконання зобов'язань ПВП «Сіріус» за реструктуризацією кредиту в сумі 240000000,00грн., який надавався ТОВ «Укрпромбанк» та переходить на обслуговування в АТ «Дельта-Банк», а також про надання виконуючому обов'язки директора ЗАТ «Сіріус-Буд» ОСОБА_5 повноважень на укладення з АТ «Дельта-Банк» договорів застави (іпотеки), договорів страхування та всіх інших необхідних документів на умовах запропонованих банком, голосувати - «ЗА».

24.11.2010 були проведені Загальні збори акціонерів Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд».

Рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Сіріус-Буд», оформленим протоколом №6 від 24.11.2010, вирішено наступне: ЗАТ «Сіріус-Буд» виступити майновим поручителем ПВП «Сіріус» за кредитом, який залучається у АТ "Дельта-Банк", та по реструктуризованому кредиту, який надавався ТОВ «Укрпромбанк» та переходить на обслуговування в АТ «Дельта-Банк» з наданням кредитору в заставу будівлю універмагу «Троєщина», що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також вирішено надати повноваження в.о. директора ЗАТ «Сіріус-Буд» ОСОБА_5 повноваження на укладення з АТ «Дельта-Банк» договорів застави (іпотеки), договорів страхування та всіх інших необхідних документів на умовах запропонованих банком.

14.12.2010 власником (засновником) ПВП «Сіріус» ОСОБА_5 прийнято рішення, зокрема, в забезпечення зобов'язань по Кредитному договору №336/КВ-06 від 17.11.2006, загальна сума кредиту 230000000,00грн. та новому кредитному договору, сума кредиту 15000000,00грн., надати майно: будівлю універмагу по вул. Т.Драйзера, 21-А в м.Києві, що належить ЗАТ «Сіріус-Буд», а утримувачем акцій є ПВП «Сіріус»; будівлю та обладнання заводу по заморозці ягід та фруктів, розташованого в с.Водяники, Черкаської області, який належить ПВП «Сіріус».

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вбачає наявність підстав для визнання недійсними вказаних рішень власника (засновника) ПВП «Сіріус» та рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Сіріус-Буд». Крім того, в рамках даної справи з позовом про визнання недійсним рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Сіріус-Буд» від 24.11.2010 р., оформленого протоколом № 6, звернулась третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ПВП «Сіріус».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач по справі зазначає, що під час створення Приватного виробничого підприємства «Сіріус» ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_7 (позивач по справі), а відтак, статутний капітал та майно ПВП «Сіріус» є спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та позивача. Тому, за твердженням позивача, ОСОБА_5 міг приймати оскаржувані рішення виключно за наявності згоди позивача.

Як свідчать матеріали справи, 02.08.1980 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (позивач) було укладено шлюб, зареєстрований Водяницькою сільською радою Звенигородського району Черкаської області.

Відповідно до п.1 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється, зокрема, внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

12.05.2013 ОСОБА_5 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть та свідчить про припинення з 12.05.2013 шлюбу між позивачем та ОСОБА_5 Доказів розірвання або припинення вказано шлюбу з інших підстав раніше названої дати матеріали справи не містять.

Державна реєстрація приватного виробничого підприємства «Сіріус» як юридичної особи була проведена 05.12.1995, тобто на час перебування в шлюбі позивача та ОСОБА_5

За змістом ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного на момент державної реєстрації Підприємства) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Аналогічні положення наведені у ст. 60 Сімейного кодексу України, у якій вказано, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 61 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

При цьому, положеннями ч. 1, 3 ст. 62 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

На підставі зазначеного місцевий господарський суд дійшов висновку, що рішення засновника ПВП «Сіріус» ОСОБА_5 від 15.11.2010 та від 14.12.2010 є такими, що суперечать нормам ст. 61, ч.ч. 1, 3 ст. 62 Сімейного кодексу України, ст.369 Цивільного кодексу України, рішенню Конституційного Суду України від 19.09.2012 №17-рп/2012, п. о) ст. 5.2 Статуту Підприємства, а тому в силу положень ст. 4 Господарського процесуального кодексу України не підлягають застосуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 162 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Перебування особи в шлюбі може свідчити лише про наявність спільної сумісної власності подружжя, а не спільних корпоративних прав.

Учасником Приватного виробничого підприємства "Сіріус" визначено лише одну особу ОСОБА_5 і саме у даної особи були наявні корпоративні права з управління підприємством.

Наявність у позивача за первісним позовом прав на майно, ніяким чином не може свідчити про неможливість прийняття рішень по управлінню підприємством його єдиним учасником.

