Рішення № 41155793, 27.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20524/14 27.10.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування шкоди 5 469,19 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Волчек Н. М. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (далі - відповідач) матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 5 469,19 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування транспортних засобів № 130288 серії АТК ВТБ від 19.02.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Рено д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Шевроле д/н НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому заяву про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 порушено провадження по справі № 910/20524/14, розгляд справи призначено на 27.10.2014.

Позивач в судове засідання 27.10.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомлений.

Відповідач в судове засідання 27.10.2014 з'явився та заперечував проти заявлених позовних вимог, проте письмового відзиву на позов не подав.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.10.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.02.2013 між ПАТ "Просто-страхування" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № 046.0314477.058 (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Рено д/н НОМЕР_1.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки Відділення ДАІ ГУМВС України в Донецькій області № 9236880 про дорожньо-транспортну пригоду станом на 24.07.2013 на вулиці Університетська ТЦ Золоте Кільце в м. Донецьку сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Рено д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля Шевроле д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля Рено д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_5

Згідно з постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька № 255/9498/13-п від 09.08.2013 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька № 255/9500/13-п від 09.08.2013 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу № 187/10-13 від 02.10.2013, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля Рено д/н НОМЕР_1, без врахування фізичного зносу вузлів та деталей, на момент дослідження, складає 13477,21 грн.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що рік випуску автомобіля Рено д/н НОМЕР_1 - 2012, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином, підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 84818 від 04.12.2013 на суму на суму 10 938,37 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 10 938,37 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 38442 від 18.12.2013.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику та зважаючи що у водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 рівність ступеня їх вини, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи в частині 50% від суми вартості матеріального збитку.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Шевроле д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Шевроле д/н НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АС/5305555 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АС/5305555) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000,00 грн., франшиза - 0.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АС/5305555 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою № 04-3264 від 04.06.2014 на виплату страхового відшкодування в сумі 5469,19 грн. На доказ отримання заяви відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач відповіді на направлену заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 5469,19 грн. (10938,37 грн./2).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вулиця Герцена, 10, ідентифікаційний номер 24745673) 5469,19 грн. (п'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 19 коп.) страхового відшкодування, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2014

Суддя Грєхова О.А.