Ухвала суду № 41157266, 28.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

28 жовтня 2014 року № 814/3273/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування подання Міністерства юстиції України від 20.10.2014 року №257 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Водночас, з адміністративним позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішення у формі протоколу про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі подання №257 від 20.10.2014 року та на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.09.2014 року №53/10-48, складеного Головним управлінням юстиції у м. Києві.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що необхідність забезпечення позову викликана тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки оскаржуване подання Міністерства юстиції України від 20.10.2014 року №257 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення внесено на розгляд за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки Головного управління юстиції у м. Києві, дії з організації та проведення якої постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року по справі №814/2666/14 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконними дій було визнано незаконними. Таким чином, як вказує позивач, якщо не буде забезпечено позов, то під час здійснення провадження в даній справі буде розглянуте подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та на позивача буде накладене дисциплінарне стягнення, що, в свою чергу, значно утруднить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, а ч.4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення адміністративного позову, згідно ст.ст. 3,117 КАС України, повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Разом з цим, суд зазначає, що в розумінні наведеної норми ст. 117 КАС України, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з приписами частини статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішення у формі протоколу про застосування дисциплінарного стягнення на підставі подання №257 від 20.10.2014 року та на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.09.2014 року №53/10-48, складеного Головним управлінням юстиції у м. Києві, позивач посилається на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року по справі №814/2666/14 за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконними дій, якою було визнано незаконними дії Головного управління юстиції у м. Києві під час організації та проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1, проте доказів на підтвердження набрання законної сили даною постановою не надає.

Окрім того, забезпечуючи даний позов шляхом заборони Дисциплінарній комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України вчиняти будь-які дії щодо прийняття рішення у формі протоколу про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі подання №257 від 20.10.2014 року та на підставі акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.09.2014 року №53/10-48, складеного Головним управлінням юстиції у м. Києві до вирішення справи по суті, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, оскільки суд завчасно надасть оцінку правомірності та законності спірного рішення, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відтак, враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, у зв'язку із необґрунтованістю та недоведеністю даного клопотання.

Керуючись ст.ст.117, 118, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г.В. Лебедєва