Як зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 369 Цивільного кодексу України співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

15.11.2010 власником (засновником) ПВП «Сіріус» ОСОБА_5 прийнято рішення делегувати директора Приватного виробничого підприємства «Сіріус» ОСОБА_5 для прийняття участі у загальних зборах Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» та делегувати йому повноваження голосувати «ЗА» згідно порядку денного засідання загальних зборів учасників Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» щодо надання будівлі універмагу «Троєщина», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться у власності ЗАТ «Сіріус-Буд», в забезпечення виконання зобов'язань ПВП «Сіріус» за кредитом у сумі 15000000,00грн., який залучається ПВП «Сіріус» у АТ «Дельта-Банк» та в забезпечення виконання зобов'язань ПВП «Сіріус» за реструктуризацією кредиту в сумі 240000000,00грн., який надавався ТОВ «Укрпромбанк» та переходить на обслуговування в АТ «Дельта-Банк», а також про надання виконуючому обов'язки директора ЗАТ «Сіріус-Буд» ОСОБА_5 повноважень на укладення з АТ «Дельта-Банк» договорів застави (іпотеки), договорів страхування та всіх інших необхідних документів на умовах запропонованих банком, голосувати - «ЗА».

Дане рішення не призводить до розпорядження спільним майном, воно лише надає повноважень на участь у загальних зборах Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд». А тому твердження про те, що особа, яка не наділена жодними корпоративними правами Приватного виробничого підприємства "Сіріус" (позивач за первісним позовом), повинна була погодити вказане рішення, не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства, а за змістом ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про акціонерні товариства» у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Пунктом 10.1.1 Статуту Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що у Загальних зборах АТ мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є, як особисто, так і через своїх представників, які діють на підставі довіреності. Загальні збори акціонерів визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (їх представники), що мають більш як 60 % голосів (п. 10.1.2 Статуту).

Отже, як положеннями законодавства, так і Статутом ЗАТ «Сіріус-Буд» передбачено, що акціонери мають право брати участь в Загальних зборах як особисто, так і через своїх представників.

В даному випадку, акціонером ЗАТ "Сіріус-Буд" є ПВП "Сіріус".

Згідно з ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною третьою вказаної статті визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як зазначено в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством.

В даному випадку, керівник Підприємства ОСОБА_5, приймаючи участь у Загальних зборах ЗАТ "Сіріус-буд" та голосуючи по питаннях, виставлених на голосування, діяв на підставі наданих йому повноважень рішенням засновника ПВП «Сіріус» від 15.11.2010.

Положеннями Статуту ЗАТ «Сіріус-Буд» (п. 9.1.5, 10.1.5) передбачено, що рішення Загальних зборів акціонерів приймаються більшістю голосів у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у Зборах, з таких питань: зміна Статуту товариства, прийняття рішення про припинення діяльності товариства та створення та припинення дочірніх підприємств, філій та представництв товариства. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, що беруть участь у Загальних зборах. Акціонери або їх представники, що беруть участь у Загальних зборах, голосують за принципом: 1 акція - 1 голос.

З протоколу №6 від 24.11.2010 вбачається, що на Загальних зборах з усіх винесених на порядок денний питань рішення прийнято одноголосно. При цьому, ПВП «Сіріус» володіло 99,99% акцій, а отже, мало таку ж кількість голосів щодо прийняття рішень стосовно питань порядку денного.

В той же час відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

З огляду на зазначене, рішення Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Сіріус-Буд» від 24.11.2010, оформлене протоколом №6, було прийнято за наявності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішення, вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» зазначено, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В пунктах 4.2, 4.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Враховуючи, що ПВП «Сіріус» не є господарським товариством, а позов у даній справі пред'явлено фізичною особою, то такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_7 до Приватного виробничого підприємства «Сіріус» та Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» про визнання недійсними рішень підлягає припиненню.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі в частині задоволення позовних вимог Приватного виробничого підприємства "Сіріус", у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" при зверненні до суду скаржником не було сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі. Додане до скарги платіжне доручення №59988805 від 30.08.2013 підтверджує оплату судового збору до Господарського суду міста Києва за подання позову.

З приписами пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Оскільки апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" підлягає задоволенню, судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України мав бути відшкодованим скаржнику за рахунок Приватного виробничого підприємства «Сіріус». Проте, оскільки відсутні докази сплати скаржником судового збору при звернені з апеляційною скаргою, суд вважає за можливе стягнути його з Приватного виробничого підприємства «Сіріус» в доход Державного Бюджету України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта-Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі №910/13296/13 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі №910/13296/13 скасувати в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного виробничого підприємства "Сіріус" та в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сіріус-Буд» на користь Приватного виробничого підприємства «Сіріус» судового збору в розмірі 1147грн.

3. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Приватного виробничого підприємства «Сіріус» повністю.

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 у справі №910/13296/13 залишити без змін.

5. Стягнути з Приватного виробничого підприємства «Сіріус» (04050, м.Київ, вул.Тургенєвська, 65-б, ідентифікаційний код 21487555) в доход Державного Бюджету України 573(п'ятсот сімдесят три)грн. 50коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

7. Матеріали справи № 910/13296/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Руденко