Ухвала суду № 41157307, 28.10.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 року Справа № 17487/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області та Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Лоція-91» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання дій протиправними, стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач - Приватне підприємство «Лоція-91» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області, в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати дії відповідача протиправними щодо виключення з реєстру висновку №685 від 30.04.2010 року на суму 276 374,00 грн. в управлінні Державного казначейства України у Рівненській області; стягнути з Державного бюджету України на його користь 276 374,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано дії Державної податкової інспекції в Рівненському районі про виключення з реєстру висновка №685 від 30 квітня 2010 року на суму 27 6374,00 грн. в управлінні Державного казначейства в Рівненському районі Головного управління державного казначейства України в Рівненській області протиправними. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Лоція-91» 27 6374,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що правильність визначення суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування заявлену ПП «Лоція-91» за листопад 2008 року була перевірена та підтверджена посадовими особами Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, про що свідчить акт документальної перевірки. Підприємством було дотримано процедурний порядок отримання бюджетного відшкодування визначений п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції вказує на те, що у відповідності до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Рівненському районі направлялися до УДК в Рівнесенькому районі висновки з підтвердженням вказаних сум податку на додану вартість. Наступні дії по відкликанню попередньо поданих висновків ДПІ у Рівненському районі з УДК в Рівнесенькому районі на підставі листів застережень з окремих відділів ДПА в Рівненській області не узгоджуються з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та є протиправними.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, прокурор Рівненської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області та Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області оскаржили її, подавши апеляційні скарги.

Прокурор Рівненської області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - Прокурор Рівненської області вказує на те, що відшкодування податку на додану вартість проводиться Державним казначейством України згідно реєстру, що надається Державною податковою адміністрацією України, а не Державною податковою інспекцією в Рівненському зайоні. Таким чином, позивачем неправильно визначено відповідача за зазначеними у адміністративному позові вимогами. Проте, під час судового розгляду справи не відбулося заміни неналежної сторони, Державну податкову адміністрацію України не залучено у справу, всупереч положень ст.52 КАС України, як другого відповідача.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області у своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт - Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області зазначає, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем абз. а) п.п. 7.7.2, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до бюджетного відшкодування за листопад 2008 р. ПП «Лоція-91» включено більшу суму на 23576 грн. ніж частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності задекларованого ПП «Лоція-91»: за жовтень 2008 року податкового кредиту на суму 8436,6 грн., за листопад 2008 р. податкового кредиту на суму 2815,39 грн.

Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за листопад 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 291 643 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 р. на суму 138 339,93 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на направлені запити про надання інформаційних довідок до інших ДПІ по ТОВ «Азуріт-ЄС» - 15 268,80 грн., ПП «Метал» - 71 981,86 грн. та щодо проведення зустрічних перевірок ТОВ «Монтажстальпроект» - 44 648,77 грн., ПП ОСОБА_1 - 6440,50 грн.

Апелянт вказує на те, що на виконання вищевказаних вимог ДПІ у Рівненському районі були підготовлені та направлені до управління Державного казначейства у Рівненському районі висновки про суми відшкодування податку на додану вартість від 30.04.2010р. №685, від 23.11.2010р. №0000001316 на суму 276374 грн.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховані вимоги п.4 та п.5 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затверджено наказом ДПА, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. №451/501/132, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за №971/9570.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 04.02.2009 року по 11.02.2009 року у працівниками Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Лоція-91» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.10.2007 року по 31.10.2007 року.

За результатами первірки складено акт 108/14/23-309/25322516 від 16.02.2009 р. з якого видно, що перевіркою було підтверджено відображене ПП «Лоція-91» у декларації за листопад 2008 року бюджетне відшкодування у сумі 291 643 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що на порушення абз. а) п.п. 7.7.2, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Лоція-91» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 23 576 грн.

Податковим органом зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтрердити заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2008 р. на сум 138 339,93 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на направлені запити про надання інформаційних довідок до інших ДПІ по ТОВ «Азуріт-ЄС» - 15 268,80 грн., ПП «Метал» - 71 981,86 грн. та щодо проведення зустрічних перевірок ТОВ «Монтажстальпроект» - 44 648,77 грн., ПП ОСОБА_1 - 6440,50 грн.

Відповідно до положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи, що податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Лоція-91» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2008 року, за результатами якої складено акт 108/14/23-309/25322516 від 16.02.2009 р.

Зазначений акт є засобом реалізації Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Рівненської області владних управлінських функцій відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що, Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган мав подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як слідує із матеріалів справи, у відповідності до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Рівненському районі направлялися до УДК в Рівнесенькому районі висновки з підтвердженням вказаних сум податку на додану вартість. При цьому, апеляційний судж погоджується з позицією суду першої інстанції, що наступні дії по відкликанню попередньо поданих висновків ДПІ у Рівненському районі з УДК в Рівнесенькому районі на підставі листів застережень з окремих відділів ДПА в Рівненській області не узгоджуються з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» та є протиправними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області та Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року у справі №2а-5121/10/1770 за позовом Приватного підприємства «Лоція-91» до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області, Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання дій протиправними, стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та пдписано 28.10.2014 року.